Вплив функціонального стану печінки на біодоступність та клінічну ефективність ЛП

Зміна функціонального стану печінки, що виникає при її захворюваннях, призводить до зміни біодоступності та клінічної ефективності ЛП.

І. Зміни фармакокінетики відбуваються з кількох причин:

а) метаболізуюча функція печінки знижена, бо функціональна діяльність гепатоцитів знизилась або/і зменшилась їх кількість;

б) при цирозі печінки розвивається порто-кавальне шунтування і гепатоцити недостатньо дістають крові з препаратом;

в) гіпопротеїнемія веде до зменшення зв’язування ліків з білками і до збільшення в крові циркулюючих фармакологічно активних препаратів;

г) ліки внаслідок розподілу потрапляють в асцитичну чи набрякову рідину і втрачають ефективність.

Ліки, що швидко метаболізуються в печінці, при цирозі печінки збільшують свою біодоступність (лабетолол, пропранолол, ізоптин), а для препаратів, що повільно метаболізуються в печінці, з низьким печінковим кліренсом при першому проходженні його слід інтервали між прийомами збільшити, оскільки період Т_1/2 продовжується (діазепам, лоразепам, теофілін).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)	\|	ІІ. Зміни фармакодинаміки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.