Симтоми і синдроми при алергозах

Основними симптомами, що зустрічаються при алергічному пошкодженні шкіри (алергодерматозах) та видимих слизових оболонок, є:

Свербіж– неприємне відчуття подразнення, печії чи поколювання в будь-якій ділянці шкіри чи слизової оболонки, що викликане стимуляцією нервових закінчень алергеном та нагромадженням у даних зонах різних хімічних медіаторів: амінів (гістамін, серотонін, ацетилхолін), протеаз та кінінів, цитокінів тощо.

Гіперемія шкіри чи слизових оболонок – переповнення (вище норми) кров’ю судин кровоносної системи шкіри чи слизових оболонок.

Розрізняють активну гіперемію, або артеріальну, що залежить від збільшення притоку артеріальної крові, і венозну (пасивну), обумовлену затрудненням відтоку венозної крові.

Набряк шкіри чи слизових оболонок– це надмірне накопичення плазми крові в позаклітинних просторах. Розрізняють гідростатичні набряки, при яких основну роль відіграє підвищення тиску в капілярі; гіпопротеїнемічні, основною причиною виникнення яких є зменшення вмісту в плазмі крові білків, особливо альбумінів, і зниження колоїдно-осмотичного (онкотичного) тиску крові із виходом рідини з кровоносного русла в тканини; мембранозні, поява яких обумовлена підвищенням проникності капілярів внаслідок їх токсичного пошкодження, запального процесу чи порушення нервової регуляції. В основному алергічні набряки є мембранозними.

Набряки можуть бути місцевими, тобто обмеженими певною ділянкою тіла чи органом, та загальними.

Шкірні висипання (кропив’янка) – міхурі білого або червоного забарвлення, що викликають відчуття печії та свербіжу й характеризуються раптовою появою та зникненням, як правило, без десквамації (злущування). Міхурі досить різні за формою, розміром; деякі з них мають в центрі заглиблення, однак абсолютно кожний міхур оточений зоною гіперемії.

Задишка - це збільшення частоти дихання, коли хворий не може зробити повноцінний видих повітря з грудної клітки. Крайнім проявом задишки є ядуха, коли пацієнт відчуває різку нестачу повітря, нерідко при цьому виникає відчуття страху смерті. Ядуха супроводжується ціанозом (синюшністю).

Чихання –цезахисний безумовний рефлекс людини, що забезпечує видалення із верхніх дихальних шляхів пилу, слизу та інших пошкоджуючих агентів шляхом форсованого видиху, переважно через носоглотку, після короткого глибокого вдиху.

Ринорея- це серозні виділення з носа,виділення водянистого характеру, обумовлені гіперемією слизової оболонки носа та вираженим діапедезом (проникненням) плазми в периваскулярний простір.

Сльозотеча– це надмірне виділення сльозної рідини внаслідок подразнення алергічним агентом.

Бронхоспазм є основним проявом респіраторної алергії, в основі його лежить тріада: скорочення (спазм) гладких м’язів бронхів дрібного калібру під впливом алергенів і медіаторів алергії; гіперсекреція слизу бронхіальними залозами – тягучої, важко викашлюваної рідини; набряк слизової бронхіального дерева тієї ж алергічної природи.

Зниження артеріального тиску(артеріальна гіпотонія) супроводжує тяжкі алергічні реакції (анафілактичний шок)і єреакцією судин на виділення великої кількості нейромедіаторів (гістаміну, брадикініну й інших активних речовин).

Тахікардія(збільшення частоти серцевих скорочень)виникаєяк компенсаторна реакція на артеріальну гіпотонію.

Гіпертермія(підвищення температури тіла)не є частою ознакою алергії, але може бути внаслідок виділення великої кількості гістаміну, припливу до шкіри артеріальної крові і локального набряку.

Основні синдроми при алергічних захворюваннях:

І. Шкірний синдром.Найчастіше зустрічається при алергічних проявах у вигляді висипів, свербіжу, набряку шкіри.

ІІ. Набряковий синдром як правило супроводжує шкірний і характеризується, крім того, набряком слизових носа, очей, рото- і носоглотки, що при набряку голосових зв’язок може закінчитися смертельно, коли вчасно не надати медичну допомогу.

ІІІ. Респіраторний синдром проявляється задишкою, бронхоспазмом, утрудненим диханням, чиханням, нападами кашлю, ядухою, дистанційними хрипами, свистом, виділенням харкотиння і є складовою приступу атопічної бронхіальної астми.Респіраторна алергіявикликається алергенами, що містяться в повітрі у вигляді газу або дрібнодисперсного пилу – аероалергенами.

ІV. Синдром гострої серцево-судинної недостатності – це крайній вираз алергічної реакції і є складовою анафілактичного шоку. Порушення гемодинаміки і дихання, які є складовими вище описаних двох синдромів, в своїй основі мають розслаблення тонусу артерій (внаслідок впливу простагландинів, лейкотрієнів, анафілаксину),активації кінінової системи. Паралельно з цимпідвищується судинна проникливість,зменшується об’єм циркулюючої крові,знижується АТ, розвивається шок і синдром ДВЗ (дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові),ацидоз, тканинна гіпоксія ірозкриття артеріо-венозних шунтів.

V. Астеноневротичний синдром –це загальна слабість, сонливість, в’ялість, апатія, знижена працездатність, біль голови, артеріальна гіпотонія, як наслідок впливу гістаміну й інших медіаторів алергії на ЦНС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Еталони відповідей	\|	Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.