МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Найчастіші причини закрепівІ. Патологія товстого кишечника – коліти, атонія, спазми, мегаколон, поліпоз. ІІ. Порушення обміну речовин – обезводнення, гіпофункція щитоподібної та надниркових залоз. ІІІ. Особливості харчування – різка зміна раціону, недостатність рослинної клітковини, рідини, фолієвої кислоти, надлишок жиру і заліза в їжі. ІV. Болюча дефекація – тріщини заднього проходу, геморой. V. Вживання ліків – антацидів, що містять алюміній, антигістамінних засобів, кодеїнвмісних препаратів, холінолітиків, антагоністів кальцію, препаратів заліза, кальцію, антидепресантів, психотропних. Закрепи ділять за етіопатогенетичними ознаками на пов’язані з наповненням сигмовидної кишки (аліментарні, обезводнення, захворювання ШКТ) і з порушеннями акту дефекації (патологія сфінктера, слабість м’язів черевної стінки, порушення іннервації, психічні дисфункції). Сприяють виникненню закрепів: системні захворювання сполучної тканини; переважання в раціоні білкової й жирної їжі; недостатня фізична активність; тривале вживання послаблюючих засобів; часте використання клізм. Крім того, мають значення фактори ризику - спадковість, поліпоз кишечника, виразковий коліт. “Загрожуючі” симптоми при закрепі 1. підвищення температури. 2. Сліди в калі крові або гною. 3. Сильні болі в животі або анальному отворі. 4. Різке здуття живота. 5. Блювання, нудота. 6. Втрата маси тіла. 7. Зв’язок закрепу з вживанням медикамента. 8. Анемія. 9. Ознаки запалення (ШОЕ, лейкоцитоз). 10. Зміни форми калу (лента, шнурок). 11. Скрита кров у калі (постійно). Діарея. У ШКТ відбувається всмоктування води, електролітів і харчових речовин. У дорослого маса нормального стільця складає біля 200г на добу, при збільшенні клітковини в їжі маса стільця збільшується до 500г. Традиційне уявлення, що стілець в нормі повинен бути 1 раз на добу вранці дійсності не відповідає. Функція кишечника змінюється з віком, під впливом фізіологічних, дієтичних, соціальних і культурних факторів і може варіювати від 3 разів на день до 3 раз в тиждень і лиш зміна об’єму, консистенції стільця, поява в ньому крові, залишків їжі свідчать про розвиток патологічного процесу. Діарея – частий (більше 3 раз на добу) і/або розрідження стільця і/або збільшення маси стільця. Через 12-палу кишку проходить 8-10 л рідини, а середня потреба організму у воді – 2 л/добу. Вода, що всмоктується в кишечнику, повторно поступає з слиною і травними соками. До товстої кишки доходить 1-1,5л, де вода продовжує всмоктуватися, а залишок – 100 мл виділяється з калом. У товстому кишечнику може всмоктатися до 5л води на добу, тому якщо з тонкої кишки поступає більше 5л, розвивається діарея. Подібний стан виникає при розладах травлення, всмоктування, секреції й моторики. Розрізняють гостру (2-3 тижні) і хронічну діарею. Причини гострої діареї –інфекція, запальні процеси в кишечнику, прийом ліків. Сприяють виникненню діареї -різка зміна харчового раціону, відрядження, подорожі; вживання недозрілих фруктів; раптовий переляк. Ліки, що викликають діарею:послаблюючі; замінники цукру – сорбітол, маннітол; антиаритмічні: хінідин, пропранолол; серцеві глікозиди (дигіталісні); калієві препарати; антикоагулянти; холестирамін; хенодезоксихолієва кислота; сульфасалазин; антациди з магнієм; антибіотики: кліндаміцин, лінкоміцин, ампіцилін, цефалоспорин. „Загрозливими” симптомами при діареї є: – наявність крові в калових масах; – діарея протягом кількох тижнів; – стілець у вигляді „рисового відвару”; – діарея при вагітності; – підвищення температури; – втрата свідомості; – одночасна діарея у кількох членів сім’ї; – нудота; – спрага, сухість в роті, сухість шкіри; – блювання; – сильний біль в животі, – олігурія. – зморщена шкіра, – зменшення маси тіла; – загальний важкий стан хворого, що – діарея більше 48 годин; викликав діарею; – діарея у дітей до 1 року. Хронічна діарея (більше 3 тижнів) є симптомом ряду захворювань: запальних захворювань кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, СНІД); запалення печінки, підшлункової залози; гіпертиреозу; емоційного стресу; синдрому подразненої товстої кишки; порушення всмоктування (молочних продуктів); харчової алергії. Хронічна діарея лікується тільки лікарем! Метеоризм- це здуття живота внаслідок підвищеного газоутворення в шлунку і кишечнику, що може супроводжуватися болями в животі, відрижкою, задишкою. Основні причини метеоризму:розкладання їжі з білків і вуглеводів; заковтування повітря під час прийому їжі або при вживанні жувальної гуми; непереносимість деяких продуктів (молочні продукти, гриби, солодощі, горіхи, сливи, фруктові соки; переїдання; незвична їжа або зміна характеру харчування (відрядження, вегетаріанство); паління; гастрит і виразкова хвороба; жовчокам’яна хвороба; дисбактеріоз; аномальна перистальтика (скорочення м’язів товстої кишки); передменструальний і післяопераційний періоди. „Загрозливими” симптоми при метеоризмі є: 1. Інтенсивні болі в животі. 2. Нудота і блювання. 3. Жовтушність шкіри і склер. 4. Різке зниження маси тіла. 5. Здуття живота після вживання лікарських препаратів. Дисбактеріоз кишечника - це кількісна (зменшення кількості корисної і збільшення патогенної) й якісна (зміна біологічних властивостей кишкової флори) зміна кишкової флори. Страждає 90 % населення планети, особливо дітей до 3 років. Причини: нераціональне харчування, зменшення імунологічної реактивності організму, не оправдане і безконтрольне вживання ліків, що впливають на мікрофлору. Після перенесеного гострого процесу при відсутності адекватної терапії дисбіотичні зміни зберігаються не менше 2-3 років. ШКТ має велику кількість мікроорганізмів, яка відрізняється і кількісно, і якісно в залежності від відділу. Найбільше їх у товстому кишечнику: І група біфідобактерії й бактероїди (основна), молочнокислі бактерії і штами кишечної палички (супутня), стафілококи, гриби, протей (залишкова). Склад їх змінюється в залежності від харчування людей. Мікрофлора ШКТ відноситься до факторів неспецифічного захисту організму. Вона виконує такі функції: 1) детоксикаційна (інактивація ентерокінази, лужної фосфатази); 2) ферментативна (гідроліз продуктів метаболізму речовин); 3) синтетична (синтез вітамінів, антибіотиків); 4) травна (підвищення активності ШКТ); 5) антианемічна (сприяють всмоктуванню заліза); 6) антирахітична (сприяє всмоктуванню кальцію і вітаміну D); 7) імунна (активація імунної системи, синтез інтерферону); 8) міжмікробний антагонізм. Читайте також:
|
||||||||
|