Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Зв'язок між здоров'ям людини й атмосферою

Атмосфера — це зовнішня газоподібна оболонка планети, яка безпосередньо прилягає до космічного вакууму і захищає все живе на Землі від згубного впливу космічного випромінювання. Історія виникнення та роз­витку атмосфери досить складна й тривала, вона налічує близько 3 млрд років. За цей період склад і властивості атмосфери неодноразово змінювалися, але протягом останніх 50 млн років, як вважають вчені, вони ста­білізувалися. Хімічний склад атмосфери: 78 % — азот, 21 %— кисень, 0,9 % — аргон, решта — вуглекислий газ, водяна пара, водень, гелій, неон. Кожний компонент по-своєму важливий для життя.

Азот (N2) — газ без кольору і запаху, є обов'язковим компонентом отримання білкових сполук. Складні біл­кові сполуки започаткували життя на Землі. Азот вхо­дить до складу всіх видів білків в організмі людини. Ось чому високий вміст азоту в атмосфері настільки важливий для життя.

Кисень (О2) — активний окислювач у всіх життєвих процесах, обов'язковий учасник будь-якого горіння. Зниження кількості кисню в атмосфері (нижче 15 %) становить небезпеку для життя. Кисень забезпечує фі­зіологічні процеси організму людини.

Газ без кольору і запаху, густина — 1,23 г/л, хіміч­но найактивніший (після фтору) неметал, взаємодіє з більшістю інших елементів (процес окислення). При підвищенні температури окислення може загорітись.

Люди, тварини, рослини отримують необхідну для життя енергію за рахунок біологічного окислення різ­них речовин киснем, який надходить в організм різними шляхами (легені, шкіра).

Кисень — найрозповсюдженіший на Землі елемент. У вигляді складових він становить 1/2 маси Земної кори, входить до складу води, живих організмів. У вільному стані — 21 %. Завдяки фотосинтезу рослини продукують кисень.

Це Загальний запас кисню атмосферного повітря становить 1,2 х 10 тонн. цікаво Щорічно він вменшується приблизно 1 х 10, а через 150200 років

знати через прискорені темпи на­уково-технічного прогресу можна очікува­ти його скорочення на кілька відсотків. До­сить сказати, що організм

людини чутли­вий до зменшення концентрації кисню вже на 1—2 %

Формула фотосинтезу:

Світло

СО22О - Хлорофіл С(Н2О) + О2 +120 ккал/моль.

 

При цьому близько 80 % кисню надходить в атмосфе­ру при фотосинтезі океанського планктону І 20 % — від земних рослин.

Аргон (А2) — інертний газ з густиною 1,73 г/л. Ви­користовується в промисловості (аргонове зварювання) при хімічних процесах, для наповнення електричних

ламп і газорозрядних трубок.

Озон (03) — модифікація кисню. Газ блакитного кольору з різким характерним запахом. Утворюється із 02 при електричних розрядах в атмосфері на висотах 20—25 км. Озон охороняє все живе на Землі від шкід­ливого впливу короткохвильової УФ-радіації Сонця. У техніці використовують озонатори для знезараження води та збагачення повітря.

Це Щорічно в Україні викидається в атмосферу близько 20 млн тонн цікаво шкідливих речовин (Кривий Ріг1,56 млн тонн,

знати Маріуполь824 тис. тонн, Дніпропетровськ443 тис. тонн, Запоріжжя407 тис. тонн, Київ327 тис. тонн, Донецьк329 тис. тонн). Усереднено на кожного громадянина України припадає понад 380 кг шкідливих речовин. Окрім того, 14 працюючих атомних реакторів АЕС за умов ідеальної безаварій­ної роботи викидають в атмосферу понад 140 тис. кюрі радіоактивних речовин нарік

Вуглекислий газ (СО2) — основний газовий компо­нент у процесі фотосинтезу зелених рослин. Важливість цього процесу в тому, що рослини виділяють у повітря кисень. Ось чому нестача вуглекислого газу становить небезпеку. Підвищений вміст газу в атмосфері призво­дить до іншої глобальної небезпеки для людей — пар­никового ефекту. Вуглекислий газ як парникове скло пропускає сонячні промені, але затримує тепло нагрітої поверхні землі. У результаті цього підвищується серед­ня температура повітря, погіршується мікроклімат, що впливає на здоров'я людини. Унаслідок згоряння палива та різних видів госпо­дарської діяльності в атмосферу щорічно викидається приблизно 15 млрд окису вуглецю.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) — це мак­симальна концентрація якоїсь речовини в повітрі, воді, їжі, що не шкодить здоров'ю людини, не знижує її само­почуття та працездатність. Виражається ГДК у концен­траціях шкідливих речовин у повітрі — мг/м\ воді мг/л, у ґрунтах та продуктах харчування — мг/кг. ГДК шкідливих речовин у атмосфері населених пунктів подано у табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Гранично допустимі концентрації шкід­ливих речовин у атмосфері населених пунктів

Речовина ГДК
    максимальна разова, мг/лг* середньодобова, мг/м3
Нітробензол 0,008 0,005
Сірчистий газ 0,5 0,05
Сірководень 0,005 0,005
Чадний газ 3,0 1,0
Аміак 0,2 0,004
Оксиди азоту 0.04
Пил бавовни 0,5 0,04
Пил нетоксичний 0,5 0,15
Сажа 0,15 0,05
Пари сірчаної кислоти 0,3 0,1
Пари фтороводню 0,02 0,005
Формальдегід 0,003
Фенол 0,003
Пари свинцю 0,0003
Пари ртуті 0,0003
Гексахлоран 0,03 0,003
Метафос 0,001
Солі нікелю 0,0002
Двоокис селену 0,00005
Двоокис телуру 0,00001
Трихлорметан (хлороформ) 0,03
Хром (шестивалентний) 0,0015 0,0015
Хлор 0,1 0,03
Хлорид заліза 0,004
Фосфорний ангідрид 0,15 0,05
Пари оцтової кислоти 0,2 0,06
Оксиди міді (хлорид міді) 0,002
Ацетон 0,35 0,35
Нафталін 0,003 0,003
Пеніцилін 0,05 0,002
       

 

Щорічно в результаті фотосинтезу поглинається 300 млрд тонн СО2, виділяється 200 млрд тонн О2, утво­рюється 150 млрд тонн органічних речовин.

Атмосфера Землі поділяється на: тропосферу, страто­сферу, мезосферу, термосферу. В атмосфері Землі виріз­няють також озоносферу й іоносферу.

Між тропосферою і стратосферою розміщується перехідний шар — тропопауза. У глибинах стра­тосфери під впливом сонячного світла створюється озоновий екран, який захищає живі організми від космічного випромінювання. Атмосфера Землі за­знає значного впливу науково-технічного прогресу. Сьогодні в атмосфері містяться мільярди тонн вугле­кислого газу, їх кількість щорічно зростає. Близько 300 млн автомобілів щорічно викидають в атмосферу 400 млн тонн оксидів вуглецю, понад 100 млн тонн вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Вміст основних забруднювачів у вихлоп­них газах автомобільних двигунів

 

 

Компонент Вміст забруднювачів у викидах двигунів ГДК середньо­добова, мг/м3
бензино­вих дизельних
Окис вуглецю, % 0,51—2,0 0,01-0,5 1,0
Окиси азоту, % 0,8 до 0,5 0,85
Вуглеводні, % 0,2—3,0 0,01—0,5 1,6
Сажа, г/м3 до 0,4 0,01—1,1 0,05
Бензапірен, мг/м3 до 0,02 до 0,01 0,0001

 

Найпотужніші джерела викидів в атмосферу: паливо-енергетичний комплекс, металургійна, хімічна, нафтохімічна, целюлозна та інші галузі промисловості, автотранспорт. Викиди в атмосферу від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності наведені в табл. 3.4.

Систематичне вдихання забрудненого повітря поміт­но погіршує здоров'я людей. Газоподібні та пилові до­мішки можуть надавати повітрю неприємного запаху, подразнювати слизові оболонки очей, верхніх дихаль­них шляхів і тим самим знижувати їхні захисні функ­ції, бути причиною хронічних бронхітів та захворювань легенів. Численні дослідження показали, що на фоні патологічних відхилень в організмі (захворювання ле­генів, серця, печінки, нирок та інших органів) шкідлива дія атмосферного забруднення проявляється сильніше. Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн тонн двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, урожай, споруди тощо.

Таблиця 3.4. Викиди в атмосферу від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності (ти­сяч тонн за рік)

 

Сектор національної економіки Інгредієнти Усьо­го ви­кидів Част­ка, %
    пил 2 N0x CHx СО2        
Всі сектори національ ної економіки
Сільське і лісове господарство <1 <1
Видобувна промис­ловість
Переробка
Паливно-енергетичний комплекс
Будівництво
Інші види економічної діяльності >4

Забруднення атмосферного повітря може також опо­середковано впливати на здоров'я та санітарні умови життя людей.

Певну проблему сьогодні становлять викиди в атмо­сферу хлористих і фтористих сполук, а саме — фрео­нів, які забезпечують дію холодильних установок та аерозольних упаковок. Фреони руйнують озон, який, перебуваючи у верхніх шарах атмосфери, перешкоджає доступу до поверхні Землі ультрафіолетового опромі­нення. За сучасних темпів викиду фтористих сполук уже найближчим часом передбачається зменшення кіль­кості озону на 10 %. Глобальною проблемою людства є утворення так званих озонових дір. Уперше озонову діру було виявлено в озоновому шарі над Південним полюсом 25 років тому. Нині ця діра розрослась до розмірів континенту. Останнім часом шар озону над Європою зменшився на 15 %, а в окремих місцях — на 20—30 %. У Сибіру озоновий шар став тонший на 40 %. У цілому ж за рік планета втрачає 0,3 % озону. Нато­мість посилилося ультрафіолетове випромінювання, що призвело до поширення захворювання на рак шкіри. До того ж, воно негативно впливає на врожаї сіль­ськогосподарських культур.




Переглядів: 343

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сучасні екологічні проблеми і сталий розвиток | Який вихід з цієї ситуації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.