Розвиток літератури та театру в другій половині XIX ст. надав потужного імпульсу процесові творення національної музики.

Ø У 1862 p. C. Гулак-Артемовський створює першу національну українську оперу — «Запорожець за Дунаєм», в основу якої ліг сюжет, підказаний М. Костомаровим, яка стала українською музичною класикою.

Гулак-Артемовський Семен Степанович (1813—1873) — композитор, співак, драматичний артист, драматург. Народився в м. Городище (тепер Черкаської обл.) в сім'ї священика. Закінчив Київське повітове духовне училище, Київську духовну семінарію. Вокальної майстерності навчався в Петербурзі, Парижі та Італії (1839—1842). Співав у флорентійській опері (1841—1842). З 1842 р. до 1864 р. — соліст Російської імператорської опери в Петербурзі, в 1864—1865 pp. — Великого театру в Москві. Помітне місце в творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838 p.), «Спать мені не хочеться», «Ой,на горі тай женці жнуть». Гулак-Артемовський уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).Похований у Москві на Ваганьківському кладовищі.

Семе́н Степа́нович Гулак-Артемовський

У фонд української класичної музики увійшли музична картина з народного життя «Вечорниці» Петра Ніщинського (літ. псевд. Петро Байда; 1832 —1896) — відомий український композитор і поет-перекладач.), опери «Мазепа», «Майська ніч», «Облога Дубна», «Богдан Хмельницький» Петра Сокальського ( 1832 – 1887) – видатний український композитор, музичний та громадський діяч, фольклорист, журналіст; організував Одеське музичне товариство), «Українська симфонія» Михайла Калачевського.

Петро́ Іва́нович Ніщи́нський Петро Петрович Сокальський

ü Найпомітнішою постаттю в музичному житті України цієї доби був Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко (1842 — 1912,) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко

Намагаючись привернути увагу широкого загалу до життєдайних джерел фольклору, він обробив та опублікував понад 600 народних пісень, своїми теоретичними працями заклав підвалини української музичної фольклористики. Розуміючи масштаби і значення творчості Т. Шевченка для процесу становлення української нації, композитор створив цілий музичний цикл «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка», до якого увійшли понад 80 творів різних жанрів та форм. Скарбницю вітчизняної музики збагатили опери М. Лисенка «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда» та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Б). Наукові школи.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.