Філософія як світоглядне знання

Як уже відзначалося, філософія виникає на певному етапі розвитку суспільства. Які ж причини її виникнення? Виділимо дві основні – гносеологічну і соціокультурну.

Гносеологічнапричина пов'язана з незадоволеністю прийнятими прийомами пояснення світу. З гносеологічної точки зору філософія виникає як своєрідне «подолання» міфу за допомогою зміни способів поясненнянавколишньої дійсності. На відміну від міфологічного, філософське пояснення не зв'язане з приписуванням світу не властивих йому якостей і ознак, а наказує пояснювати світ, виходячи з нього самого, таким, яким він є насправді. У цьому способі вже проглядаються елементи науковогопідходу, наукового пояснення світу.

Із соціально-культурноїточки зору філософія виникає в процесі розкладання первісно-общинного ладу і становлення рабовласницького суспільства, у якому після поділу праці, що відбувся раніше, сформувалися умови, що забезпечили існування і розвиток особливої верстви людей (вільних громадян), які займалися переважно інтелектуальною працею і любили мудрість (тобто філософів).

Першою формою філософського знання була натурфілософія, що містила міфологічні і релігійні уявлення про світ. В міру розширення й удосконалювання знань відбувалася спеціалізація натурфілософських знань. З натурфілософії поступово стали відокремлюватися конкретні наукові дисципліни – математика, астрономія, фізика. Як не парадоксально, у процесі такої диференціації знань філософія не тільки не «розгубила» свій предмет, але, навпаки, уточнила його. Наприклад, вивчаючи рух, філософія тепер не розглядає його конкретні прояви, а займається обговоренням його загальних, фундаментальних питань – про загальні причини руху, його суперечності, про співвідношення руху і розвитку і т.п.

Становлення філософського знання в процесі такої трансформації натурфілософії супроводжується також раціоналізацієюсвітогляду. При цьому перевага віддається не думкам (поглядам), а знанням, одержуваним із самоціллю доказу, аргументації, критичного осмислення дійсності і висловлюємим мовою особливих, дуже загальних понять – філософських категорій(докладно про категорії мова йтиме далі, у темі 7). Тим самим відбувається переорієнтація на теоретичний спосіб освоєння світу.

Філософський світогляд як теоретична форма відношення людини до світу, що виражає орієнтацію людського розуміння і діяльності, піддається змінам. Наприклад, арістотелівсько-теологічний погляд на світ епохи Середньовіччя змінився в Новий час детерміністським поглядом на світ, у формуванні якого велику роль зіграли наукові знання (про детермінізм - див. далі в темі 6.).

Окрім відзначеної ознаки теоретичності філософії (що означає: пріоритет знання у порівнянні з думкою (поглядом); раціональність; аргументованість; доказовість; розвинута концептуальна мова), вкажемо ще на одну її специфічну рису – її особливий зв’язок з практикою. Звичайно теоретичне протиставляється практичному; однак це не означає, що філософія не пов’язана із життям, з практикою, хоча вона і не потребує, наприклад, експериментальної перевірки власних положень. Практика трактується нею частіше у більш широкому сенсі, ніж це має місце, наприклад, у марксистській філософії (детальніше про практику див. у ч. 2, темі 11).

У сучасному, надзвичайно складному динамічному і суперечливому світі людині дуже важливо мати розвитий, цілісний і стійкий світогляд. Особливо це важливо людині, діяльність якої пов'язана головним чином із суспільною роботою (керування, політика, бізнес і т.п.). Зокрема, дійсний політик – той, світосприймання і світорозуміння якого підлягає соціально значимим цілям і цінностям, а не особистим, приватновласницьким (влада заради особистого збагачення).

Таким чином, філософія – це теоретична форма світогляду, яка має такі фундаментальні властивості:

а) універсальність;

б) орієнтація на корінні питання буття, на граничні його підвалини;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Світогляд, його структура, рівні, види	\|	В) критичність, рефлексивність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.