Початок другої світ війни, приєднання зх. Укр. земель до складу УРСР та їх радянізація

Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Західноукраїнські землі у міжвоєнний період поділили між собою три країни - Польща (до неї відійшли Східна Галичина, Волинь, Полісся, ПІдляшшя), Румунія (Буковина, Північна бессарабія) та Чехословаччина (Закарпаття). У кожній з держав українці становили національну меншину: їхня кількість у Польщі складала близько 5,5 млн. осіб, у Румунії та Чехословаччині - по понад 500 тисяч чоловік.становище українців у цих державах не було однаковим, загалом відбиваючи особливості соціально-економічною та політичного життя панівних націй. Так, міжвоєнні Польща й Румунія являли собою відсталі аграрні країни зі слабо розвинутою промисловістю; натомість Чехословзччина за своїм економічним розвитком вигідно відрізнялася від сусідів - чеська влада доклала чималих зусиль для впровадження кращих методів сільського господарства. Українці, становлячи більшість сільського населення українських етнічних теренів, водночас перебували у меншості серед населення міст. Відповідно і кількість промислових робітників серед них була дуже незначною (близько 23 тисяч чоловік). Тому, як і до революції, соціальні відмінності часто накладалися на націонаяьні.Взагалі, до кінця міжвоєнного періоду українському руху вдалося досягти значних успіхів. Територією його найбільшого впливу була Галичина, де діяла низка українських політичних організацій- Найвпливовішоюта наймасовішою легальною партією було Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), створене 1925 р. УНДО мало в основному ту саму програму й тих самих членів, що й довоєнна Українська національно-демократична партія. 1923 р. ускладі Комуністичної партії Польщі (КПП) було створено автономну Комуністичну партію 3»хідної України (КПЗУ). Остання діяла до 1938 р., коли Комінтерн оголосив про розпуск КПП, а разом із нею - КПЗУ і Комуністичної партії Західної Білорусії.У 20-30-ті рр. період майже безперервного піднесення переживав український націоналізм. Його організаційні витоки були пов'язані з діяльністю Української військової організації (У80), створеної 1920 р. групою офіцерів УСС та УГА на чолі а Євгеном Коновальцем як підпільну військову добудову до легального українського політичного табору. До формування ідеології УВО найбільше доклав

зусиль Дмитро Донцов, який розробив ідеологію так званого «інтегрального націоналізму», він ставив завдання витворити в украТнців «волю до влади «.Закарпаття. 14 березня 1939 р. угорське військо вторглось у Карпатську Україну. Ввечері того ж дня уряд А. Волошина встиг ще проголосити державну незалежність краю. Ця незалежність тривала недовго: 16 березня угорська армія захопила столицю Карпатської України - м. Хуст.

23серпня 1939-підписанням в москві пакту про ненапад між Німеччиною та срср який отримав назву пакт молотова рібентропа.до нього додавався таємний протокол,щодо розмежування сфер інтересів обох держав у сх. Європі по лінії рік Нарев,Вісла,Сян.У складі впливу срср опинилася переважна частина зх. Укр, зем.1,09,1939-напад Німеччини на Польщу початок 2 св війни.17,09,1939-вступ черв армії на терит польщі,згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною ,впродовж 12 днів майже без боїв було занято зх. Україну.28.09,1939-підписання дог про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між німеч та срср за яким Польща як держава мала зникнути.Входження зх. Укр. зем до срср.22,10,1939-вибори до народних зборів зх. України які наприкінці жовтня ухвалили декларацію про входження зх..укр до складу УРСР.Верховна рада утвердила закони про возєднання зх. Укр. з урср у складі срср.26,06Д940-нота рад наркому срср до уряду румуни з вимогою повернути бессарабію та передати пн. Буковину на підставі того,що у листопаді 1918 народне віче буковини прийняло рішення про возєднання з радянською Україною,під тиском Німеччини,яка запевнила що ці стосунки тимчасові.Румунський уряд задовольнив пропозицію срср ЗО червня,червона армія заняла ці території.2,08.1940-рішення верховної ради срср про прийняття бессарабіїта пн. Буковини до скл срср.Таким чином майже всі укр. землі були об'єднані в 1 держ.Основні заходи радянізації:поширення рад законодавства;уніфікація адм.-терит устрою;направлення зі сх. Районів великої кількості кадрів;націоналізація промисл підприємств;конфіскація поміщицького та інш землеволодінь і передача землі селянам;початок примусовою колективізації 1940);заборона всіх політ партій;розширення мережі навч закладів;українізація освіти;безкоштовне навчання;утиски церкви особл греко-кат;суворий контроль партійно-рад керівництва

73. Напад фашистської Німеччини на СРСР. Оборонні бо? н» території України у 194І—1942 рр. Початок німецько-радянської війни, Український напрям у плані «Варбаросса»,

Наказ готуватися до нападу німецький генералітет отримав у 1940 р. А18 грудня 1940 р. Гітлвр підписав директиву під номером 21 та назвою «Варіант Барбароссз» - Директив» стала основним керівним документом війни проти Радянського Союзу. Відповідно до цього плану війна повинна була тривати не більше 1,5—2 місяців. Згідно * ним на радянському кордоні було зосереджено три могутні угруповання, які мали у своєму складі 5,5 млн солдатів і офіцерів, 4? тис. гармат і мінометів, 4,3 тис. танків, 5 тис. бойових літаків. Під час підготовки до нападу на СРСР Гітлер уклав політичний і військово-економічний союз з Італією, Японією, залучив ДО нього Румунію, Болгарію, Угорщину, Словаччину, Хорватію, Іспанію, Фінляндію і поставив на службу німецькій воєнній машині військово-економічні ресурси захоплених країн з населенням до 300 мли осіб. Вермахт зразка 1941 р. був грізною силою І дволітнім досіідом ведення війни, але до затяжної війни проти СРСР він не був готовий. Тому німецьке командування планувало раптово завдати сильних ударів і до зими вийти на рубі* Архвнгельск—волга—Астрахань. На світанку 22 червня 1941 р. танкові й моторизовані частини фашистської армії розпочали наступ одночасно на трьох напрямках; Ленінградському, Московському і Київському. Почалася німецько-радянська війна, яка тривала 1418 днів і ночей. Український напрям, за планом «Барбаросса», був одним із найголовніших. Гітлерівське керівництво ставило за мету якомога швидше оволодіти ресурсами України, щоб, з одного боку, послабити військово-промисловий потенціал СРСР, а з іншого — зміцнити власну машину, створити вигідний плацдарм для подальшого розгортання воєнних дій та перемоги над Радянський Союзом, Тобто українські землі розглядалися як одна 9 основних цілей завойовницької політики фашизму. Про це Ггглер відверто говорив в багатьох своїх виступах.Отже, попри те що Червона армія чинила героїчний опір, сковуючи значні сили противника, поразки під Києвом, Харковом, у Криму та в інших бойових операціях призвели до загибелі та полону сотень тисяч солдатів та офіцерів; окупації України; різкого зниження військово-промислового потенціалу СРСР; «воювання фашистами вигідного стратегічного плацдарму для подальшої експансії;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Іаоричнии внесок народу України в перемогу у Великій Вітчизняній війні. 60-річчя визволення України від окупантів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.