Вимірювання артеріального тиску

Існують дві групи методів вимірювання артеріального тиску.

Ø Прямі методи пов’язаний з необхідністю проколювання або розрізання шкіри і стінки судини з послідуючим введенням катетера, з’єднаного з манометром. Цей метод використовується в клініках під час операцій на серці та в деяких інших випадках.

Ø Непрямі методи використовуються без будь якого пошкодження шкіри та судин. Найбільш відомий метод, запропонований російським лікарем Н.С. Коротковим ще у 1905 році. При цьому сьогодні найчастіше користуються металевим тонометром. При вимірюванні артеріального тиску манжету від тонометра накладають на руку пацієнта вище ліктя. Одночасно прикладають фонендоскоп до ліктьової ямки, де можна вислухати рух крові в артерії до периферії від манжети. Поки в манжету не накачали повітря, кров в артерії тече безшумно, тони не вислуховуються.

Рис. 12. Визначення артеріального тиску за методом Короткова

1 – коливання артеріального тиску в артерії; 2 – тиск у манжетці;

3 – коротковські звуки в артерії; 4 –систолічний тон; 5 – діастолічний тон.

Потім в манжету накачують повітря і доводять тиск до такого рівня, щоб стиснути артерію і зупинити в ній рух крові. За допомогою спеціального вентиля з манжети повільно випускають повітря. У момент, коли тиск в артерії стане дещо нижчим від рівня систолічного артеріального тиску, кров при систолі проходить стиснуту ділянку. Удар до стінки артерії порції крові у стиснутій ділянці утворює звук, який досліджувач вислуховує нижче манжети. В цей момент відмічають цифру на табло тонометра і позначають її як величину систолічного тиску.

Для визначення діастолічного тиску продовжують випускати повітря з манжети. В той момент, коли тиск в ній, зрівнявшись з мінімальним тиском крові, дещо зменшиться, кров почне текти безперервною цівкою і звук зникне. При цьому відмічають цифру на табло тонометра, що відповідає діастолічному тиску.

2.4. Артеріальний пульс

Під час кожної систоли лівий шлуночок під великим тиском викидає в аорту в середньому 70 мл крові, яка розтягує стінки аорти. Під час діастоли пружні стінки аорти повертаються до попереднього стану, щоб знову розтягнутися при наступній систолі. Якщо прикласти палець до тих ділянок тіла, де артерії підходять до його поверхні, то можна відчути ці коливання.

Артеріальний пульс - це ритмічне коливання стінок артерій у зв'язку з діяльністю серця.

Рис. 13. Схема розповсюдження пульсової хвилі в аорті. В період систоли шлуночків спочатку розширюється найближча до серця ділянка аорти, де накопичується кров (А). Потім ця ділянка повертається до попереднього стану, а розтягується і накопичує кров ділянка, що розташується дали (Б). В подальшому цей процес подовжується і розповсюджується вздовж еластичних артерій.

Пульсова хвиля поширюється по артеріях з великою швидкістю - 9 м/с. потім поступово слабшає і закінчується в капілярній сітці.

Артеріальний пульс свідчить про нагнітальну функцію серця. При визначені властивостей пульсу, ми можемо скласти певну уяву про роботу серця.

Існує два методи визначення властивостей артеріального пульсу: пальпаторне дослідження і графічний запис - сфігмограма. Пальпаторно артеріальний пульс визначають, як правило, на променевій артерії, притиснувши її до променевої кістки. Шляхом пальпації можна виявити пульсацію будь-якої артерії, що лежить поверхнево: скроневої, пахвинної, сонної.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види артеріального тиску	\|	Характеристики пульсу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.