Розділ 6

вочинів, оскільки у цивільному обороті корпоративне право виступає як неподільний об'єкт; по-друге, вони переходять до іншої особи при відчуженні акцій чи частки у статутному (складеному) капіталі товариства; по-третє, їхній зміст та співвідношення із майновими залежить від організаційно-правової форми господарського товариства.

Дослідники по-різному вбачають сутність цих прав, що, відповідно, позначається на термінології. Так, В. С Щербина та Н. С. Глусь називають немайнові корпоративні права членськими (управлінськими)¹. Слід підтримати думку І. Б. Саракун стосовно того, що така назва не є вдалою, оскільки поняття «членство» застосовується у непідприємницьких організаціях, а у господарських товариствах використовують поняття «участь» у товаристві².

Свого часу Г. Ф. Шершеневич виокремлював майнові та особисті права акціонерів. До останніх належать: право на участь у загальних зборах товариства; право вимагати скликання позачергових загальних зборів; можливість вносити пропозиції на розгляд загальних зборів; право обирати та бути обраним до виборних органів товариства тощо.

Застосовування терміна «особисті» для назви немайнових корпоративних прав підкреслює їхню приналежність тому чи іншому учаснику господарського товариства, адже в основі поняття «особисте» лежить пов'язаність з особою та стародавній поділ «моє — твоє».

Проте із загального етимологічного погляду поняття «особисте» щодо поняття «право» визначається як прикметник, який характеризує здійснення права безпосередньо, не через інших осіб. З огляду на це використання згаданого терміна на позначення немайнових корпоративних прав з позиції сучасного вітчизняного законодавства не відповідає дійсності, оскільки учасники господарських товариств мають право для участі у загальних зборах призначити свого постійного представника чи представ-

¹ Господарське право України : навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2002. —
3-тє вид., перероб. і допов. — С 92; Глусь Н. С Корпорації та корпоративне
право: поняття, основні ознаки та особливості захисту : автореф. дис. на здо
буття наук, ступеня канд. юрид. наук/ Н. С Глусь. — К., 2000. — С 13.

² Саракун І. Б. Здійснення корпоративних прав учасниками господар
ських товариств (цивільно-правовий аспект) : дис. на здобуття наук, ступеня
канд. юрид. наук: 12.00.03 / І. Б. Саракун. - К., 2007. - С 44.

Поняття і види корпоративних прав та обов'язків 181

ника на певний строк, а учасники товариства з обмеженою відповідальністю, окрім цього, вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

В юридичній літературі висловлено також пропозицію іменувати досліджувану нами групу корпоративних прав як організаційні¹. Вони зумовлені суб'єктивним та об'єктивним факторами. Суб'єктивний фактор проявляється и задоволенні учасником товариства власного майнового інтересу, а об'єктивний — організацією діяльності юридичної особи як суб'єкта права. Разом із тим, ця назва не є точною, оскільки право на інформацію про діяльність товариства, право вийти з товариства в установленому порядку за своєю суттю не є організаційними.

Заслуговують на увагу міркування І. В. Снасибо-Фатєєвої. У своїх роботах дослідник неодноразово доводить наявність у корпоративних правовідносинах симбіозу майнових, немайнових та організаційних відносин². Саме останні складають питому вагу в корпоративних відносинах, в яких реалізуються майнові та немайнові права. Однак ця ідея стикається з проблемою вичерпності предмета цивільного права, оскільки організаційні відносини не є предметом цивільно-правового регулювання. Як розв'язання питання правової природи корпоративних прав названий автор запропонувала допустити існування організаційних відносин як цивільно-правових.

Проте в сьогоднішніх дослідженнях І. В. Спасибо-Фатєєвої йдеться вже про подвійний формат корпоративних прав. Подвійність спостерігається в тому, що самі корпоративні права складаються з кількох дрібних прав, які стало загальноприйнятим поділяти на дві складові — майнові та організаційні права.Ми погоджуємося з дослідником у тому, що такий поділ є певноюмірою умовним, але зручний для уявлення про ті можливості,

¹ Кравчук В. М. Корпоративне право. Науково-практичний коментардо
судової практики / В. М. Кравчук. — К.: Істина, 2005.— С 260.

² Спасибо-Фатєєва І. В. Юридична природа права науправління в ак
ціонерному товаристві /1. В. Спасибо-Фатєєва // ВісникАкадемії правових
наук України. — 1999. — № 3. — С 77—88; Спасибо-Фатєєва І. В. Про ро
зуміння акціонерних відносин // Вісник Академії правових наук України.-
2000. — № 3. — С. 91—101; Спасибо-Фатєєва І. В. Поняття майна, майнових
та корпоративних прав як об'єкта права власності / І. В. Спасибо-Фатєєва //
Вісник комерційного права. — 2004. — № 5. — С 9—18.

182__________________________________________ Розділ 6

яких набувають особи, вкладаючи (інвестуючи) свій капітал у господарське товариство. Насправді ж ніхто з практиків не замислювався над правовою природою участі в загальних зборах та вимоги про виплату дивідендів¹.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційні (особисті) права учасників корпорацій	\|	Корпоративні обов'язки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.