Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Розділ 8

Тоді виходить, що учасники всіх інших господарських това­риств, крім акціонерного, мають «право на частку» та «права з частки» (аналогічно правам «на акцію» і «з акції»). І якщо вираз «право на частку» є загальновживаним, то вираз «права з част­ки» навряд чи можна почути, бо ними є права учасників госпо­дарських товариств або корпоративні права, що є тим самим.

Отже, поняття частки в статутному капіталі/акції та корпоративних прав тісно пов'язані між собою. Такий же тісний зв'язок існує і між поняттями «майно — власність фонди».

Поширеним є уявлення про власність як майно, з яким во­на ототожнюється. Останнє згідно з ч. 2 ст. 139 ГК належить до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. У Цивіль­ному кодексі зазначені поняття взагалі не^використовуються, бо вони є економічними, властивими податковому та бухгалтер­ському законодавству. Виключення становлять лише кошти, які статтями 177 та 190 ЦК відносяться до речей.

«Майно» корпорації та її «статутний капітал» не є тотожни­ми поняттями, вони не збігаються ані у своєму зовнішньому ви­раженні, ані в оцінці, ані в обсязі, ані у своєму призначенні. Май­но корпорації — це постійно мінлива категорія, тоді як статутний (складений) капітал є відносно стабільною категорією, бо може зменшуватися або збільшуватися у встановленому законом по­рядку за наявності відповідних підстав.

У кожної юридичної особи завжди існує майно, навіть якщо речі на праві власності їй не належать. Однак іншою є ситуа­ція стосовно статутного (складеного) капіталу. Складений капі­тал — це категорія повних і командитних товариств. Статутний же капітал існує в ТОВ, ТДВ та AT.

Утім, публічне законодавство встановлює можливість ство­рення статутного капіталу (фонду) у юридичних особах усіх ор­ганізаційно-правових форм (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), виходячи з того, що будь-яка юридична особа в момент створення завжди має певне майнове право — право на розміщення (оренду) у певному при­міщенні, без чого неможлива державна реєстрація. Воно розгля­дається як початковий вклад учасника до статутного капіталу при будь-якому підході до його формування.

При створенні господарського товариства шляхом реоргані­зації іншої юридичної особи увага законодавця передусім зосе­реджена не на його статутному (складеному) капіталі, а на форму-


Правовий режим майна підприємницьких товариств 249

ванні майна, оскільки акцент робиться саме на правонаступництві, яке полягає в переході всіх майнових прав та майнових обов'яз­ків однієї юридичної особи до іншої. Що ж до статутного (скла­деного) капіталу, то в цьому випадку він відіграє другорядну роль і входить до загального обсягу праионаступництва. Тобто при припиненні з правонаступництвом статутний капітал однієї юридичної особи переходить до іншої юридичної особи — пра­вонаступника.

Тісний зв'язок і взаємообумовленість статутного капіталу з майном корпорації спостерігається в усіх тих випадках, коли господарське товариство мусить розрахуватися з учасником, його кредиторами або спадкоємцями. Сума виплат у таких си­туаціях залежить не тільки від частки учасника в статутному капіталі, а й від вартості майна корпорації. Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК і ст. 54 Закону «Про господарські товариства» учаснику ви­плачується частка майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. При цьому необхідно використовувати за­гальне поняття майна, яке надається в ЦК і згідно з яким до майна включаються сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК). Одночасно слід застережити проти застосування норм ГК, ст. 139 якого не передбачає в складі май­на майнові обов'язки, тим самим при визначенні поняття майна обмежуючись лише активами і не враховуючи борги товари­ства. Відтак, при проведенні розрахунківіз учасником (його кре­дитором або спадкоємцем) виходить, що в разі застосування ЦКсуми, які підлягають виплаті, будуть одні, а в разі застосуванняГК вони можуть бути іншими. Звичайно, що це неможливо, таксамо як під майном не можна розуміти лише наявні речі тамай­нові вимоги і не враховувати борги. Якщо б це було так, тоучас­ник, який виходить з товариства, опинився б у кращомуста­ні, ніж ті, що залишилися в ньому і в яких збільшився б тягарзбитків.

На момент подання учасником товариства заяви складаєть­сябаланс товариства, за яким розраховується сума, яка підлягаєвиплаті.

Важливим є й строк проведення розрахунків зучасником, який виходить з ТОВ/ТДВ. Згідно зі ст. 54 Закону«Про госпо­дарські товариства» виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 мі­сяців з дня виходу.


250 Розділ 8

Щодо акціонерів, то вони не «виходять» з AT, а відчужують свої акції в порядку, передбаченому статтями 7 та 24 Закону «Про акціонерні товариства». При цьому безпосереднього зв'яз­ку між вартістю акцій та вартістю майна AT, як це має місце в інших господарських товариствах, не спостерігається. Водночас такий зв'язок існує і його не можна не побачити, адже від того, яким є стан майна AT, чи прибутково воно працює, залежить і ринкова вартість акцій.

Вище вже йшлося про неправильність ототожнення акціоне­рів або учасників інших господарських товариств із співвласни­ками. Тут доцільно зробити ще одне зауваження з цього приводу. Незважаючи на схожість поняття часток у статутному (складе­ному) капіталі з частками в спільній власності, вони мають різ­ний правовий режим. Втім, між відносинами спільної власнос­ті і власності господарського товариства є й певна схожість, особливо щодо складеного капіталу повних і командитних това­риств.

В останньому випадку йдеться про майно товариства, його складений капітал, частку учасника в ньому. Якщо ж говорити про спільну часткову власність, то ми маємо спільне майно, во­но ж є правом спільної власності (ст. 355 ЦК), і є частка в праві спільної часткової власності. Отже, на відміну від товариств, в яких законодавець вказує на частку в капіталі (а не праві!), при виникненні спільного майна, що належить кільком особам на праві спільної часткової власності, кожен з них має частку в праві.

Також потребує визначення те, від чого залежить різний пра­вовий режим часток: від входження до складу спільного майна чи від наявності або відсутності іншого фігуранта — юридичної особи, якій воно б належало? В першому випадку право на май­но належить кільком особам одночасно, а право на частку в пра­ві на це майно — кожному співвласнику. В другому випадку право на майно належить товариству як юридичній особі. Скла­дений капітал у повних та командитних товариствах не є окре­мим об'єктом права, а отже, не використовується вираз «частка в праві на складений капітал», але в ньому також є частки.

Будучи майновими правами, право на частку в праві спіль­ної власності і право на частку в складеному капіталі (як і право на частку в статутному капіталі, і право з акції) співіснує з ін­шим правом немайнового характеру, оскільки ці права надають


Правовий режим майна підприємницьких товариств 251

право на управління так само, як і за відсутності юридичної осо­би. Втім, законодавець і тут вживає різну термінологію. Так, він узагалі уникає цього терміна в гл. 26 ЦК «Право спільної влас­ності», а в гл. 77 ЦК «Спільна діяльність» застосовується тер­мін «ведення спільних справ учасників» (ст. 1135 ЦК), як і при регулюванні аналогічних питань у повному товаристві (ст. 122 ЦК). Водночас законодавець запроваджує термін «управління» товариством (статті 121, 136 ЦК), яким розмежовує ведення спільних справ учасників (як зовнішню діяльність у відносинах з третіми особами) та управління як внутрішню діяльність (від­носини між учасниками).

Важливо зосередити увагу й на впливі частки на правовий режим усього майна. Незалежно від розміру частки, за загаль­ним правилом, учасник впливає на правовий режим усього майна товариства так само, як і спільного майна, оскільки всі питання вирішуються учасниками за взаємною згодою. Але в учасників повного та командитного товариств є також можливість іншого варіанта — голосування (ч. 1 ст. 121 ЦК).

Навпаки, у ТО В та AT вплив учасника на правовий режим усього майна товариства відбувається залежно від розміру част­ки в статутному капіталі. Між тим, спостерігається й подальша трансформація, обумовлена цією залежністю:

—незначна частка взагалі не надає жодної можливості впли­ву на режим майна, оскільки на загальних зборах вирішуються голосуванням лише окремі питання стосовно майна (виплату його частки у вигляді дивідендів, затвердження значних право-чинів тощо), а основна маса питань вирішується виконавчим органом, обрання до якого відбувається нечасто і до якого потрап­ляють особи або їх представники (ставленики) зі значною част­кою майна;

—значна частка дозволяє вирішувати питання правовогоре­жиму всього майна товариства.

Розмір цих часток і насиченість змісту понять «значна»та «незначна» частки залежать від багатьох факторів і неможуть бути чітко визначеними. Так, «незначною» для вирішеннямай­нових питань буде й частка, трохи менша за50% статутного ка­піталу, якщо у когось буде зосереджена частка більше ніж 50%. А у разі великої кількості акціонерів буває, що й частка розмі­ром менше 10% надає можливість впливати на вирішення май­нових питань усього товариства.



Читайте також:

  1. IV розділ. Сегментація ринку та вибір цільового сегменту
  2. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
  3. V розділ. Товарна політика підприємства
  4. VI розділ. Маркетингова цінова політика
  5. VII розділ. Маркетингові рішення з розподілу та збуту товару
  6. VIII розділ. Маркетингова політика комунікацій
  7. А) Роздільне складання таблиць (За підручником Богдановича М.В.)
  8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  9. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  10. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  11. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
  12. Б – розділення гелю на дві фази




Переглядів: 463

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правовий режим майна підприємницьких товариств | Розділ 8

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.