Розділ 8

ванні майна, оскільки акцент робиться саме на правонаступництві, яке полягає в переході всіх майнових прав та майнових обов'яз­ків однієї юридичної особи до іншої. Що ж до статутного (скла­деного) капіталу, то в цьому випадку він відіграє другорядну роль і входить до загального обсягу праионаступництва. Тобто при припиненні з правонаступництвом статутний капітал однієї юридичної особи переходить до іншої юридичної особи — пра­вонаступника.

Тісний зв'язок і взаємообумовленість статутного капіталу з майном корпорації спостерігається в усіх тих випадках, коли господарське товариство мусить розрахуватися з учасником, його кредиторами або спадкоємцями. Сума виплат у таких си­туаціях залежить не тільки від частки учасника в статутному капіталі, а й від вартості майна корпорації. Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦК і ст. 54 Закону «Про господарські товариства» учаснику ви­плачується частка майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. При цьому необхідно використовувати за­гальне поняття майна, яке надається в ЦК і згідно з яким до майна включаються сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК). Одночасно слід застережити проти застосування норм ГК, ст. 139 якого не передбачає в складі май­на майнові обов'язки, тим самим при визначенні поняття майна обмежуючись лише активами і не враховуючи борги товари­ства. Відтак, при проведенні розрахунківіз учасником (його кре­дитором або спадкоємцем) виходить, що в разі застосування ЦКсуми, які підлягають виплаті, будуть одні, а в разі застосуванняГК вони можуть бути іншими. Звичайно, що це неможливо, таксамо як під майном не можна розуміти лише наявні речі тамай­нові вимоги і не враховувати борги. Якщо б це було так, тоучас­ник, який виходить з товариства, опинився б у кращомуста­ні, ніж ті, що залишилися в ньому і в яких збільшився б тягарзбитків.

На момент подання учасником товариства заяви складаєть­сябаланс товариства, за яким розраховується сума, яка підлягаєвиплаті.

Важливим є й строк проведення розрахунків зучасником, який виходить з ТОВ/ТДВ. Згідно зі ст. 54 Закону«Про госпо­дарські товариства» виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 мі­сяців з дня виходу.

250 Розділ 8

Щодо акціонерів, то вони не «виходять» з AT, а відчужують свої акції в порядку, передбаченому статтями 7 та 24 Закону «Про акціонерні товариства». При цьому безпосереднього зв'яз­ку між вартістю акцій та вартістю майна AT, як це має місце в інших господарських товариствах, не спостерігається. Водночас такий зв'язок існує і його не можна не побачити, адже від того, яким є стан майна AT, чи прибутково воно працює, залежить і ринкова вартість акцій.

Вище вже йшлося про неправильність ототожнення акціоне­рів або учасників інших господарських товариств із співвласни­ками. Тут доцільно зробити ще одне зауваження з цього приводу. Незважаючи на схожість поняття часток у статутному (складе­ному) капіталі з частками в спільній власності, вони мають різ­ний правовий режим. Втім, між відносинами спільної власнос­ті і власності господарського товариства є й певна схожість, особливо щодо складеного капіталу повних і командитних това­риств.

В останньому випадку йдеться про майно товариства, його складений капітал, частку учасника в ньому. Якщо ж говорити про спільну часткову власність, то ми маємо спільне майно, во­но ж є правом спільної власності (ст. 355 ЦК), і є частка в праві спільної часткової власності. Отже, на відміну від товариств, в яких законодавець вказує на частку в капіталі (а не праві!), при виникненні спільного майна, що належить кільком особам на праві спільної часткової власності, кожен з них має частку в праві.