Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Практичне заняття №15

Тема: Етикет у діяльності сучасної ділової людини.

Мета: Вивчити управлінську етику й світський етикет.

Основні поняття: придворний етикет, дипломатичний етикет, військовий етикет, загальногромадянський етикет

Понятійно-категоріальний апарат теми.

Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього належать правила чемності й увічливості, прийняті суспільством.

Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:

придворний етикет – строго регламентований порядок і форми поведінки, встановлені при дворах монархів;

дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;

військовий етикет – зведення загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поведінки військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;

загальногромадянський етикет – сукупність правил, традицій і умовностей, яких дотримуються громадяни при спілкуванні один з одним.

Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості.

Етикет – дуже велика й важлива частина загальнолюдської культури, моральності, моралі, виробленої протягом багатьох століть всіма народами відповідно до їх уявлень про добро, справедливість, людяність – у галузі моральної культури й про красу, порядок, благоустрій, побутову доцільність – у галузі матеріальної культури.

Манери – вміння тримати себе, зовнішня форма поведінки, відносини з іншими людьми, вживані в мовленні вирази, тон, інтонація, характерні для людини хода, жестикуляція й навіть міміка.

У суспільстві гарними манерами вважаються:

– скромність;

– стриманість;

– уміння контролювати свої вчинки;

– уміння уважно й тактовно спілкуватися з іншими людьми.

Поганими манерами прийнято вважати:

– звичку голосно говорити, не соромлячись у виразах;

– розв’язність у жестикуляції й поведінці;

– неохайність в одязі;

– брутальність, що проявляється у відвертій недоброзичливості до інших;

– зневага до чужих інтересів і запитів;

– безсоромне нав’язування іншим людям своїх волі й бажань;

– невміння стримувати своє роздратування;

– навмисна образа гідності оточуючих людей;

–безтактність;

– лихослів’я;

– уживання принизливих прізвиськ.

Світський етикет – це ні що інше, як знання пристойностей, уміння тримати себе в суспільстві так, щоб заслужити загальне схвалення й ніякими зі своїх дій не нікого не образити.

 

ПЛАН

Теоретичні питання:

1. Управлінська етика.

2. Світський етикет.

Психологічний практикум:

Тест (№15)

Виберіть у кожному питанні найбільш прийнятний для вас варіант відповіді:

1. Чи є у вас головні, основні цілі в житті, до досягнення яких ви прагнете?

а) у мене такі цілі є;

б) хіба потрібно мати якісь цілі? Адже життя таке мінливе...;

в) у мене є головні цілі, і я підкоряю своє життя їхньому досягненню;

г) цілі в мене є, але моя діяльність мало сприяє їхньому досягненню.

2. Чи складаєте ви план роботи, справ на тиждень, використовуючи для цього щотижневик, спеціальний блокнот і т.д.?

а) так;

б) немає;

в) не можу сказати ні “так”, ні “ні”, тому що намічаю головні справи в голові, а план на поточний день – у голові або на листку паперу;

г) намагався складати план, використовуючи для цього щотижневик, але потім зрозумів, що це нічого не дає.

3. Чи вичитуєте ви себе за невиконання наміченого на тиждень, на день?

а) вичитую в тих випадках, коли бачу свою провину, лінь або неповороткість;

б) вичитую, незважаючи ні на які суб’єктивні або об’єктивні причини;

в) зараз і так усі лають один одного, навіщо ж ще вичитувати самого себе?

г) дотримуюся такого принципу: що вдалося зробити сьогодні – добре, а що не вдалося – виконаю, може бути, іншим разом.

4. Як ви ведете свою записну книжку з номерами телефонів ділових людей, знайомих, родичів, приятелів тощо?

а) я – хазяїн (господарка) своєї записної книжки. Як хочу, так і записую телефони, прізвища, імена. Якщо знадобиться чийсь номер телефону, то обов’язково знайду;

б) часто змінюю записні книжки із записами телефонів, тому що нещадно їх експлуатую. Переписуючи телефони, намагаюся все зробити “по науці”, однак при подальшому користуванні збиваюся на довільний запис;

в) запис телефонів, прізвищ, імен веду “почерком настрою”. Вважаю важливим, щоб були записані телефон, прізвище, ім’я, по батькові, а на якій сторінці записано, прямо або криво, це не має значення;

г) використовую загальноприйняту систему: відповідно до алфавіту записую прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону, якщо потрібно, та й додаткова відомості (адреса, місце роботи, посада).

5. Вас оточують різні речі, якими ви часто користуєтеся. Які ваші принципи розташування речей?

а) кожна річ лежить там, де їй хочеться;

б) дотримуюся принципу: кожній речі – своє місце;

в) періодично наводжу порядок у розташуванні речей, предметів. Потім складаю їх туди, куди прийдеться, щоб не завантажувати голову “розташуванням”. Через якийсь час знову наводжу порядок і т.д.;

г) уважаю, що дане питання не має ніякого відношення до самоорганізації.

6. Чи можете ви після закінчення дня сказати, де, скільки й з яких причин вам довелося даремно згаяти час?

а) можу сказати про загублений час;

б) можу сказати тільки про місце, де був дарма загублений час;

в) якби загублений час звертався в гроші, тоді б я рахував (рахувала) його;

г) завжди добре представляю, де, скільки й чому був дарма загублений час;

д) не тільки добре представляю, де, скільки й чому був загублений час, але вишукую прийоми скорочення втрат у тих же самих місцях і ситуаціях.

7. Які ваші дії, коли на нараді, на зборах починається “переливання з порожнього в порожнє”?

а) пропоную звернути увагу на суть питання;

б) будь-яка нарада або збори являє собою сполучення як “повного”, так і “порожнього”. Коли приходить порожнє, то чекаєш повного. Коли підходить смуга повного, то трохи стомлюєшся й для розрядки... чекаєш порожнього. У такому чергуванні й проходить нарада або збори. І нічого тут не поробиш;

в) поринаю в “небуття”;

г) починаю займатися тими справами, які взяв із собою розраховуючи на “переливання”.

8. Вам потрібно буде виступити з доповіддю. Чи будете ви при підготовці приділяти увагу не тільки змісту доповіді, але і її тривалості?

а) буду приділяти серйозну увагу змісту доповіді. Думаю, що тривалість потрібно визначати лише приблизно. Якщо доповідь буде цікавою, то завжди дадуть час, щоб закінчити її;

б) приділяю рівною мірою увагу змісту й тривалості доповіді, а також її варіантам залежно від часу.

9. Чи намагаєтеся ви використовувати буквально щохвилини для виконання задуманого?

а) намагаюся, але в мене не завжди виходить у силу особистих причин (занепад сил, настрій тощо);

б) не прагну до цього, тому що вважаю, що не потрібно бути дріб’язковим відносно часу;

в) навіщо прагнути, якщо час однаково не обженеш;

г) намагаюся й намагаюся, незважаючи ні на що.

10. Яку систему фіксації доручень, завдань і прохань ви використовуєте?

а) записую у своєму щотижневику: що виконати й коли;

б) фіксую найбільш важливі доручення, прохання, завдання у своєму щотижневику. Дріб’язкову інформацію намагаюся запам’ятати. Якщо забуваю про дріб’язкову інформацію, то не вважаю це недоліком;

в) намагаюся запам’ятати доручення, завдання й прохання, тому що це тренує пам’ять. Однак повинен (повинна) зізнатися, що пам’ять часто підводить мене;

г) дотримуюся принципу “зворотної пам’яті”: нехай пам’ятає про доручення й завдання той, хто їх дає. Якщо доручення потрібне, то про нього не забудуть і викличуть мене для термінового виконання.

11. Чи пунктуальні ви (ідучи на ділову зустріч, на збори, нараду, засідання)?

а) приходжу раніше на 5-7 хвилин;

б) приходжу вчасно, до початку зборів, наради або засідання;

в) як правило, спізнююся;

г) завжди спізнююся, хоча намагаюся прийти раніше або вчасно;

д) якби був виданий науково-популярний посібник “Як не спізнюватися”, то я, імовірно, навчився (навчилася) б не спізнюватися.

12. Яке значення ви надаєте своєчасності виконання завдань, доручень, прохань?

а) вважаю, що своєчасність виконання – це один з важливих показників мого вміння працювати, свого роду тріумф організованості. Однак мені дещо не завжди вдається виконати вчасно;

б) своєчасність виконання – це звір, що може “вкусити” саме в ту хвилину, коли завдання виконане. Краще небагато затягти час виконання завдання;

в) волію менше міркувати про своєчасність, а виконувати завдання й доручення в строк;

г) вчасно виконати завдання або доручення – це вірний шанс одержати нове. Ретельність завжди своєрідно “карається”.

13. Припустимо, ви пообіцяли щось зробити або в чомусь допомогти іншій людині. Але обставини змінилися таким чином, що виконати дану обіцянку досить важко. Як ви будете поводитися?

а) попереджу людину про обставини, що змінилися, і про неможливість виконати обіцянку;

б) буду намагатися сказати людині, що обставини змінилися й виконати обіцянку важко. Одночасно скажу, що непотрібно втрачати надії на обіцяне;

в) буду намагатися виконати обіцянку. Якщо виконаю – добре, не виконаю – теж не лихо, тому що я досить рідко не стримував (не стримувала) своїх обіцянок;

г) нічого не буду повідомляти людину. Виконаю обіцянку, будь-що-будь.

Завдання для самостійної роботи:

1. Етикет Англії, Німеччини, Іспанії, Голландії.

2. Етикет Азіатських країн і країн Латинської Америки.


Читайте також:

  1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  2. III. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  3. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  4. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  5. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  6. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  7. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  8. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  9. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  10. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  11. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
  12. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ




Переглядів: 541

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Практичне заняття №14 | ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.