Податковий борг, його види та статуси

1) платник самостійно визначає суму податкових зобов`язань із зазначенням її у податковій декларації (розрахунку), які у встановлені законодавчо строки подає до податкового органу та відповідно з якими він протягом передбаченого строку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій звітності.;

2) сума податкових зобов`язань визначається податковим органом, який повідомляє платника податків про суму податку, яку йому необхідно сплатити у певний строк. Платникам податків податковий орган надсилає податкове повідомлення, в якому зазначається: підстава для нарахування податку, сума нарахованого податку, строки сплати, відповідальність за несвоєчасну сплату;

3) суд визначає суму податкових зобов`язань платника на підставі представлених доказів.

Після визначення податкових зобов`язань вони підлягають узгодженню, яке може бути самостійним або несамостійним.

Самостійне узгодження полягає в тому, що платник податку самостійно визначає суму податкового зобов`язання та вказує її в податковій декларації. Зазначене податкове зобов'язання вважається узгодження з дня подання платником податкової декларації (розрахунку) та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника у таких випадках:

1) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

2) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

3) орган контролю у результаті камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завишення суми податкового зобов'язання;

4) згідно з законами, які регулюють питання оподаткування, особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору, є орган контролю.

Після визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платнику податків відсилається податкове повідомлення та у день отримання такого повідомлення це податкове зобов'язання вважається узгодженим за замовчуванням.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Адміністративна та судова процедура оскарження рішень податкових органів надана у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Читайте також:

1. Бухгалтерський і податковий прибуток
2. Бухгалтерський та податковий облік розробки ПЗ
3. Взаєморозрахунки з контрагентами та податковий облік: основні принципи
4. Визначення терміну «безнадійний» податковий борг та дня виникнен­ня такого податкового боргу
5. Відрізняють запропоновані (предписанные) і набуті соціальні статуси.
6. Дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит
7. Іноземний податковий кредит
8. Людина в туристичній сфері: типи, статуси і ролі
9. Питання № 3 Податковий (звітний) період
10. ПОДАТКОВИЙ АВУАР
11. Податковий аудит та валютний контроль
12. Податковий борг та джерела його погашення

Переглядів: 589