Кейнсіанська модель макрорівноваги

Д. Кейнс стверджував, що конкурентний механізм ринкової економіки неспроможний автоматично забезпечити рівновагу господарської системи: не створює умов для повного використання факторів виробництва, для безперервного економічного прогресу суспільства. Збалансованість сукупного попиту та сукупної пропозиції ще не означає рівновагу в економіці, оскільки не виключає значний рівень безробіття та інфляції.

Д. Кейнс також вказував, що не пропозиція породжує попит, а, навпаки, пропозиція залежить від попиту.

Сукупний попит нестабільний навіть при фіксованій кількості грошей в обігу, бо змінюється розмір інвестицій. Як правило, реальний сукупний попит менше можливого (ефективного, потенційного). У результаті реальний обсяг виробництва нижче можливого при повній зайнятості робочої сили і повному використанні інших факторів виробництва. Щоб запобігти величезних втрат, необхідна активна державна політика, спрямована на збільшення попиту. Держава повинна впливати на попит шляхом регулювання розміру споживання, інвестицій, державних закупок та експорту.

Спираючись на спрощену економіку, рівноважний ВВПза методом «витрати - випуск» можна визначити за такою формулою:

Але в окремі проміжки часу вироблений економікою ВВП, як правило, відхиляється від запланованих сукупних витрат. Це відбувається тому, що плани підприємств щодо обсягів виробництва продукції не збігаються з планами покупців цієї продукції. Щоб розкрити умови, за яких вироблений ВВП дорівнює запланованим сукупним витратами або відхиляється від них, розглянемо числовий приклад.

Хай автономне споживання дорівнює 50 млрд грн, а гранична схильність до споживання (c) дорівнює 0,6. Кейнсіанську функцію споживання можна записати так:

До цього додамо також ще один компонент запланованих сукупних витрат - інвестиції, які у нашому прикладі є автономними, тобто не залежать від ВВП. У числовому прикладі вони становлять 30 млрд грн. Тоді заплановані сукупні витрати визначатимуться за формулою:

(млрд. грн).

Тепер припустимо, що підприємства запланували виробити ВВП на суму 210 млрд грн, сподіваючись продати його в повному обсязі. Але насправді покупці запланували спрямувати на закупівлю товарів і послуг лише 206 млрд грн своїх платіжних ресурсів. Це випливає із формули:

(млрд. грн).

Отже, плани підприємств і плани покупців не збіглися: підприємства виробили продукції на 4 млрд грн більше, ніж та її кількість, яка викуплена. Це примусить підприємства здійснити небажане збільшення товарних запасів, тобто понести вимушені витрати на суму 4 млрд грн. По суті ці витрати спрямовані на те, щоб закупити в себе свою продукцію на суму 4 млрд грн. Звідси стає зрозумілою відмінність фактичних сукупних витрат від їх запланованої величини. Фактичні сукупні витрати - це заплановані сукупні витрати плюс непередбачені витрати на закупівлю товарних запасів. У наведеному прикладі вони становлять 210 млрд грн.

Будь-яка зміна величини товарних запасів (поповнення або скорочення) враховується як інвестиції. Але якщо інвестиції в основний капітал і житлове будівництво є запланованими, то інвестиції у непередбачені зміни товарних запасів є не запланованими, а вимушеними. Це дає підстави визначити фактичні сукупні витрати за такою формулою:

де - фактичні сукупні витрати; - незаплановані інвестиції в товарні запаси.

У процесі економічного кругообігу ВВП, як правило, не збігається із запланованими сукупними витрати. Якщо Y > E, то це означає, що економіка виробляє продукції більше, ніж цього вимагає сукупний попит. Така ситуація свідчить про виникнення перевиробництва, яке супроводжується вимушеним приростом товарних запасів і незапланованим збільшенням інвестицій у товарні запаси . За цих умов у підприємств з’являється мотивація скорочувати обсяг виробництва до рівня попиту, що породжує тенденцію до відновлення рівноваги між ВВП і запланованими сукупними витратами (Y = E).

Якщо, навпаки, Y < E, то така ситуація свідчить про виникнення недовиробництва, яке супроводжується вимушеним скороченням товарних запасів і незапланованим зменшенням інвестицій у товарні запаси . Це спонукає підприємства збільшувати обсяг виробництва до рівня попиту, завдяки чому породжується тенденція до відновлення рівноваги між ВВП і запланованими сукупними витратами.

В обох випадках, коли спостерігається нерівновага між ВВП і запланованими сукупними витратами, незаплановані інвестиції в товарні запаси виконують балансуючу роль в економіці. Завдяки незапланованим інвестиційним витратами в товарні запаси фактичні сукупні витрати завжди дорівнюють ВВП:

В умовах нерівноважного ВВП (Y ¹ E) незаплановані інвестиції у товарні запаси більші або менші нуля (I¢ ¹ 0). За умов рівноважного ВВП незаплановані інвестиції в товарні запаси відсутні, тобто якщо Y = E, то I¢ = 0.

Графічну інтерпретацію рівноважного ВВП, визначеного за методом «витрати-випуск», наведено на рис. 4.10.

Графічна модель (рис. 4.10) називається «кейнсіанський хрест» і спирається на умови нашого числового прикладу. На горизонтальній осі графіка вимірюється ВВП, а на вертикальній - заплановані сукупні витрати. Бісектриса показує всі точки, в яких фактичні і заплановані сукупні витрати збігаються і забезпечується рівноважний ВВП. Лінія E¢ - це лінія фактичних сукупних витрат, які можуть дорівнювати запланованій величині або відхилятися від неї у той чи той бік.

Рис. 4.10. Модель «кейнсіанський хрест»

Згідно з умовами рис. 4.10 рівноважний ВВП дорівнює 200 млрд грн і забезпечується в точці T₀. У цій точці лінія фактичних сукупних витрат перетинається з бісектрисою, а заплановані сукупні витрати дорівнюють виробленому ВВП. Щоб в цьому переконатися, скористаємося рівнянням (9.5), в якому Y = 200 млрд грн. Звідси визначається величина запланованих сукупних витрат:

Отже, рівноважний ВВП дорівнює 200 млрд грн, а точка T₀ є єдиною точкою, в якій забезпечується економічна рівновага. Якщо обсяг виробленого ВВП збільшиться до 210 млрд грн, то, як ми зазначали, заплановані сукупні витрати дорівнюватимуть 206 млрд грн, а перевиробництво становитиме 4 млрд грн. За таких умов товари виробляються швидше, ніж продаються, що створює надмірні товарні запаси і викликає незаплановане збільшення інвестицій у товарні запаси. У відповідь на це підприємства почнуть скорочувати обсяги свого виробництва і за рахунок цього спрямовувати економіку до виробництва рівноважного ВВП.

На рис. 4.10 розглядається і протилежна ситуація, коли обсяг виробленого ВВП зменшився до 190 млрд грн, а породжені ним заплановані сукупні витрати — до 194 млрд грн. У такому випадку в економіці виникло недовиробництво продукції на 4 млрд. грн. За таких умов товари продаються швидше, ніж виробляються, що виснажує товарні запаси. Реагуючи на цю ситуацію, підприємства збільшуватимуть обсяги виробництва своєї продукції і завдяки цьому спрямовуватимуть економіку до виробництва рівноважного ВВП.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класична модель макрорівноваги	\|	Визначення рівноважного ВВП за методами «Вилучення - ін’єкції», «Заощадження - інвестиції»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.