Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема. Статутні основи споживчої кооперації

Лекція 4

План

1. Статути в споживчій кооперації та їх особливості.

2. Статут споживчого товариства, його зміст, значення, порядок розробки, прийняття та реєстрації.

3. Основні напрями діяльності споживчого товариства як громадської та господарської організації.

4. Цілі, завдання, порядок утворення, членство, органи управління і контролю, права та обов’язки членів спілок споживчих товариств. Закон України «Про споживчу кооперацію» і статут споживчого товариства про взаємовідносини споживчих товариств з їх спілками.

5. Загальні збори та збори уповноважених: їх компетенції, порядок скликання, прийняття рішень і система контролю за їх виконанням.

6. Підготовка та організація зборів. Оформлення протоколів.

Література

Закон України "Про споживчу кооперацію".

Матеріали XX з'їзду споживчої кооперації України.

Статут споживчого товариства.

Статути спілок споживчих товариств (районної,
обласної (республіканської), центральної (Укоопспілки)).

Довідник інструктора організаційно-кооперативної роботи.

Хміль Ф.І. Організаційно-кооперативна робота. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1996.

Питання 1. Статути споживчій кооперації та їх особливості

При формуванні організаційної структури управління споживчою кооперацією важливо охопити всі управлінські завдання, виявити і взаємоузгодити щодо кожного органу управління систему функцій, прав і відповідальності. З метою налагодження координаційної діяльності органів самоврядування як у певній ланці управління, так і між органами різних ланок, необхідно організаційно оформляти зв'язки та стосунки між ними шляхом розробки й затвердження статутів організації споживчої кооперації усіх рівнів.

Роль статутів організацій споживчої кооперації полягає у правовому закріпленні організаційно-економічної самостійності й відокремленості системи в цілому та її складових частин. Статути організацій споживчої кооперації регулюють як

внутрішні взаємовідносини всередині системи між органами її управління, так і між організаціями споживчої кооперації, з органами державного управління, організаціями і підприємствами інших галузей національної економіки.

Статут конкретної кооперативної організації розробляється і затверджується на підставі Примірного статуту відповідної ланки кооперативного управління.

Орган управління кожної ланки має право вносити до тексту діючого Статуту необхідні зміни, уточнення і доповнення, зберігаючи загальну структуру статуту. Стабільність останнього забезпечує дотримання закономірності єдності систем управління. Разом з тим кожна кооперативна організація має право вносити до статуту положення, що відображають специфіку її функціонування.

Діючі нині Примірні статути організацій споживчої кооперації і Статут Укоопспілки затверджено в новій редакції Постановою XX з'їзду споживчої кооперації України від 18 березня 2009 р.

Практика діяльності споживчої кооперації засвідчує, що статути її організацій не є чимось незмінним. Вони відносно стабільні у своїй структурі, але за змістом відображають соціально-економічні умови функціонування споживчої кооперації у той чи інший період.

Питання 2. Статут споживчого товариства, його зміст, значення, порядок розробки, прийняття та реєстрації

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні, іноземні фізичні та юридичні особи й особи без громадянства. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Важливим витоком кооперативного права є засновницькі документи кооперативу. До них відносять установчий договір та статут.

Статут - це прийнятий відповідно до чинного законодавства основний документ, затверджений засновниками кооперативу, яким визначається його правове становище, регулює його господарську та громадську діяльність.

Даний документ регулює відносини між членами споживчого товариства, визначає їх права і відповідальність, його організаційну побудову, спосіб управління, унормовує стосунки зі сторонніми фізичними та юридичними особами тощо. Статут можна назвати своєрідною конституцією товариства, всі норми якої мають обов'язкову силу для кожного кооператора, незалежно від того, яку посаду він обіймає. Він також повинен забезпечувати вирішення конфліктів і непорозумінь, які можуть виникати між членами товариства чи між кооперативом та фізичними або юридичними особами в процесі їх співпраці.

Без статуту кооператив навіть не може виступати як юридична особа. Лише після реєстрації свого статуту у відповідних державних інституціях він набуває цього статусу. В Україні реєстрація статутів кооперативів на даний час проходить у спеціальному відділі держадміністрації.

Звичайно, статут складають, виходячи з кооперативних вартостей, принципів кооперацій, вимог чинного законодавства. Його найважливіші норми кооператори шліфували десятиліттями. Власне історичний досвід та прийняті в країні підходи до укладання подібних юридичних документів враховані при розробці положень Типового статуту споживчого товариства (спілки), на основі якого кожний новостворений кооператив уже укладає власний статут.

Діючі нині Примірні статути організацій споживчої кооперації складаються з шести розділів.

У першому розділі "Загальні положення" вміщено загальні принципи діяльності споживчої кооперації України, підкреслюється, що основною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство, міститься назва кооперативу, місце його розташування та район діяльності. Визначено сферу діяльності

та основні завдання кооперативу. Також зазначається, до складу якої спілки входить споживче товариство.

У другому розділі "Членство, права і обов'язки членів споживчого товариства" обумовлюється порядок вступу до споживчого товариства або споживспілки, перелічуються права і обов'язки членів.

Третій розділ "Органи управління і контролю споживчого товариства" містить перелік цих органів, їх функції та встановлює порядок формування і діяльності даних органів.

У четвертому розділі "Власність споживчого товариства" названо об'єкти власності, визначено суб'єктів, що здійснюють права власності, складові частини компетенції органів управління з розпорядження власністю споживчого товариства.

П'ятий розділ "Економічна і соціальна діяльність споживчого товариства" обумовлює повну господарську самостійність споживчого товариства, містить напрями діяльності, регламентує порядок взаємовідносин з органами державного управління, визначає порядок розподілу прибутку, одержаного від господарської діяльності.

У шостому розділі "Реорганізація та ліквідація споживчого товариства" подано поняття реорганізації кооперативу, визначено порядок їх ліквідації відповідно до Закону України "Про споживчу кооперацію".

Практика діяльності споживчої кооперації засвідчує, що статути її організації не є чимось незмінним. Вони відносно стабільні у своїй структурі, але за змістом відображають соціально-економічні умови функціонування споживчої кооперації у той чи інший період.

Питання 3. Основні напрями діяльності споживчого товариства як громадської та господарської організації

Основні напрями діяльності споживчого товариства як громадської та господарської організації зазначено в Статуті р. 1 п. 7, 8.

Пункт 7. Основними цілями і завданнями споживчого товариства є:

а) задоволення потреб своїх членів у товарах і послугах, сприйняття розвитку їх трудової та соціальної активності, зростанню добробуту і культурного рівня;

б) захист прав та інтересів членів споживчого товариства й обслуговуваного населення щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;

в) збереження власності споживчої кооперації, захист її соціальних, економічних і майнових інтересів;

г) розвиток мережі торговельних, виробничих, заготівельних та інших підприємств, співпраця з органами виконавчої влади і сільськогосподарськими товаровиробниками у створенні інфраструктури аграрного ринку;

ґ) забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження та створення нових робочих місць, впровадження нових технологій і передового досвіду, розвиток трудового суперництва, підготовка і перепідготовка кадрів;

д) дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, широке впровадження самоврядування та кооперативної демократії;

е) активне залучення населення у члени споживчого товариства.

Пункт 8. Для виконання цілей і завдань споживчим товариством здійснюються такі види діяльності:

а) роздрібна й оптова торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, сільськогосподарською продукцією, сировиною, лікарськими засобами, ветеринарними медикаментами і препаратами, матеріалами, обладнанням, устаткуванням, транспортними засобами, запчастинами, паливом, паливно-змащувальними матеріалами, нафтопродуктами, торгівля нерухомістю:

б) ресторанне господарство;

в) закупівля у населення і товаровиробників усіх форм власності сільськогосподарської продукції, сировини, дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини, чорного і кольорового металобрухту, інших видів вторинної сировини,
виробів підсобних підприємств і промислів;

г) виробництво продовольчих і непродовольчих товарів, сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів, тари тощо;

ґ) відгодівля великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці, кроликів, вирощування зернових культур, овочів, фруктів, ягід, квітів насіння тощо;

д) вирощування хутрових звірів;

е) розведення риби;
є) бджолярство;

ж) надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам щодо забезпечення їх засобами малої механізації, мінеральними добривами, отрутохімікатами, насінням, обробітку землі;

з) здавання в оренду об'єктів нерухомості, транспортних засобів, обладнання, устаткування, іншого майна;

й) туризм;

і) організація транспортного господарства і надання послуг;

ї) організація та проведення аукціонів, ярмарків, виставок-продажів;

й) надання платних послуг у перукарнях, ательє (пунктах) з пошиву і ремонту одягу, взуття, побутової техніки, фотосалонах, пральнях, хімчистках, пунктах прокату побутової техніки тощо;

к) інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Питання 4. Цілі, завдання, порядок утворення, членство, органи управління і контролю, права та обов'язки членів спілок споживчих товариств. Закон України "Про споживчу кооперацію" і статут споживчого товариства про взаємовідносини споживчих товариств з їх спілками

Кооперативи та їх об'єднання формують систему кооперативних організацій.

Розрізняють споживчі спілки, які є об'єднаннями споживчих товариств, та спілки, що є об'єднаннями спілок: перші - це кооперативи другого рівня, другі - кооперативи третього рівня.

Створивши власну систему, кооперативи економічно міцніють, ефективніше працюють і спроможні витримувати конкуренцію з іншими.

Нині в Україні система споживчої кооперації, що склалася ще з 30-х років, має такі ступені:

І - споживчі товариства

II - районні споживчі спілки споживчих товариств

III - обласні (республіканські) споживчі спілки споживчих товариств та

Центральна спілка споживчих товариств України

Основними цілями і завданнями райспоживспілок є:

а) сприяння розвитку споживчої кооперації, виконання делегованих їй споживчими товариствами повноважень і функцій, координація діяльності споживчих товариств, а також розвиток власної господарської діяльності для задоволення потреб
членів споживчих товариств і населення в товарах народного споживання та послугах;

б) розвиток кооперативної демократії, пропаганда кооперативного руху, організаторська робота щодо залучення населення у члени споживчих товариств, забезпечення дотримання прав членів споживчих товариств;

в) збереження майна споживчої кооперації, забезпечення захисту інтересів і майнових прав споживчих товариств, у т.ч. у випадку їх банкрутства, надання їм юридичної, консультаційної та іншої допомоги; представлення їх інтересів у державних, судових органах, органах місцевого самоврядування;

г) захист прав та інтересів членів споживчих товариств і обслуговуваного населення як споживачів щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;

ґ) розвиток мережі торговельних, виробничих, заготівельних та інших підприємств; співпраця з органами державної виконавчої влади і сільськогосподарськими товаровиробниками у створенні інфраструктури аграрного ринку;

д) забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, упровадження нових технологій та передового досвіду, організація трудового суперництва, підготовка і перепідготовка кадрів.

Член райспоживспілки має право:

а) брати участь через своїх представників (делегатів конференції, членів Ради) в управлінні справами райспоживспілки, обговоренні та прийнятті рішень з усіх питань її діяльності;

б) вносити на розгляд і обговорення конференції, зборів Ради і Правління райспоживспілки питання, спрямовані на покращання діяльності споживчої кооперації, аналізувати недоліки в роботі її органів і службових осіб та вимагати їх
усунення;

в) користуватися організаційним, соціальним і правовим захистом райспоживспілки;

г) бути засновником (співвласником) будь-якого підприємства, споживспілки;

ґ) на частку в майні райспоживспілки;

д) вимагати у необхідних випадках скликання позачергової конференції, зборів Ради райспоживспілки;

е) одержувати від виборних органів і службових осіб апарату райспоживспілки інформацію з будь-якого питання її діяльності, за винятком тієї, що пов'язана з комерційною таємницею;

є) оскаржувати конференції та Раді райспоживспілки дії її правління і Ревізійної комісії, які порушують його права й інтереси.

Член райспоживспілки зобов 'язаний:

а) виковувати вимоги статуту райспоживспілки, укладених угод, виконувати рішення її конференції, Ради, Правління;

б) подавати у встановленому порядку фінансову та статистичну звітність про свою діяльність;

в) берегти і примножувати майно споживчої кооперації, не допускати безгосподарного і недбалого користування ним;

г) скликати у разі необхідності, на вимогу Правління райспоживспілки, загальні збори (збори уповноважених) членів споживчого товариства;

ґ) сплачувати членські внески, проводити відрахування райспоживспілці коштів на фінансування витрат з виконання делегованих райспоживспілці повноважень і функцій. Розміри, порядок і строки внесення членських внесків, відрахувань визначаються за рішенням зборів Ради райспоживспілки. Членство в райспоживспілці є добровільним.

Прийняття у члени райспоживспілки проводиться її радою або Правлінням з наступним затвердженням рішення Правління зборами Ради.

Для вступу до райспоживспілки споживче товариство подає відповідну заяву, копію рішення свого вищого органу управління про вступ до райспоживспілки та свій статут.

Споживче товариство стає членом райспоживспілки після сплати ним у повному обсязі вступного внеску, розмір якого визначається за рішенням зборів ради райспоживспілки.

Вищим органом управління райспоживспілки є конференція спілки споживчих товариств району, що правомочна

розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності райспоживспілки.

Питання 5. Загальні збори та збори уповноважених: їх компетенції, порядок скликання, прийняття рішень і система контролю за їх виконанням.

Основною і найбільш масовою формою участі пайовиків в управлінні є, як вже зазначалося, дільничні та загальні збори пайовиків. На кооперативній дільниці пайовики реально бачать стан торговельної, закупівельної та іншої діяльності споживчого товариства, можуть оцінити ступінь врахування їх зауважень, пропозицій і побажань щодо вдосконалення господарської діяльності. Періодичність проведення, ступінь масової участі в цих зборах, питання, які на них розглядаються, реакція Правління споживчого товариства на рішення дільничних зборів характеризують стан внутрішньокооперативної демократії в конкретному споживчому товаристві.

У процесі вдосконалення управління споживчою кооперацією необхідно підвищити роль зборів - і дільничних, і загальних як основної форми прямої, безпосередньої демократії. Для цього потрібно рішуче відмовитися від бюрократичної заорганізованості у проведенні зборів.

Дана заорганізованість виявляється у тому, що заздалегідь і, головне, без залучення громадського активу кооперативу, складається сценарій зборів, визначаються оратори, яким "підказується" тема виступу; у вузькому колі працівників апарату, таємно від більшості учасників наступних зборів, заздалегідь визначаються кандидатури до виборних органів управління та контролю споживчого товариства, а кандидатури, які висуваються під час самих зборів, відхиляються без належного обговорення як попередньо неузгоджені "нагорі" і не включаються до списку для голосування. Припускаються факти ігнорування думки і навіть обмеження дій тих рядових пайовиків, висловлювання та репліки яких при оцінці стану справ у кооперативі здаються керівництву надто критичними. Заорганізованість багатьох зборів і нетерпимість до принципової критики створюють своєрідний механізм гальмування внутрішньокооперативної демократії та господарської діяльності споживчої кооперації в цілому. На цьому ґрунті виникає громадська пасивність значної частини пайовиків, знижується їх інтерес до колективного обговорення шляхів удосконалення кооперативної діяльності.

Разом з тим, відмова від заорганізованості зовсім не означає крок до стихійності. Навпаки, заорганізованість повинна назавжди поступитися місцем кращій, істинній організації проведення зборів на ґрунті зацікавленості, що, звичайно, не є одним і тим самим. Щоб організувати проведення дільничних і загальних зборів по-справжньому, необхідно, насамперед, провести велику підготовчу роботу за участі найдієвішої, ініціативнішої, авторитетнішої частини пайовиків, а за можливості - й іншої маси членів споживчого товариства із залученням некооперативного населення. Тут немає дрібниць, все є дуже важливим, починаючи з урахування специфіки сільськогосподарського виробництва і місцевих умов, вибору часу проведення зборів і закінчуючи розробкою на них реальних заходів, здійснення яких забезпечується фінансовими, матеріальними і трудовими ресурсами, та може контролюватися "зверху" і особливо "знизу".

Удосконалення внутрішньокооперативної демократії неможливе без подальшого розвитку громадського самоврядування пайовиків. Члени кооперативів і раніше брали участь у дільничних чи загальних зборах, проявляючи тією чи іншою мірою власну активність. Але заорганізованість цих зборів нерідко надавала самій участі пайовиків відтінок формалізму. Зовнішня форма, що мала певне, хоч і обмежене значення, не завжди наповнювалася необхідним змістом: замість правди про стан справ у кооперативному господарстві зображувалася прикрашена напівправда; мали місце випадки, коли неприємна для Правління і апарату споживчого товариства інформація не доходила до відома господарів кооперативів; вибори нерідко перетворювалися на просту формальність; пропозиції "настирливих" пайовиків відхиляли. За таких умов не могло бути й мови щодо суворої вимогливості до Голови Правління, його заступників, апарату споживчого товариства за недоліки і упущення. У результаті внутрішньокооперативна демократія виглядала неповною.

Поглиблення внутрішньокооперативної демократії, громадського самоврядування щодо зборів пайовиків слід пов'язувати зі свідомим використанням власних прав щодо спільних господарів кооперативу. Дільничні та загальні збори в споживчому товаристві повинні стати справді демократичним інститутом, де думку кожного пайовика готові уважно вислухати і відповідно оцінити. Цінність самих зборів полягає не в тому, що на них можна "думку снувати", а в тому, що вони дають можливість пайовикам обмінятися думками, співставити власні точки зору, провести плідну дискусію, що виховуватиме в її учасників уважне ставлення одне до одного, пробудити громадську активність, визначити правильні напрями перебудови всієї кооперативної діяльності, шляхи і засоби підвищення її економічної та соціальної ефективності

Збори пайовиків повинні стати своєрідним оглядом стану справ у споживчому товаристві. Кожні збори певною мірою здатні збагатити кооперативну практику новими ідеями, неординарними пропозиціями. Вже тільки тому, що ці пропозиції надходять від народу, вони потребують вдумливого аналізу.

Одним із проявів марнотратства до останнього часу було те, що нерідко ідеї не втілювалися у життя, не враховувалися і не використовувалися навіть у межах кооперативів. Настав час для створення у споживчій кооперації банку корисних ідей, ініціатив і пропозицій, щоб детально аналізувати і краще впроваджувати у життя, а їх авторів - стимулювати. Шкала стимулювання пайовиків за таку роботу повинна бути досить широкою: від висловлення подяки до грошової премії, інколи досить значної.

Але найголовніше, що господарський успіх організацій і підприємств споживчої кооперації нині повинен базуватися на непідробному, особистому інтересі членів-пайовиків - їх прагненні задовольняти власні потреби у товарах і послугах.

Питання 6. Підготовка та організація зборів. Оформлення протоколів

На оргінструктора споживчого товариства покладаються значні обов'язки з підготовки та організації проведення загальних зборів (зборів уповноважених). Підготовка майбутніх загальних зборів (зборів уповноважених) полягає у наступному проведенні дільничних зборів пайовиків; узагальненні рішень дільничних зборів; складанні зведеного проекту наказу пайовиків; доведенні до відома Правління споживчого товариства позиції пайовиків щодо кандидатури на Голову Правління споживчого товариства; підготовці реєстраційного списку учасників зборів та організації реєстрації прибулих на збори пайовиків (уповноважених); повідомленні пайовиків про дату, час та місце наступних зборів; підготовці приміщення, документації та технічних засобів для проведення зборів.

Під час проведення зборів оргінструктор повинен надавати необхідну довідкову інформацію та консультацію з питань дотримання статутних вимог щодо порядку проведення і розгляду проектів рішень.

Запитання для самоперевірки

1.У якому випадку скликаються позачергові збори?

2. Хто такий уповноважений споживчого товариства?

4. Яку роль відіграють інструктор з організаційно-кооперативної роботи й уповноважена особа в підготовці та проведенні зборів?

5.Як слід готуватися до проведення зборів?

6.Як має бути оформлено протокол зборів?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Тема. Організація і ведення пайового господарства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.