Види й джерела фінансування інноваційної діяльності
Прямі інвестиції – використовуються безпосередньо для реалізації інноваційного проекту. До них належать інвестиції в основні засоби (матеріальні й нематеріальні активи) і в оборотні кошти.
Інвестиції в основні засоби містять придбання (або виготовлення) нового обладнання, в т. ч. витрати на його постачання, встановлення й запуск;
Інвестиції в оборотні кошти забезпечують:
– нові й додаткові запаси основних і допоміжних матеріалів;
– нові й додаткові запаси готової продукції;
– збільшення рахунків дебіторів.
Інвестиції у нематеріальні активи найчастіше пов'язані з придбанням нової технології (патенту або ліцензії) і торгової марки.
Супутні інвестиції. Це вкладення в об'єкти, які пов'язані територіально й функціонально з інноваційним об'єктом і які необхідні для його нормальної експлуатації (під'їзні колії, лінії електропередач, каналізація тощо).
Джерелами фінансових ресурсів підприємства можуть бути:
– власні фінансові кошти та внутрішньогосподарські резерви;
– позикові фінансові кошти;
–залучені фінансові кошти, одержані від продажу акцій, пайових та інших внесків членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб;
– кошти позабюджетних фондів;
– кошти Державного бюджету;
– кошти іноземних інвесторів.
Власні фінансові кошти підприємства. Використовуються найчастіше для фінансування невеликих за обсягами робіт інноваційних проектів або програм (наприклад, впровадження системи стандартів якості, модернізація деяких видів устаткування, модифікація продукції тощо):
– прибуток і амортизаційні відрахування;
– мобілізація внутрішніх активів;
– грошова частина внесків власників підприємства.
Залучені фінансові кошти. Є способом збільшення власного капіталу, оскільки не повертаються особам, що їх надали:
– емісія акцій;
– доброчинні внески сторонніх осіб (спонсорів).
Позикові фінансові кошти. Передбачають повернення їх зі сплатою відсотків за користування або без сплати:
– кошти бюджетів;
– позабюджетні фонди фінансування НДДКР і підтримки інновацій;