Класифікація за економічними ознаками

Загальноприйнятим у світовій практиці є поділ страхування на страхування залежно від спеціалізації страховика на на дві великі сфери діяльності: страхування життя ("Life assurance") і загальні види страхування (загальне або ризикове страхування) ("Non-life", або "General insurance").

Страхування життя передбачає обов'язок страховика здійснити виплату суми одноразово або здійснювати послідовну виплату страхової суми або її частини страхувальнику (застрахованій особі, вигодонабувачу), який має право на її отримання з метою додаткового забезпечення у разі настання певних подій: досягнення встановленого в договорі віку, смерті, хвороби, тимчасової або стійкої непрацездатності.

Безперечне і повне повернення страхувальнику (застрахованому, його правонаступникам) внесеної суми премій + додатковий дохід у вигляді відсотків річних саме і означає ту інвестиційну складову, якою відзначаються договори страхування життя і якої немає в інших договорах страхування.

В українській практиці, термін "не-житгя", як правило, не вживається; зазвичай у такому разі вживають термін "ризиковані види страхування", або "види страхування інші, ніж життя", або ж "загальні види страхування". Ризикове страхування передбачає відшкодування страхувальнику (фізичній чи юридичній особі) завданих йому збитків або заподіяної шкоди у результаті настання обумовлених договором страхування страхових подій, що призвели до збитків (у межах визначеної страхової суми).

Загальне страхування включає всі ті види страхування, які не підпадають під ознаки договорів страхування життя. Прикладом подібних договорів є договори страхування нерухомого майна, засобів транспорту, фінансово-кредитних ризиків тощо.

Договори загального страхування є короткостроковими. Стандартний термін їх дії – рік (саме з огляду на цей термін обчислюють страхові тарифи для більшості видів загального страхування). Іноді вони можуть укладатися навіть на кілька днів, наприклад при страхуванні вантажів - на період транспортування, а при страхуванні туристів, що виїздять за кордон, - на період перебування там. Отже, тут немає змоги протягом тривалого часу нагромаджувати страхові премії. Та й самі страхові премії порівняно з договорами страхування життя мають зовсім інший економічний зміст. Вони, як правило, сплачуються одноразово і становлять невеличкий відсоток від страхової суми. Вони не нагромаджуються, не розглядаються страхувальниками як інвестовані кошти і не повертаються страхувальникам по закінченні дії договору страхування. Договори загального страхування, таким чином, призначені лише для забезпечення компенсації збитків внаслідок страхових подій.

Не менш важливою є класифікація залежно від об'єкта страхування, на який спрямований страховий захист. Об'єкт страхування є головним фактором, від якого залежить характер та основні умови договору страхування. За об'єктами, що підлягають страхуванню розрізняють:

- особисте страхування (пов’язане із життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи);

- майнове страхування (пов’язане з володінням, користуванням і розпорядженням майном);

- страхування відповідальності(пов’язанез відшкодуванням страхувальником завданих ним збитків особі або її майну, а також збитків, завданих юридичній особі).

За формою організації страхування буває державне,акціонерне, взаємне, кооперативне.Особливою організаційною формою є медичне страхування.

Державне страхування здійснюють спеціалізовані державні страхові організації. Акціонерне(комерційне) страхування здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств закритого й відкритого типу, повні, командитні товариства, товариства із додатковою відповідальністю, приватні страхові компанії.

Взаємне страхування здійснюють товариства взаємного страхування. Це недержавна організаційна форма страхування, яка виражає домовленість між групою фізичних, юридичних осіб про відшкодування один одному майбутніх можливих збитків у визначених частинах згідно з прийнятими умовами.

Кооперативне страхування— недержавна організаційна форма. Полягає у проведенні страхових операцій кооперативами.

Медичне страхування— особлива організаційна форма страхової діяльності. Є формою соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я.

Класифікація за орієнтацією страхових інтересів передбачає поділ страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси громадян - орієнтовані на соціальні та майнові потреби родини або окремої людини, і ті, що обслуговують інтереси юридичних осіб.

У випадках, якщо в одному договорі страхування вказується декілька застрахованих або список цих осіб є додатком до договору і невід'ємною його частиною, мова йде про класифікацію страхування за формою організації, згідно з якою можна виділити індивідуальне та колективне страхування (залежно від кількості осіб, зазначених у договорі страхування).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні критерії класифікації у страхуванні	\|	Класифікація за юридичними ознаками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.