Еластичність попиту я пропозиції

Для будь-якої фірми при плануванні обсягу і структури виробництва важливо знати, від чого й у якому ступені залежить попит на її продукцію. Наприклад, потрібно визначити, яке кількісний вплив на величину попиту може зробити зміна ціни продукції, що випускається, зміна доходів споживачів, динаміка цін на товари конкурентів.

Мікроекономічний аналіз припускає не тільки виявлення факторів на динаміку попиту та пропозиції, але і силу їхнього впливу. Попит на різні товари і їхню пропозицію відрізняються по ступені чутливості до зміни факторів, їх визначальних, тому важливо визначити не стільки їхні обсяги, скільки їхньої реакції на зміну якого-небудь фактора

Ступінь впливу факторів на який-небудь показник виражається в еластичності. Еластичність у загальному значенні - це міра реакції динаміки однієї величини на динаміку інший, котра показує, на скількох відсотків зміниться одна змінна величина при зміні іншої на 1% за інших рівних умов. Математично це відношення їхніх темпів приросту.

Кількісно еластичність оцінюється за допомогою розрахунку коефіцієнта. У загальному виді усі формули розрахунку коефіцієнта еластичності мають наступний вид:

де ∆ % Q і ∆Q - відповідно, відносний і абсолютний прирости величини попиту/пропозиції;

∆ %Х и ∆Х - відповідно, відносний і абсолютний прирости величини фактора, що впливає.

Еластичність попиту - це ступінь мінливості попиту (реакції споживачів) у залежності від зрушень у якому-небудь факторі, що впливає на попит. Вона характеризується по кожнім факторі окремо , тому що дія різних факторів може бути не тільки різним по силі, але і різнонаправленим.

Коефіцієнт еластичності попиту - це частка від розподілу процентної зміни величини попиту на процентну зміну того фактора, вплив на попит якого розраховується. Наприклад, якщо внаслідок зменшення ціни на товар на 10% попит на нього збільшиться на 20%, те коефіцієнт еластичності дорівнює 2 (20%:10%).

Еластичність попиту на товар по його ціні називається ціновою еластичністю попиту, чи прямої еластичністю попиту за ціною. Цей показник для "нормальних" товарів є негативною величиною внаслідок різної спрямованості змін величини попиту і ціни (а для товарів Гиффена - позитивної), і для оцінки такої еластичності використовується абсолютна величина показника.

При розрахунку даного коефіцієнта прийнято виділяти його дугову і крапкову оцінки.

Дугова еластичність - це середня еластичність. Необхідність її розрахунку викликана тим, що при переході на графіку попиту від крапки (Q₁;P₁) до крапки (Q₂;P₂) і навпаки буде отриманий різний результат розрахунку еластичності через розходження базисних значень величини попиту і ціни (див. формулу (5.1)). Тому базисні значення визначаються за правилом середніх крапок, тобто для їхнього розрахунку використовується середнє для заданого інтервалу значення попиту і ціни:

Формула коефіцієнта еластичності в дуговій оцінці має вид:

При такому розрахунку враховуються тільки крайні значення попиту і ціни, але не приймається в увагу характер функції попиту між ними. Формула (5.2) застосовується, якщо процентні зміни ціни і попиту досить великі, і вона має сенс як деяка усереднена оцінка еластичності.

Коли функція попиту носить безупинний характер (нескінченна безліч величин попиту при нескінченній безлічі цін), дугова оцінка заміняється крапкової. Крапкова еластичність - це межа дугової еластичності при нескінченно малій зміні ціни (довжина дуги між крапками (Q₁;P₁) і (Q₂; Р₂) прагне до 0).

Важливо відзначити, що якщо функція попиту є лінійної (∆Q\∆P = const), те його цінова еластичність приймає різні значення в кожній крапці графіка: при більш високих цінах еластичність вище 1, при більш низьких - нижче 1 (це доводиться математично). Тобто без попереднього розрахунку неможливо сказати, яка еластичність попиту в даній крапці графіка. Також цінова еластичність вище при більш положистій формі лінії попиту, чим при більш крутій її формі (∆%Q буде вище, ніж ∆ %Р).

По чисельному (абсолютному) значенню коефіцієнта еластичності розрізняють три різновиди ступеня мінливості попиту:

1) якщо коефіцієнт більше 1, попит відносно еластичний;

2) якщо коефіцієнт менше 1, попит відносно нееластичний;

3)якщо коефіцієнт дорівнює 1, еластичність попиту називається одиничної. У першому випадку зміна ціни приведе до більшої кількісної зміни попиту, у другому випадку - до меншого, у третьому випадку - до аналогічної зміни попиту.

Основним фактором, що визначає еластичність попиту, є важливість товару в споживанні: чим більш необхідний продукт, тим нижче еластичність попиту. Попит на предмети першої необхідності (життєво важливі товари) є абсолютно нееластичним, тому що навіть при значному росту цін на них (як і при падінні доходів їхніх споживачів) попит, а відповідно, і обсяг продажів, змінюється мало (у цьому зв'язку можна затверджувати, що нееластичний попит виступає фактором потенційного росту цін). Зміна ціни при цьому фактично не відбивається на величині попиту. Цього не можна сказати про предмети тривалого користування, попит на який абсолютно еластичний (має необмежену еластичність), і підвищення ціни приводить до повного відмовлення від придбання, а зниження ціни - до необмеженого збільшення попиту. Тобто фактично існує тільки одна ціна, при якій товар буде здобуватися покупцем.

Крім еластичності попиту за ціною застосовуються показники еластичності попиту по інших факторах впливу: по доходу споживача, за ціною взаємодоповнюючого і взаємозамінного блага (перехресна еластичність).

Виміривши еластичність попиту по доходу, можна визначити, чи відноситься товар до "нормальних" (коли зростання доходів приводить до росту попиту; тобто коефіцієнт більше 0) чи "неякісним" (коли зростання доходів приводить до зниження попиту, тобто коефіцієнт менше 0). У свою чергу, серед нормальних товарів, як уже говорилося вище, можна виділити три групи.

1) товари першої необхідності, ріст попиту на які відстає від зростання доходів (тобто коефіцієнт еластичності по доходу знаходиться в межах 0...1);

2) предмети розкоші, ріст попиту на який випереджає зростання доходів (тобто коефіцієнт більше 1);

3) товари "другої необхідності", попит на який змінюється пропорційно зміні доходів (тобто коефіцієнт еластичності по доходу дорівнює 1).

Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства. (1 година)

1. Підприємство як суб'єкт ринку і виробничо-ринкова система

2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага	\|	Підприємство як суб'єкт ринку і виробничо-ринкова система.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.