МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Оцінка втрати родючості ґрунту
Родючість - здатність ґрунту задовольняти рослини елементами живлення, водою, повітрям, теплом за відсутності шкідливих речовин і пухкому складенні ґрунту. Ці чинники родючості називаються ґрунтовими режимами. Їх п'ять: поживний, водний, повітряний, тепловий та фітосанітарний. Задоволення потреб рослин мусить бути одночасним і безперервним. Якщо один з режимів перебуває у мінімумі чи зовсім відсутній, рослини страждають або гинуть. Звідси в землеробстві виведено закон мінімуму, згідно з яким рівень врожайності вирощуваної культури залежить від чинника, що перебуває у мінімумі, незалежно від того, якою мірою оптимальними є інші чинники родючості. Забезпечення рослин чинниками родючості повинно бути безперервним. Якщо воно припиняється, рослини також гинуть. З кількісного виразу всіх чинників родючості, при якому рослини дають найвищий врожай, виведено землеробський закон оптимуму. У своїй практичній діяльності агрономи повинні прагнути до забезпечення оптимального поєднання чинників родючості, насамперед використовуючи закон мінімуму, відшукуючи чинник, що перебуває у мінімумі, і підвищуючи його рівень до оптимуму. Інтегральним показником рівня потенційної родючості ґрунту є вміст у ньому органічної речовини, тобто гумусу. Інтегральним цей показник є тому, що вміст гумусу має тісний зв'язок, що характеризується високими коефіцієнтами кореляції, з усіма режимами ґрунту. Чим більше гумусу в ґрунті, тим кращий його поживний режим, тому що гумус - це вмістилище елементів живлення. Він також як ґрунтовий клей сприяє утворенню структури ґрунту та її водотривкості, підвищенню вологомісткості, повітро- та вологопроникності ґрунту. Отже, вміст гумусу впливає на водний, повітряний і тепловий режими ґрунту. Гумус витрачається при вирощуванні врожаю. При врожаї озимої пшениці 40 - 50 ц/га з ґрунту використовується близько 1,5 т гумусу. Для вирощування зерна кукурудзи 80 - 90 ц/га потрібно 1,5 - 2 т гумусу, а пласт багаторічних трав залишає (створює) близько 3 т гумусу. Тонна гною, що внесена в грунт, залишає в ньому близько 56 кг гумусу. Гумус створюється у ґрунті також під час перегнивання у ньому різних пожнивних решток, що мають коефіцієнти гуміфікації від 0,1 до 0,25. На цьому принципі основані балансові розрахунки вмісту гумусу у ґрунті. Не обов'язково за кожним полем вести інструментально-аналітичні спостереження. За величиною врожаю (винос) і нормами внесення органічних добрив можна визначити, скільки гумусу знову утворилось у ґрунті внаслідок внесення органічних добрив і залишення на полі пожнивних решток (коренів, стебел тощо). Ґрунтознавець і агроном повинні досконало володіти балансовими розрахунками вмісту гумусу у ґрунті, щоб не допустити дегуміфікації та зниження родючості.
Читайте також:
|
||||||||
|