МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||
Використання права на подачу індивідуальної скарги в Грузії.
Протягом 1994 і 1995 років четверо грузинських громадян подали скарги до Комітету з прав людини про те, що Уряд Грузії порушив кілька статей Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права, в тому числі право на життя, заборону катувань і жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження, право на свободу і справедливий судовий розгляд. Чотирьох заявників заарештували за звинуваченням у тероризмі або участі у військовому перевороті і вони стверджували, що їх катували для отримання інформації, порушуючи презумпцію невинності і стандартів справедливого судового розгляду. Двох з них засудили до смертної кари. Усі стверджували, що були заарештовані незаконно і переслідувалися за свої політичні погляди. У квітні 1998 року Комітет з прав людини дійшов висновку, що Грузія порушила статті 7, 9, 10 (1), 14 (3) (г) і 14 (5) Міжнародного Пакту про громадянські і політичні права. Стаття 7 передбачає, що ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання , стаття 9 забороняє довільне позбавлення волі, стаття 10 (1) вимагає від держав, щоб особи, позбавлені волі, мали право на гуманне поводження і повагу людської гідності, а пункти статей 14 (3) (г) і 14 (5) закріпляють право обвинуваченого бути судимим в його присутності і право на судове оскарження. Комітет також висловив думку, що чотири заявники повинні мати право на ефективний засіб правового захисту відповідно до статті 2, включаючи їх звільнення, і що Грузія була зобов'язана забезпечити, щоб аналогічні порушення не повторювалися в майбутньому. Пізніше двох із заявників звільнили і двоє перебувають у в’язниці. Станом на 2009 рік Комітет з прав людини продовжував роботу щодо цієї справи.
Таблиця 3: Право на індивідуальну скаргу проти держав-учасниць програми Вестмінстерської фундації
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||
|