ПРОТЕРОЗОЙСЬКІЙ ЕОН

(греч. proteros - більш ранній, первинний; zoe - життя)

Початок близько 2,5 млрд, кінець ‑ 0,6-0,53 млрд років тому; тривалість протерозою близько 2 млрд років. Виникли аеробні бактерії й перші еукаріоти всіх трьох царств: гриби, рослини, тварини, представлені органікостенними мікрофосиліями (у тому числі акритархами), відбитками, продуктами життєдіяльності й хемофосиліями. Бактерії аеробів та одноклітинні водорості з’явилися з рубежу 1,8-1,7 млрд років; багатоклітинні водорості на рубежі близько 1,0 млрд років, але, можливо, й раніше, десь близько 1,4 млрд років тому. Тварини з’явилися пізніше за рослини, достовірні одноклітинні відомі з рубежу 1,0 млрд років, а багатоклітинні ‑ близько 0,7 млрд років тому, хоча не виключається їх більш рання поява.

Рис. 2. Органікостенні мікрофосилії рифею і венду Східного Сибіру (Вейс, 1993)

Різноманіття життя особливо зросло в другій половині протерозою, в рифеї (інтервал 1,7-0,67 млрд років) й у венді (інтервал 670-570 млн років). Наприкінці рифею (700 млн років) почалася кремнеземна біомінералізація, мабуть, пов’язана із золотистими водоростями. Але особливо характерні для рифею й меншою мірою для венду строматоліти, представлені потужними товщами біогенних вапняків глобального поширення. Строматоліти були сформовані в результаті життєдіяльності цианобіонтів у симбіозі з бактеріями, що були першими рифобудуючими організмами в історії Землі. Для протерозою характерна зміна в атмосфері балансу метану, вуглекислого газу та кисню. Вміст кисню став помітно зростати з рівня 2,2 млрд років, що було пов’язано головним чином з життєдіяльністю цианобіонтів. На рубежі близько 1,8 млрд років відбувся якісний стрибок і з тих пір вміст кисню неухильно наближався до сучасного.

ВЕНДСЬКІЙ ПЕРІОД

(венди, венеди ‑ назва стародавнього слов'янського племені, яке населяло північ і захід Росії)

Рис. 3. Розповсюдження безхребетних у фанерозої

Особливий заключний етап розвитку життя в протерозої почався приблизно 670 млн років тому; він тривав близько 80-100 млн років і, зважаючи на унікальність біоти цього часу, виділений в так званий вендський період. Для венду характерний перший максимум біорізноманіття. Тут зустрічаються численні й різноманітні прокаріоти (бактерії, цианобіонти) й еукаріоти (рослини, тварини, гриби). Особливо вражають органікостенні мікрофосилії (рис. 250) й відбитки м’якотілих багатоклітинних тварин. Органікостенні мікрофосилії (серед них й акритархи) представлені не лише бактеріями, цианобіонтами, тваринами, водоростями, але, мабуть, і спорами мохів. Якщо це так, то першими наземними рослинами були вендські мохи, а не силурійські рініофіти.

Особливістю вендської біоти є загальнопланетарний розвиток м’якотілих багатоклітинних тварин, які не мали секреційного мінерального скелета (едіакарська фауна). Тварини представлені кнідаріями (медузи, поліпи), кільчастими та плоскими червами, членистоногими й (?) голкошкірими. Крім цього для венду характерні численні прояви життєдіяльності тварин (сліди повзання, проїдання ґрунту, нірки) і продукти життєдіяльності цианобіонтів (строматолітові вапняки).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
АРХЕОЗОЙСЬКИЙ ЕОН	\|	ФАНЕРОЗОЙСЬКІЙ ЕОН

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.