Основні напрями дослідження міжнародного маркетингу.
Міжнародне маркетингове середовище включає в себе:
1) систему чинників, які аналізують конкретну ситуацію, в якій діє підприємство-виробник та реалізатор товарів чи послуг на внутрішньому та іноземному ринках;
2) чинники, які характеризують комплексну взаємодію різних світових ринків щодо розвитку виробництва і просування товарів у світовому масштабі (систему міжнародного бізнесу).
Протягом останніх двох десятиліть міжнародне маркетингове середовище зазнало значних змін, тут з’явилися нові можливості та нові проблеми. Світова економіка за цей час глобалізувалася, істотно зросли обсяги міжнародної торгівлі та інвестицій, з’явилось багато привабливих ринків у Західній та Східній Європі, Китаї, Тихоокеанському регіоні.
Іноземні компанії все частіше наштовхуються на торгові бар’єри захисту вітчизняних ринків від міжнародної конкуренції. Найбільш поширеним обмеженням у міжнародній торгівлі виступає митний тариф – податок на імпортований товар, який захищає місцевих виробників та є дохідною частиною державного бюджету. З метою стимулювання експорту продукції держава може встановлювати нижчі ставки мита або взагалі нульові ставки і навпаки – підвищувати їх.
Ще одним бар’єром у міжнародній торгівлі є квота – кількісне обмеження ввезення визначених товарів. Держава може кількісно обмежувати ввіз того чи іншого товару іноземною компанією, оскільки бажає створити сприятливі умови для вітчизняного підприємництва, яке реалізовуватиме свою продукцію на внутрішньому ринку без міжнародної конкуренції.