МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Відродження. Соціально-економічні передумови
Починаючи з XV віку, відбувається цілий ряд змін в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи, що знаменує початок нової епохи, яка увійшла в історію під ім’ям Відродження. Характеризуючи ці зміни, Ф. Енгельс писав: “Королівська влада, спираючись на городян, зломила потужність феодального дворянства і створила великі, в сутності засновані на національності, монархії, в яких почали розвиватися сучасні європейські нації і сучасне буржуазне суспільство... Рамки старого “orbis terrarum” були розбиті; тільки тепер, власне, була відкрита земля, і були закладені основи для пізнішої світової торгівлі і для переходу ремесла в мануфактуру, яка, в свою чергу, послужила початковим пунктом для сучасної великої промисловості” [21]. Соціально-економічні зміни супроводилися істотними змінами в настроях. Ці зміни були пов’язані, передусім, з процесом секуляризації (звільнення від релігії і церковних інститутів), що відбувався у всіх сферах культурного і суспільного життя. Самостійність по відношенню до церкви набувають не тільки економічне і політичне життя, але і наука, мистецтво, філософія. Правда, цей процес здійснюється спочатку дуже повільно і по-різному протікає в різних країнах Європи. Ця нова епоха усвідомлює себе як відродження античної культури, античного способу життя, способу мислення і почування, звідки йде і сама назва “Ренесанс”, тобто “Відродження”. Насправді, однак, ренесансна людина і ренесансна культура, і філософія істотно відрізняються від античної. Хоч Відродження і протиставляє себе середньовічному християнству, але воно виникло як підсумок розвитку середньовічної культури, а тому несе на собі такі риси, які не були властиві античності. Невірно було б вважати, що середньовіччя зовсім не знало античність або цілком її відкидало. Вже говорилося, який великий вплив на середньовічну філософію надав спочатку платонізм, а пізніше арістотелізм. У середні віки в Західній Європі зачитувалися Вергилієм, цитували Цицерона, Плінія, любили Сенеку. Але при цьому була сильна відмінність у відношенні до античності в середні віки і в Відродження. Середньовіччя відносилося до античності як до авторитету, Відродження – як до ідеалу. Авторитет приймають всерйоз, йому слідують без дистанції; ідеалом захоплюються, але захоплюються естетично, з незмінним почуттям дистанції між ним і реальністю. Найважливішою відмінною рисою світогляду епохи Відродження виявляється його орієнтація на мистецтво: якщо середньовіччя можна назвати епохою релігійною, то Відродження – епохою художньо-естетичною. І якщо в центрі уваги античності було природно-космічне життя, в середні віки – бог і пов’язана з ним ідея порятунку, то в епоху Відродження в центрі уваги виявляється людина. Тому філософське мислення цього періоду можна охарактеризувати як антропоцентричне. Читайте також:
|
||||||||
|