Формування мотивації навчання

Однією з основних функцій діяльності вчителя є спонукання учнів до навчання. Навчальна мотивація зумовлюється освітньою системою та освітньою установою, в яких відбувається навчальна діяльність; організацією освітнього процесу; суб’єктивними особливостями учня (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, рівень домагань, самооцінка, взаємодія з іншими учнями тощо); суб’єктними особливостями педагога, його ставленням до учня, професійної діяльності; специфікою навчального предмету. Вона є складним психологічним феноменом, для управління яким потрібно враховувати мотиваційну структуру, динаміку, залежність від вікових особливостей та можливостей.

У формулюванні навчальної мотивації нераціонально розраховувати на дію стихійних чинників, важливо здійснювати цілеспрямоване її формування з урахуванням вікових можливостей, орієнтацією на способи діяльності.

Негативне ставлення до навчання можуть спричинювати суб’єктивні особливості школярів (відсутність навчальних, наукових, професійних інтересів, переконаності в необхідності різнобічної освіти, збіднені ідеали, домінування матеріальних потреб, труднощі в реалізації позитивного мотиву тощо). Наприклад, інтерес і бажання учня діяти можуть блокуватися несприятливими зовнішніми умовами, прогнозованою ймовірністю негативних результатів із суб’єктивних причин (недостатній обсяг знань, умінь, низький рівень розумової діяльності, вольових якостей).

Крім суб’єктивних особливостей школярів, негативне ставлення до навчання може бути наслідком і об’єктивних причин, пов’язаних з діяльністю вчителя: використання навчального матеріалу, який не стимулює допитливість, пізнавальний інтерес, що не відповідає рівню розумового розвитку, знань учнів (надто відірваний від знань, повторює їх); прийоми і методи роботи на уроці, які не активізують дітей (одноманітні, спрямовані на запам’ятовування вправи і запитання); невдало обрані педагогом засоби спонукання (погрози, низькі бали, хоч проблема породжена відсутністю знань, на що потрібно спрямувати зусилля). Досконале знання конкретних причин допоможе вчителеві у формуванні позитивної мотивації у навчальній діяльності учнів.

На навчальну діяльність одночасно можуть впливати декілька мотивів, які не формуються спонтанно, відірвано від змісту навчального предмету, ролі вчителя і батьків, а також поза референтним оточенням. Будь-яка діяльність ще до втручання в неї організатора (керівника, вчителя) має специфічний мотив або кілька мотивів.

Особливим видом зовнішнього стимулу є оцінки. У школах їх виставляють, як правило, за здібності, а не старанність. Однак оволодінню предметом сприяють регулярні оцінки за наполегливість, затрачені зусилля і прогрес, які учні можуть поліпшити, виправивши свої помилки. Учні, які особистою метою вважають самовдосконалення і вчаться не заради порівняння себе з іншими, досягають кращих результатів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологія напрямів діяльності вчителя у сфері навчання	\|	Теоретичні основи формування мотивації навчання школяра

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.