Психічне здоров'я школярів як результат освіти

Освіті належить провідна роль у забезпеченні людського здоров'я. Психічне здоров'я залежить від якості, її повноти та відповідності природним потребам дитини, підлітка, юнака, вираженості освітньої процесуальності протягом усього їх життя.

Психічне здоров'я — збалансованість внутрішнього (духовні, моральні, когнітивні, емоційні, фізіологічні, фізичні потенції) і зовнішнього (вимоги соціального оточення, відповідність стилю навчання і виховання дітей особливостям розвитку їх особистості) у життєдіяльності індивіда.

Психічне нездоров'я означає незбалансованість, асин-хронність внутрішніх і зовнішніх характеристик особи-стісних змін.

Освіта є сферою, де внаслідок помилок взаємодії дорослих з дітьми виникають психічні травми — негативні переживання з приводу невдач, неподоланих психологічних бар'єрів. Невдачі, що переживаються, залишають слід. Чим значущішою була діяльність, чим більше перешкод і труднощів доводилось долати, тим сильніша травма, якщо не було задоволення результатом діяльності. Такі травми негативно впливають на формування емоційно-ціннісної структури особистості школяра, свідчать про неблагополуччя освітнього процесу.

Освітній процес нерідко супроводжують дидактогенїі — психічні травми, одержані дітьми у процесі або в результаті навчання. Вони породжують очікування невдач і покарання за незадовільні показники у навчанні. За таких обставин учень не очікує від школи нічого доброго («Те, чому мене навчають у школі, мені у житті не згодиться», «Хлопці, які не вчилися, часто живуть краще, ніж ті, хто вчився», «Мені вчитися дуже важко»). Він боїться перевірки знань, переживає тривожність від перебування у школі, страх самовираження, невідповідності своїх результатів очікуванням учителів, батьків.

Негативне застрявання на невдачах і пов'язані з ними переживання зумовлюють страждання дитини, які емоційно виражаються у побоюванні («Як би це зробити, щоб мене не лаяли», — думає школяр біля дошки, не наважуючись виконувати завдання); неспокої («Що буде, якщо викличуть відповідати?»); незадоволеності («Усе відповів, а вчителька знову поставила низький бал»); засмученні («Трохи не дотяг до високого балу, бо не там поставив кому»); боязні і нервозності (не написав домашній твір і боїться, що нічого здавати вчителю); гніві і роздратованості (на несправедливе, на думку учня, зауваження вчителя); горі і печалі (розлучення батьків, переведення приятеля в іншу школу; улюблена дівчина не відповідає взаємністю); страху і паніці (після здійснення непристойного вчинку хлопець боїться, що класний керівник при всіх учнях з'ясовуватиме причини того, що трапилося, викличе батьків); люті і злості (хулігани відібрали гроші, які збирав для придбання мобільного телефону); відчаї і депресії (у табелі за чверть буде 1 бал, немає настрою, нічого не хочеться робити).

Навчально-виховний процес відбувається ефективніше, якщо фонова психогенність знижується за рахунок якомога ширшого охоплення педагогом навчально-виховної діяльності учнів, вихованців. У такому разі зменшуються енергетичні витрати учнів, необхідні для адаптації До особистісно-професійної діяльності кожного з багатьох педагогів, кількість яких у старших класах сягає 14—23 осіб. Збережені при зменшенні кількості міжособистісних пристосувань зусилля спрямовуються на оволодіння сутністю навчання, а не на пристосування до інших осіб. Дотримання принципу особистісної цілісності у психогігієнічному забезпеченні навчання і виховання дає змогу обмежити прояви предметного егоїзму та егоцентризму, які нерідко трапляються в освітній практиці.

Концептуальною основою психогігієни освітнього процесу є розвиток творчого потенціалу особистості учня, який ґрунтується на вираженій її індивідуалізації, активності та здатності до саморегулювання. Психогігієнічна спрямованість освіти полягає не тільки у зниженні інтенсивності психогенних чинників, захисті особистості від психотравматичних впливів, а й у цілеспрямованій підготовці дітей до напружень, вихованні у них культури психологічної самооцінки і самоконтролю, формуванні взаємоузгодженості сенсоутворення і самоздійснення, особистісної самодостатності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика освітнього процесу	\|	Взаємодія педагога і психолога

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.