Інтегральна оцiнка iнвестицiйноi привабливостi пiдприємств

Тема 8. Комплексний аналіз і рейтингове оцінювання фінансового стану підприємства

Фiнансовий стан визначас мiсце пiдприсмства в економiчному середовищi та наскiльки ефективними i безризиковими можуть бути дiловi вiдносини з ним комерцiйних банкiв, постачальникiв, потенцiйних iнвесторiв та iн.

Зовнішні користувачі та саме підприємство хоче мати таку оцінку фінансового стану, яка забезпечить порiвнюванiсть фiнансового стану рiзних пiдприсмств незалежно вiд галузi та виду їх дiяльностi, мiсця розташування, форми власностi або розмiру (за обсягами виробництва або чисельнiстю працiвникiв). Зрозумiло, що йдеться про пошук якогось узагальнюючого показника, за яким пiдприсмства можна ранжувати. Вихiднi данi для розрахунку цього показника необхiдно вибирати за однаковими правилами, мати стандартне походження. Таким вимогам вiдповiдає сукупнiсть вiдносних аналiтичних показникiв фiнансового стану, якi можна обчислити за даними фiнансової звiтностi: рентабельнiстю, діловою активністю, фiнансовою стiйкiстю, платоспроможністю.

Iснують рiзни методи i критерiї для визначення рейтингової оцiнки, якi задовольняють усi наведенi вимоги. Зокрема на державному рівні це «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій» розроблена Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій у 1998р. Як правило, кожен комерційний банк, фінансова, інвестиційна чи консалтингова компанія має свою методику інтегральної оцінки кредитоспроможності, інвестиційної привабливості підприємства чи ймовірності банкрутства підприємства.

Спiльним для всіх методик є те, що насамперед треба визначити перелiк фiнансових показникiв і коефіцієнтів як чинникiв, що впливають на узагальнюючу оцiнку. В різних методиках використовується різний набір показників (коефіцієнтів) і методика розрахунку показників (коефіцієнтів) також може відрізнятися.

Далі визначається інтегральна оцінка фінансового стану підприємства з допомогою розрахунку узагальненого показника. Узагальнений показник може визначатись через нормування визначеного набору фінансових показників, тобто через:

- присвоєння оцінки в балах кожному окремому показнику;

- множення їх на певні коефіцієнти;

- відношення їх до (відхилення від) середнього показника по галузі чи визначеного нормативного показника.

Можливе також одночасне поєднання цих та інших методів.

Потім шляхом простого додаваня, чи визначення середнього (простого, квадратичного, геометричного чи ін.) визначається узагальнюючий показник, який через певну шкалу відображає стан підприємства (його інвестиційну привабливість, кредитоспроможність, ймовірність банкрутства чи ін.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вартість підприємства	\|	Метод ланцюгових підстановк

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.