МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальні поняття про причини розвитку перитонеального синдрому: гострий перитоніт в наслідок прогресування гострих запальних захворювань органів черевної порожнини»Модуль 1. Абдомінальна хірургія. Змістовий модуль 1. Ургентна абдомінальна хірургія. Тема № 9. Перитонеальний синдром в наслідок прогресування гострих запальних захворювань органів черевної порожнини. Визначення: Перитонеальний синдром виникає як ускладнення, а точніше закономірний наслідок, або етап негативного розвитку різних гострих хірургічних захворювань і травм органів черевної порожнини. При підозрі на виникнення перитонеальногно синдрому хворому показана термінова консультація хірурга, а при його підтвердженні - термінова госпіталізація в хірургічне відділення для дообстеження та виконання ургентної операції. Найбільш частими причинами перитонеального синдрому є перфорація шлунку та дванадцятипалої кишки, перфорація тонкої та товстої кишок,деструктивні форми гострого апендициту, гострого холециститу, гострого панкреатиту (панкреонекроз), гостра кишкова непрохідність. Загальні поняття та причини розвитку перитонеального синдрому: Гострий перитоніт –Виділяють первинний, при якому мікрофлора потрапляє в очеревину гематогенним або лімфогенним шляхом, і вторинний, який є ускладненням різних хірургічних захворювань та пошкоджень органів черевної порожнини. За причинами виникнення вторинний перитоніт поділяють на травматичний, післяопераційний, перфоративний, запальний. За стадіями виділяють реактивну, токсичну та термінальну. За характером ексудату: сировинний, фібринозний, гнійний, гнильний, геморагічний та змішаний. За характером мікрофлори: аеробний (стафілокок, стрептокок, кишкова паличка та ін.); анаеробний (бактероїди, пептококи та ін.); змішаний (асоціації різних мікроорганізмів). За перебігом: гострий, хронічний, повільноперебігіючий. За розповсюдженістю: відмежований, невідмежований, що поділяється на місцевий, дифузний, розлитий і загальний. Ступені тяжкості перитоніту: І ступінь – легкий, ІІ ступінь – середньої тяжкості, ІІІ-А ступінь – тяжкий, ІІІ-Б ступінь – вкрай тяжкий та ІV ступінь – термінальний. Кінцеві цілі навчання за учбовим елементом: 1.Формування попереднього діагнозу 2.Діагностична програма та аналіз одержаних даних 3.Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом) 4.Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз 5.Програма лікування: А) Терміновість госпіталізації Б) Терміновість операції В) Передопераційна підготовка Г) Знеболення Д) Післяопераційне лікування Е) Реабілітація хворих Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за темою – Загальні поняття про причини розвитку перитонеального синдрому: Гострий перитоніт в наслідок гострих запальних захворювань органів черевної порожнини, яка відноситься до перитонеального синдрому.
Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті: 1.Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами) 2.Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями: - обґрунтування попереднього діагнозу - визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних - проведення диференційної діагностики - формування клінічного діагнозу - визначення програми лікування 3.Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок: - визначення рівня дегідратації при перитоніті (проба за Шелестюком) - аналіз оглядових рентгенограм при перитоніті.
Читайте також:
|
||||||||
|