1. До четвертинної системи відносяться породи верхньої системи кайнозойської групи. Максимальний вік четвертинних (антропогенових) відкладів 0,7-1 млн. років. У сучасній геології прийнятий поділ четвертинної системи на 4 відділи (відклади): древній еоплейстоцен, середній (мезоплейстоцен)новий (неоплейстоцен) і сучасний (голоцен). Крім того традиційно четвертинні відклади поділяють за віком на сучасні (QIV), верхньочетвертинні (QIII), середньочетвертинні (QII) і нижньочетвертинні (QI).
При картографуванні четвертинних відкладів, що виходять на денну поверхню Землі (без врахування ґрунтових відмін), кольором показують генезис порід, відтінками - вік порід і штриховкою – літологію порід. На картах та розрізах використовують наступні кольори: алювіальні – зелений, делювіальні – помаранчевий, флювіогляціальні – оливковий, еолово-делювіальні – червоний (рожевий), лімногляціальні – світло брунатний, відклади боліт – сірий. Відтінок тим темніший, чим древніші відклади за віком. Літологія порід позначається штриховкою поверх розфарбування.
Типова легенда карти четвертинних відкладів М 1:50000 наведена у таблиці 5.1.
Рекомендована література: [4, 5, 6, 13, 18].
Таблиця 5.1
Легенда до карти четвертинних відкладів
Генезис
Вік
Літологія
Алювіальні
Сучасні
QIV
Піски
Делювіальні
d
Верхньо-четвертинні
QIII
Супіски
продовження таблиці 5.1
Флювіогляціа-льні (водно-льодовикові)
fg
Середньо-четвертинні
QII
Суглинки і глини
Еолово-делювіальні
vd
Нижньо-четвертинні
QI
Лесоподі-бні суглинки
Лімногляціа-льні (озерно-льодовикові)
lg
Торф
Відклади боліт
b
2. Межі контурів на карті четвертинних відкладів визначаємо шляхом інтерполяції даних (див. стратиграфічні індекси та описи у додатку 1) про склад четвертинних відкладів у точках спостереження (розвідувального буріння). При цьому слід враховувати положення меж форм рельєфу та ситуацію згідно топографічної карти.
До кожної розробленої студентом карти четвертинних відкладів створюється своя легенда згідно з вищенаведеною типовою.