МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвиткуПЛАН Мета лекції. Лекція 9. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ Питання до самоконтролю 1. У чому сутність поняття «демократія»? 2. Які елементи (принципи) демократичного ладу ви вважаєте найголовнішими? Які з них наявні сьогодні в Україні? 3. Чому не може існувати ідеальної демократії? 4. Які існують форми демократії? Прихильником якої з них ви себе вважаєте? 5. Які перешкоди на шляху демократії наявні сьогодні в Україні? 6. Чому референдум називають «останнім аргументом демократії»? 7. Як демократія впливає на утвердження соціальної рівності та соціальної справедливості в суспільстві? 8. У чому Ви вбачаєте межі демократії? 9. Які з цінностей демократії здаються Вам найбільш привабливими? Які протиріччя вони містять у собі? 1. Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку. 2. Функції політичних партій. 3. Типологія політичних партій і партійних систем 4. Партії і партійна система в Україні.
Політичне життя в сучасному суспільстві не мислиме без партій. Партії надають йому динаміки, оскільки вони є ареною змагання політичних курсів, ідей, які виражають інтереси різних суспільних груп. Термін "партія" (від лат. partio – ділю, розділяю) у перекладі з латини означає частину великої спільноти. Сучасним політичним партіям передували їх прообрази — протопартії. Існує думка, що партії виникли водночас із політикою, тобто в рабовласницькому суспільстві. З розвитком рабовласницьких відносин, поглибленням соціальної диференціації суспільства, в тому числі й самого панівного класу, для здійснення влади вже було недостатньо державних політичних структур. В Стародавньому Римі у ІІ – І ст. до н.е. протистояли партії оптиматів (знаті) і популарів (простого народу). В епоху Середньовіччя виникали та діяли партії: в Італії XII—XV ст. між собою ворогували гвельфи (прихильники світської влади папи римського) та гібеліни (прихильники сильної королівської влади). Партії античного світу і європейського середньовіччя найчастіше поставали як клієнтели — тимчасові об'єднання для підтримки певних знатних осіб, сімей. Особливого імпульсу розвиткові партій надали буржуазні революції в Англії, Франції та інших європейських країнах. У Європі в другій половині XIX ст. виникли масові партії. Їх появі сприяли два основні чинники: розширення виборчих прав; розвиток робітничого руху. Масові політичні партії як інститут європейської культури у сучасному розумінні сформувалися лише в середині ХХ ст. і поступово поширилися й закріпилися в культурах країн і народів інших континентів. Партії як соціальний феномен постійно еволюціонують. Політична партія - це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадин, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади. Причинами виникнення партій є необхідність захисту соціально-класових, національних, а нерідко й племінних, релігійних, регіональних інтересів, а також цілі, пов'язані з виборчою боротьбою. Різноманітними є способи виникнення партій. Відомий німецький політолог М. Вебер виділяв три періоди в розвитку партій як суб’єктів політичної діяльності: у XVI—XVII ст. в Європі — це аристократичні групи, що об’єднували невелику кількість представників політичної еліти; у XVIII—XIX ст. — це вже політичні клуби, що орієнтувалися на залучення до активної політичної діяльності людей, впливових не тільки в політиці, а й в інших життєво важливих сферах суспільного життя; у ХІХ—ХХ ст. формуються сучасні масові партії. Всі стадії пройшли лише дві англійські партії - вігів і торі. Більшість сучасних політичних партій сформувались одразу як масові партії. До кінця XIX ст. масові партії виникли в Англії (ліберали й консерватори), а також на Заході континентальної частини Європи (соціал-демократи). Першою масовою партією вважається засноване в 1861 р. Ліберальне товариство реєстрації виборів в Англії. Ознаки політичних партій: 1. добровільність об’єднання; 2. певна тривалість існування в часі; 3. наявність організаційної структури; 4. прагнення влади; 5. пошук народної підтримки. Політичні партії утворюються: ü внаслідок об'єднання гуртків і груп однакового ідейно-політичного спрямування, які виникли та існували окремо в різних місцях країни; ü у надрах масових рухів; ü внаслідок розколу однієї партії на дві та більше чи об'єднання двох та більше партій в одну; ü під виливом міжнародної партійної системи; ü як своєрідне відродження партій, які існували раніше, що підвищує їхню легітимацію, створює певну наступність політичного розвитку; ü внаслідок діяльності лідерів, які організували партії “під себе”; ü на основі регіональних організацій партії, яка існувала раніше; ü з ініціативи профспілок ( лейбористські партії у Великобританії, Австралії, Канаді та інших країнах, які переважно виражають інтереси робітників, було створено саме з ініціативи профспілок, що стали колективними членами цих партій і фінансують їх). Утворення партій, як і громадсько-політичних рухів, відбувається на установчих з'їздах або конференціях. Усні заяви про появу нової громадсько-політичної організації не вважаються достовірною інформацією. Нею є факт реєстрації партії державним органом — в Україні, наприклад, Міністерством юстиції. Основна мета діяльності політичної партії — здобути політичну владу в державі та реалізовувати свої програмні цілі — економічні, політичні, ідейно-теоретичні, моральні за допомогою законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Структура політичної партії: Ø ядро (керівні органи вищої і нижчої ланок, партійні лідери, активісти); Ø рядові члени партії; Ø прибічники.
Читайте також:
|
||||||||
|