Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності

Незаконна порубка лісу (ст. 246).

Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від їх характеру, а також у заповідниках, на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду або в інших лісах, що особливо охороняються.

Порубка дерев у містах, селищах, інших населених пунктах (в парках, скверах, садах, на вулицях, на територіях підприємств, організацій, в придорожніх смугах, а також на сільгоспугіддях, садибах, дачних дільницях тощо) не охоплюється ознаками цього злочину і може бути кваліфікована як викрадення чужого майна. Заготівля поваленого вітром лісу (буреломного) розглядається як самоуправство. Викрадення зрубаної деревини є злочином проти власності.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконній порубці лісу, тобто у відділенні дерев, що знаходяться в лісі, від кореня незалежно від засобів, що використовуються для цього, і способів (за допомогою сокири, пилки або механічної тяги тощо). Незаконною визнається порубка лісу без відповідного дозволу (тобто лісопорубного квитка чи ордера), виданого відповідним органом, хоч і за лісопорубним квитком або ордером, але не на відведеній дільниці, в більшій, ніж дозволено кількості, не тих порід дерев недозволеним способом. Закінченим злочин є з моменту, коли дерева зрубані і цим заподіяна істотна шкода.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа.

Мовиться, насамперед, про склади злочинів, передбачених ст.246 - Незаконна порубка лісу, ст.248 – Незаконне полювання, ст.249 – Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Ці злочини вчиняються шляхом обернення, наприклад, лісу на пні, дичини у лісі, риби у природних водоймах у свою власність, тобто благ які, хоч і мають об'єктивну цінність, проте не створені повністю або частково працею людини. Інакше кажучи, предметом цих злочинів виступають природні багатства в їх природному стані.

Проте такі саме дії щодо природних об'єктів, які вилучені з природного стану завдяки вкладеній праці людини, розглядаються залежно від способу посягання як викрадення чи інший злочин проти власності. Так, дії осіб, винних у заволодінні заготовленим чи складованим лісом, у незаконних вилові риби або добуванні водних тварин, що вирощуються підприємствами, організаціями чи приватними особами в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або незаконному заволодінні рибою, водними тваринами, виловленими цими юридичними або фізичними особами, а також дикими тваринами і птахами, які перебувають у розплідниках і вольєрах, слід кваліфікувати як викрадення чужого майна чи інший відповідний злочин проти власності. У таких ситуаціях матеріальні об'єкти природи, будучи включеними у виробничо-трудовий процес, складають предмет злочинів проти власності

Питання для самостійного контролю:

1. Назвіть родовий об’єкт та види злочинів проти довкілля.

2. Чим характерна суб’єктивна сторона цих злочинів?

3. Хто є суб’єктом злочинів цього розділу?

4. Який із злочинів проти довкілля може бути вчинений з необережності?

5. Вкажіть вік, після досягнення якого настає кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів вогнем або іншим загальнонебезпечним способом, що спричинило тяжкі наслідки.

6. Кваліфікуючою ознакою якого злочину проти довкілля є використання транспортних засобів?

7. За приховування якої інформації встановлена відповідальність у одній із статей розділу «Злочини проти довкілля»?

8. Предметом незаконного полювання є:

9. Назвіть склади злочинів проти довкілля, у яких території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-заповідного фонду, що є ознакою основного або кваліфікованого складу злочину, виступають предметом складу злочину.

10. Назвіть склади злочинів проти довкілля, у яких заповідники, території та об’єкти природно-заповідного фонду, що є ознакою основного або кваліфікованого складу злочину, виступають місцем вчинення злочину.

11. Що слід розуміти під промислом у злочині «Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом»?

12. Проведіть розмежування злочинів (заповніть табличку):

Злочини, що розмежовуються	Спільні ознаки таких злочинів	Розмежувальні ознаки
Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК України) – Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК України)
Порушення правил охорони вод (ст. 242 КК України) – Забруднення моря (ст. 243 КК України)
Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252 КК України) – Порушення правил охорони надр (ч. 2 ст. 240 КК України)
Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (ст. 245 КК України) – Незаконна порубка лісу (ст. 246 КК України)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кримінально - правова характеристика деяких злочинів у сфері землекористування, охорони надр, атмосферного повітря	\|	Юридична характеристика окремих складів злочину.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.