Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Водоочисні споруди

Метод очищення води для систем краплинного зрошення, склад і розра-хункові параметри водоочисних споруд і пристроїв встановлюють в залежно-сті від якості води в джерелі зрошення, вимог крапельниць-водовипусків і продуктивності насосної станції. Також враховують технологічні характерис-тики очисних споруд чи пристроїв, та їх техніко-економічні показники.

За основні параметри якості поливної води приймають вміст у воді пла-ваючих домішок, піску, завислих речовин і гідробіотів.

При наявності у воді декількох забруднюючих інгредієнтів необхідно передбачати склад споруд, що забезпечили б комплексну очистку води (за виключенням очисних пристроїв з однаковими характеристиками).

Вода з вмістом фітопланктону більше 10 млн. кл/л підлягає очищенню на мікрофільтрах.

Дані про продуктивність споруд, ефективність очищення води і енерго-витрати необхідно використовувати для техніко-економічного порівняння і вибору оптимального складу споруд в залежності від якості вихідної води і вимог водовипусків. При складанні техніко -економічного обґрунтування ви-бору засобів очистки обов’язковою умовою є забезпечення якості води на ви-ході з очисних споруд.

При проектуванні вузла водопідготовки і очисних станцій крупних сис-тем краплинного зрошення необхідно: вибрати метод очищення води і склад споруд; визначити розрахункову продуктивність очисної станції для вузла очищення води; скласти технологічну схему вузла водоочищення і здійснити її висотну ув’язку з іншими елементами системи; за необхідністю виконати перевірочний розрахунок і підібрати нову конструкцію очисних пристроїв; виконати розрахунок технологічних трубопроводів обв’язки станції очистки і пристроїв для подачі і регенерації промивних вод.

Розрахункову продуктивність очисної станції протягом доби визначають за формулою

^Qдоб ⁼^T ^⋅^Qпол ⁺ ^Qс.н

(3.6)

де Q_пол – максимальна витрата води на полив, м³/годину; Т – тривалість по-ливу протягом доби, годин; Q_с _.н – витрата води, м³/добу, на потреби станції

(промивка сіток чи зернистого завантаження, прибирання території станції; полив зелених насаджень навколо станції та ін.)

(3.7)

де К =(0,01-0,03) – коефіцієнт, що враховує витрату води на власні потреби очисних споруд в долях від кількості води, очищеної за час корисної роботи станції за добу.

Для систем краплинного зрошення обладнаних самопромиваючими во-довипусками, необхідну максимальну годинну витрату станції визначають із умов включення мережі краплинного зрошення в роботу при підвищених

промивних витратах на поливних трубопроводах, що визначають за їх витра-тно - напірною характеристикою і дорівнюють приблизно

^Qтр.промив ^≈⁽^1,6⁻^1,7)^Qтр. роб

(3.7)

Технологічна схема станції очистки води повинна відображати планове і висотне розташування всіх споруд очистки і комунікацій. На висотній схемі позначають всі відмітки (осі розташування, верх і низ споруд, рівні води в них тощо). Втрати напору на очисній споруді складаються із втрат напору в самому фільтруючому елементі (сітці, зернистому завантаженні , циклоні ), її окремих конструктивних частинах (соплах, дренажній системі, запірній ар-матурі) і технологічних трубопроводах, що становить 0,1 - 0,15 МПа.

На висотній схемі, крім очисних, показують водозабірні, водо-розподільні і напірно-регулюючі споруди в тісному зв’язку за напорами.

Планове зображення технологічної схеми вузла водозабору, водоочи-щення і водорозподілу необхідне для підрахунку капітальних затрат по осно-вних спорудах і технологічних трубопроводах , а також для ув’язки траси ос-новних комунікацій очисної станції з іншими елементами системи краплин-ного зрошення.

В залежності від наявності в поливній воді певних домішок і площі зро-шення, фільтраційна станція може включати сітчасті, дискові, гравійні і гід-роциклонні фільтри.

Сітчасті фільтривлаштовують не тільки для очищення води,але і дляпопередження забруднення її після гравійного фільтра. Вони складаються із корпуса і фільтруючого елемента у вигляді дрібновічкової сітки (рис. 3.13). Застосовують для фільтрування води при невеликій кількості неорганічних частинок. Ступінь очистки води залежить від розмірів вічок фільтруючої сіт-ки, а пропускна спроможність від площі фільтрування. Забруднений фільт-руючий елемент промивають зворотним потоком води.

Дискові фільтрирозроблені для більш ретельного фільтрування.Скла-даються із корпусу і фільтруючого елемента у вигляді набору щільно зжатих тонких дисків з радіальними канавками (рис.3.14). Вони поєднують надій-ність і найменшу собівартість обслуговування. Використовують для вида-лення неорганічних і органічних частинок. Як правило використовують при заборі води із свердловин. При засміченні можуть промиватись зворотним потоком води, або розбиратись на окремі диски і промиватись струменем із шланга.

Гравійні фільтривикористовують для видалення органічних і неорганіч-них частинок. В якості фільтруючого елемента використовують пісок, який за рахунок своєї високої питомої фільтраційної поверхні, дозволяє утримува-ти велику кількість завислих частинок (рис. 3.15). Використовують їх при за-борі води із відкритих водойм. Промивку здійснюють зворотним потоком во-ди. Гравійно-піщану суміш у фільтрі, використовують двох фракцій: крупну (1,2-2,4 мм) засипають знизу, а дрібну (0,5-0,8 мм) засипають зверху.

Рис. 3.13. Сітчастий фільтр: а – зовнішній вигляд; б – конструктивна схема; в – фільтруючі елементи

Рис. 3.14. Дисковий фільтр: а – зовнішній вигляд; б – конструктивна схема; в - фільтруючі елементи.

Рис. 3.15. Гравійний фільтр: а – однокамерний; б – двокамерний

При досягненні граничних втрат напору (0,15 МПа) в завантаженні чи проходженні завислих частинок у фільтрі більше допустимих значень, фільтр виводять в режим промивки. Для промивки плаваючого завантаження доста-тньо змінити напрям потоку води за допомогою спеціальних засувок. Під ді-єю низхідного потоку вихідної води, що надходить із верхньої розподільної системи, завантаження розширяється до певної межі. Частинки гравію інтен-сивно перемішуються, затримані в завантаженні забруднення виносяться по-током води через вихідний трубопровід в збірний колектор. Інтенсивність промивки знаходиться в межах 15 л/см² і триває 5 хвилин.

Рис.3.16. Схема промивки гравійного фільтра: а –фільтрування; б – промивка

Гідроциклонивикористовують для розділення і видалення важких час-тинок із води (в основному піску). Використовують при великому забруднені води важкими частинками, для попередньої очистки (рис. 3.17).

Загальну площу фільтрів (F, м²), що працюють в напірному режимі, ви-значають за формулою

Рис.3.17. Відцентровий сепара-тор (гідроциклон) від фірми

Unifer (зовнішній вигляд).

F =			(Т	Q_к	⋅ n )^,	(3.8)
v	р.ф	ф	− t	п

де Q_к – продуктивність фільтрувальної станції, м³/добу; v_р_.ф - розрахункова швидкість фільт-

рування (приймають для різних фільтрів від 16,5 до 30 м/годину); Т_ф – тривалість роботи

фільтрувальної станції за добу, годин; t_п – три-валість простоїв фільтра, що пов’язані з його промивкою, годин; n₀ – кількість промивок фі-

льтра за добу, шт.

Кількість промивок фільтра за добу визнача-ють за формулою

n	=		,	(3.9)

		t_ф

де t_ф – тривалість фільтроциклу, год.

Кількість фільтрів, що необхідно встановити на фільтрувальній станції, визначають за формулою

N =	F	,	(3.10)
f

де f – площа одного фільтра, м² (призначається в залежності від типорозмі-

ру застосованого корпусу напірних фільтрів).

У системах краплинного зрошення, як правило, застосовують одно- та двоступеневе очищення води з використанням сітчастих, дискових і піщано – гравійних фільтрів.

При використанні для поливу води з поверхневих джерел (річка, озеро, ставок, водосховище) необхідно застосовувати двоступеневе очищення із за-стосуванням піщано – гравійних і сітчастих (дискових) фільтрів.

Якщо джерелом зрошення є напірна водопровідна мережа чи артезіан-ська свердловина, тоді можна використовувати одноступеневу схему очи-щення за допомогою сітчастих або дискових фільтрів, що бувають пластма-совими або металевими. Металеві фільтри здебільшого виготовляють з при-єднувальними розмірами 3” і 4” на тиск 1 МПа.

Наразі в конструкціях систем краплинного зрошення застосовують пластмасові дискові фільтри, приєднувальні розміри яких можуть бути від ¾” до 3” з витратою 4 – 50 м³/годину. На українському ринку найширше пред-ставлені фільтри фірм NETAFIM (Ізраїль), ARKAL (Франція), AZUD (Іспа-

нія), ARAG, EDEN, IRRITEC (Італія), PALAPLAST (Греція).

Центром мікрозрошення і водопостачання Інституту гідротехніки і ме-ліорації УААН також налагоджено виробництво дискових фільтрів продук-тивністю до 7 м³/годину і приєднувальними розмірами до5/4”, а також розро-блено конструкцію і налагоджено серійне виробництво типорозмірного ряду піщано – гравійних фільтрів діаметрами 400, 800 і 1200 мм та продуктивніс-тю, відповідно, 5, 20, 45 м³/годину.

Для якісної роботи піщано – гравійних фільтрів необхідно забезпечити їхнє періодичне промивання від забруднень. Частота промивання фільтрів (тривалість фільтроциклу) залежить від їхньої конструкції, якості вихідної води і може змінюватись від кількох годин до декількох днів.

Промивання може здійснюватись у ручному або автоматичному режи-мі. Промивання фільтрів у ручному режимі є досить трудомістким процесом, тому на великих площах краплинного зрошення доцільно використовувати систему автоматичного промивання фільтрів. Виконавчими органами в таких системах підготовки води є дистанційно керовані клапани, що забезпечують перерозподіл потоків води у фільтрах при промиванні. Це досягається вста-новленням на кожному фільтрі двох двоходових або одного триходового клапана. На фільтростанціях з автоматичним промиванням найчастіше вико-ристовують триходові клапани чи блоки, що реалізують функцію триходово-го клапана таких фірм – виробників : AQVATEC (Франція), BERMAD (Ізра-їль), COMETAL, RAFAEL (Іспанія). Керування промивання фільтрів прово-диться з використанням контролера на основі програмування тривалості фі-льтроциклу, часу промивання кожного фільтра та їхньої кількості у фільтрос-танції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Занурені насоси для колодязів AQUSON від фірми	\|	Вузол підготовки і внесення добрив з поливною водою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.