Розриви із зміщенням

Розривні (диз’юнктивні) порушення із зміщенням характеризуються зміщенням блоків порід вздовж поверхні розриву. Не маючи такого широкого розповсюдження в земній корі як тріщини, вони є головними елементами будови геосинклінальних областей, рифтових зон континентів, фундаменту платформ, діапірових складок, а іноді – осадового чохла платформ.

Розриви класифікуються за такими ознаками:

- морфологією,

- кінематичними умовами формування,

- генетичними умовами утворення;

- часом утворення.

Морфологічна класифікація

Елементами розривних порушень є: зміщувач і блоки.

Зміщувач– це поверхня, вздовж якої відбувся розрив і переміщення блоків порід. Блоки порід (їх іноді називають крилами) – це ділянки, які перемістилися у площині зміщувача.

Елементи залягання зміщувача визначаються так само, як і елементи залягання шарів: азимут простягання, азимут падіння та кут падіння зміщувача. Елементом розривних порушень є також лінія розривного порушення, яка утворюється при перетині зміщувача з поверхнею рельєфу місцевосці.

В основу морфологічної класифікації покладено дві ознаки: напрямок взаємного відносного переміщення розчленованих блоків порід та кут падіння зміщувача. Розрізняють:

1 переміщення за падінням зміщувача – скиди;

2 переміщення за повстанням зміщувача – підкиди і насуви;

3 переміщення вздовж простягання зміщувача – зсуви;переміщення перпендикулярно до простягання зміщувача в горизонтальному напрямку – розсуви.

За кутом падіння зміщувача розриви поділяються на:

1 вертикальні – кут падіння більше 80⁰,

2 круті – кут падіння 30-80⁰,

3 похилі – кут падіння менше 30⁰.

Кінематична класифікація

В її основу покладений характер дії сил, які приводять до переміщення блоків. Виділяють:

1 структури, утворені в умовах розтягування земної кори – скиди і розсуви;

2 структури утворені внаслідок стискування земної кори – насуви і більшість підкидів;

3 структури, утворені під дією вертикальної пари сил – частина скидів і підкидів.

Генетична класифікація базується на кінематичній класифікації.

Скиди

Скидом називається розривне порушення з переміщенням мас гірських порід в напрямку, близькому до вертикального, коли поверхня розриву нахилена в бік опущеного блоку; тобто при скиді маси гірських порід переміщаються за падінням зміщувача (рис. 8.6).

Рисунок 8.6 - Скид в розрізі (а) і в плані (б)

У загальному випадку під скидом розуміють нахилене розривне порушення, але до скидів належать і зміщення із вертикальним положенням поверхні розриву – вертикальні скиди (рис. 8.7. б).

Нормальний скид супроводжується розсуванням блоків; свердловини, які перетинають такий скид, показують скорочений розріз, в якому відсутні окремі шари (рис. 8.7. а). У вертикальних скидах такі ознаки відсутні.

Рисунок 8.7 - Скиди з нормальним (а) і вертикальним

б) змішувачем

У скидах розрізняють такі елементи (рис. 8.6): припіднятий або лежачий блок (А), опущений або висячий блок (Б), зміщувач (В), кут падіння зміщувача (a), амплітуда переміщення за зміщувачем (а₁-б₂), вертикальна амплітуда (а₁-б₁), горизонтальна амплітуда (б₁-б₂), стратиграфічна амплітуда (а₄-б₂), горизонтальний відхід (б₁-а₃).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Класифікація скидів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.