Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Тема 2.8 Види ерозії

Залежно від генезису водних потоків, які формують ерозійне руй­нування ґрунту, розрізняють ерозію від стоку талих вод, зливо­ву ерозію і іригаційну ерозію. Іноді (як у наведеній на рис. 1.1) у класифікаціях розглядають також ерозію ґрунту, що виклика­ється підземними водами в місцях виходу їх на денну поверхню, та ерозію стічними водами в місцях їх скидання.

 

 

Рис. 1.1. Класифікація видів водної ерозії ґрунтів (за М.М.Заславським (1979))

Ці види ерозії мають обмежене розповсюдження і локальний (точковий) прояв, а тому є об'єктами переважно інженерно-геологічного аналізу. Специфічним видом ерозії ґрунтів є іригаційна ерозія. Під іри­гаційною ерозією часто розуміють ерозію від стоку зрошувальних вод. Це твердження, безу­мовно, справедливе для регіонів ерозійно-безпечних у доіригаційний період, як правило, з легкими ґрунтами і пологим рельєфом, де ерозійна діяльність пов'язана тільки зі зрошуванням.

У регіонах, де ерозія ґрунтів мала місце і в доіригаційний період, при виході зрошення на схилові землі на зро­шувальних системах разом з ерозійними процесами, обумовленими водами зрошення, істотно змінюються ерозійні процеси і від приро­дних опадів. Це відбувається під впливом змін вологості активного шару ґрунту, його водопоглинальних показників, протиерозійної стійкості, структури сівозмін, їх ґрунтозахисних властивостей тощо. У районах інтенсивного розвитку іригації змінам піддається навіть рельєф. Це відбувається при плануванні поверхні або створенні інженерної інфраструктури - каналів, що підводять воду і її розпо­діляють, при створенні тимчасових зрошувачів, доріг тощо. У зв'яз­ку з цим слід говорити про ерозійні процеси на зрошуваних зем­лях. Ерозійне ж руйнування ґрунту, зумовлене безпосередньою дією вод зрошення (поливних вод), доцільно називати поливною ерозією.

За результатами впливу води на ґрунт ерозія може виявля­тися у вигляді поверхкево-схилової або яружно-руслової ерозії. Відповідно до гідролого-морфологічної класифікації видів водної ерозії Г.І. Швебса до поверхнево-схилової нале­жать три види ерозії - ерозія розбризкування, поверхнева ерозія і струминна ерозія (рис. 1.2).



Интернет реклама УБС

 

 

Рис. 1.2- Структура водної ерозії за Г.І. Швебсом (1981)

Ерозія розбризкування реалізується в тому випадку, коли до­щові краплі бризками переміщують вниз по схилу ґрунт, який відокремлюється при їх ударі об зволожену поверхню. Однак вважається, що сумарні втрати ґрунту з усього схилу в цьому випадку незначні, і їх у розрахунках, наприклад, при протиерозій­ному проектуванні, ігнорують.

Поверхнева ерозія (яку іноді називають ще і площинною) змиває і розмиває ґрунт у тимчасовій струмковій мережі, а також на міжструмкових ділянках. Поверхнева ерозія поділяється на поверхнево-дрібноструминний і зливовий поверхневий змиви.

Поверхнево-дрібноструминний змив відбувається в мікрострумках з глибиною, сумірною з розміром переміщуваних частинок, вони мають напрям, що часто не збігається з напрямом макси­мального ухилу. Зливовий поверхневий змив відбувається за тих самих умов, що і поверхнево-дрібноструминний, але при додатко­вій енергетичній дії крапель дощу.

Струминна ерозія включає струминний і зливовий стру­минний розмиви. Вона виявляється у струминках поверхнево­го стоку. Відмінність між струминним і зливовим струмин­ним розмивами ґрунту полягає в тому, що при останньому проявляється додатковий енергетичний вплив крапель дощу. І при струминному розмиві, і при зливовому струминному роз­миві напрямок руху потоку збігається з максимальним ухи­лом місцевості.

У результаті дії струминної ерозії на поверхні ґрунту утво­рюються ерозійні форми різного розміру - від найдрібніших до таких, які не можна заорати при основному обробітку ґрунту. Ерозійні форми, які ще можуть бути зарівняні сільськогоспо­дарськими знаряддями, звичайно називають струминними розмивами, або водомиями. їх максимальна глибина не перевищує 0,5 м, часто обмежуючись глибиною оранки. Ширина струмин­них розмивів може досягати 2-3 м і більше. Розмиви, які не можна заорати, називають вимоїнами. їх глибина стано­вить 0,5-3,0 м.

Після основного обробітку ґрунту та культивації схилова тимчасова гідрографічна мережа разом із зонами акумуля­ції ґрунтових наносів, як правило, зарівнюється. Після багатора­зового утворення струмкової мережі і її зарівнювання утворять­ся ґрунти з укороченим гумусовим горизонтом - еродовані ґру­нти і ґрунти, де відбувається часткова акумуляція на­носів - намиті ґрунти. Поступово, якщо не застосовуються про­тиерозійні заходи, змивається весь гумусовий горизонт.

Глибокі лінійні розмиви (вимоїни) поступово трансформуються в яри - каньйоноподібні або У-подібні форми рельєфу. Спусковим механізмом яроутворення є ерозійні процеси, але в про­цесі розвитку ярів, крім ерозійних, беруть участь гравітаційні і су­фозійні процеси. Згодом, при виробленні профілю рівноваги, роль бокових та глибинних ерозійних процесів у розвитку ярів поступо­во зменшується, відбувається певна стабілізація лінійного росту цієї форми рельєфу і часткове замулення русла наносами. Процес яроу­творення в цьому випадку загасає, і яр припиняє свій розвиток.

Існують численні класифікації ярів за різними ознаками - мор­фологічними, генетичними, просторовими тощо. У гідролого-геоморфологічній класифікації Г.І. Швебса яружна ерозія поділяється на лінійний, одноступінчастий і бага­тоступінчастий розмиви.

Одноступінчастий розмив розвивається в пониженнях з пере­падом ухилу в місці, де утворюється вершина яру, яка розвиваєть­ся під дією ерозії. Початковий контур подовжнього профілю фор­мується розмиваючою дією падаючого потоку у вершині яру. До одноступінчастих ярів належать переважно схилові яри, що розвиваються однією вершиною. Вони, як правило, утворюються на схилах лощин, балок і річкових терас. Залежно від розташування схилові яри можуть бути береговими, типово схиловими і вершин­ними. Схилові яри, які розташовані на крутих схилах балок і річкових долин, нижче за їх брівку, називають береговими. До типово схилових ярів відносять яри, вершини яких вийшли за брівку стародавніх ерозійних форм (балок, річкових долин) на пологі привододільні схили. Вершинні яри розміщені у верхів'ях балок, лощин і малих річкових долин. Водозбірна площа схило­вих ярів у більшості випадків становить 2-15 га і лише іноді досягає 50 га або більше. Довжина - 100-300 м, в окремих випад­ках - 700-1000 м, глибина, як правило, до 10-15 м.

Багатоступінчастий розмив на відміну від одноступінчастого розвивається дискретно у місцях розташування ступенів (водоспадів), що зароджуються у пригирловій частині, досягаю­чи найбільшого розвитку в середній частині і відмирають біля вершин. Багатоступінчасті яри - це переважно донні або схи­лові яри, подовжній профіль яких представлений серією ступенів. Донні яри - лінійні розмиви, що розміщуються по днищах старо­давніх ерозійних форм - улоговин, лощин, балок їх утворення пов'язане зі зміною умов стоку з розташованої вище водозбірної площі. Донні яри характеризуються великою водо­збірною площею (від десятків до тисяч гектарів і більше) і знач­ною глибиною - як правило, до 15-20 м. Але в окремих випад­ках їх глибина може перевищувати 100 м.

За будовою в плані розрізняють типи ярів: простий, розгалу­жений і складнорозгалужений та яружну систему. Простий яр у плані є одним прямим або слабозігнутим руслом з двома-трьома розгалуженнями в районі вершини. Розгалужені і складноро-згалужені яри характеризуються наявністю кількох бокових від­галужень за всією довжиною основного русла, великі з яких за своїми морфометричними характеристиками збігаються з основ­ним руслом. Яружна система є єдиною сукупністю основного русла і густої мережі ярів менших порядків.

 

[4] с. 11-17


Читайте також:

  1. Втрати гумусу від ерозії
  2. Заходи охорони ґрунтів господарства від ерозії
  3. Процеси водної ерозії, їх вплив на довкілля
  4. Тема 2.7 Поняття ерозії та дефляції ґрунтів, їх фактори.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фактори дефляції ґрунтів | Тема 2.9 Протиерозійні заходи та їх ефективність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.