• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Постійна реєстрації - це ціна 1 мм відхилення бліка запису

в мілівольтах. Вона визначається для кожного каналу як по польовій так і по базовій осцилограмах за формулою:

, (4.8)

де ∆U - величина градуювального імпульсу, мВ; значення ∆U береться з штампу кожної осцилограми; l - середня величина градуювального імпульсу, мм; градуювальні імпульси завжди подаються на початку осцилограми. Їх величину вимірюють лінійкою (у кожному каналі свій імпульс);

MN- довжина приймальної лінії, км; дані беруться з паспорта стрічки (телурограми);

100- масштабний коефіцієнт.

Для того, щоб побудувати векторну діаграму, на базовій і польовій телурограмах відмічають робочі інтервали за один і той же час. Синхронність часу встановлюється за мітками часу. На вибраному інтервалі олівцем проводять дві вертикальні лінії на базовій і польовій осцилограмах і відмічають точки перетину їх з кривими в кожному каналі. Лінійкою вимірюють амплітуду між точками перетину вертикальних ліній з кривою в одному каналі (канал X), враховуючи знак (якщо крива збільшується зліва на право – знак «+», якщо зменшується зліва на право - знак «-»). На цьому ж інтервалі вимірюють амплітуду в другому каналі (каналі Y). Отримують значення E , E , E , E . Для розрахунку складових векторів варіацій дані значення множать відповідно на постійну каналу. Після розрахунку будують векторну діаграму на міліметровому папері, відкладаючи координатні вісі X, Y (для базової точки) і V, U (для польової точки).

Щоб одержати спряжені еліпси, вектори варіацій змінюють, тобто множать усі вектори на нормуючий множник (R), який вибирають таким, щоб піввісі еліпсів були завдовжки 2 - 6 см.

Для визначення телуропараметрів К і Мна еліпсі польової телурограми вимірюють піввісі А і В. Розрахунок проводять за формулою:

; (4.9)

, (4.10)

де p - номер базової точки; q - номер польової точки; P , P - постійні відповідних каналів реєстрації; А - велика піввісь польового еліпса, мм; В - мала піввісь польового еліпса, мм; R - масштабний коефіцієнт.

Рисунок 4.12 – Приклад обробки телурограм способом еліпсів.

За величиною параметра К можна виділити області, які відповідають підняттю високоомного горизонту (збільшення значення К) або його заглиблення (зменшення значення К).

Параметр М характеризує ступінь залежності відношення миттєвих значень напруженості поля телуричних струмів на польовій і базовій точках від направлення силових ліній поля.

4.3.3.2 Обробка телурограм способом відношення аплітуд

Даний спосіб використовується, якщо поляризація поля телуричних струмів лінійна. Обробка складається з чотирьох етапів:

1) синхронізація телурограм;

2) визначення постійних для каналів реєстрації;

3) вимір приросту ∆X і ∆Y;

4) визначення параметра m і направлення вісей поляризації.

Перші два етапи виконуються аналогічно способові еліпсів. Щоб побудувати векторні діаграми, необхідно виміряти величини ∆X і ∆Y на базовій телурограмі, а також ∆U і ∆V на польовій телурограмах, які являють собою видимі амплітуди відповідних один одному імпульсів певних періодів (Т=5+60 с). Щоб визначити величини ∆X, ∆Y, ∆U, ∆V у вибраному інтервалі часу проводять дотичні до мінімумів (максимумів) імпульсу і паралельну їй дотичну до максимуму (мінімуму) того ж імпульсу. Лінійкою вимірюють віддаль між дотичними (див. рис. 4.13).

Виміряні значення ∆X, ∆Y, ∆U, ∆V множать на відповідні постійні для кожного каналу ( ), а одержані значення відкладають по вісям X, Y на базовому пункті і по вісям U, V на польовому пункті.

Рисунок 4.13 – Приклад обробка телурограм способом відношення амплітуд.

Параметр m вираховують за формулою:

, (4.11)

E , E - вектори варіацій, які визначають з векторних діаграмам (див. рис.4.14).

Для контролю виконаних обчислень визначають середньоквадратичну похибку окремого визначення за формулою:

, (4.12)

де n - число вимірювань.

Рисунок 4.14 - Приклад побудови і визначення векторів варіацій.

Параметри , похибка яких більша за 2 , відбраковують. Кінцеве значення параметра m вираховують за формулою:

. (4.13)

Кінцевим результатом обробки є побудова карти параметра , на якій підняттю опорного горизонту відповідає зона максимумів, а прогинам - зона мінімумів. Для наочності виділені зони замальовують або заштриховують.

4.3.4 Запитання для самоперевірки

1. У чому суть магнітотелуричних методів?

2. Які Ви знаєте види магнітотелуричних методів?

3. За допомогою якої апаратури і як проводяться польові вимірювання?

4. Які Ви знаєте способи обробки телурограм?

5. У яких випадках використовують той чи інший спосіб обробки телурограм?

6. Яка послідовність обробки телурограм способом еліпсів?

7. Яка послідовність обробки телурограм способом відношення амплітуд?

8. Як визначається середньоквадратична похибка вимірювань?

9. Що є кінцевим результатом обробки телурограм?

4.3.5 Прилади і матеріали

1. Набір базових і польових телурограм.

2. Лінійка, циркуль, олівці.

3. Мікрокалькулятор.

4. Міліметровий папір.

4.3.6 Завдання роботи

1. Отримати у викладача базову і польову телурограми. Виконати обробку телурограм способом еліпсів або способом відношення амплітуд.

2. Побудувати спряжені еліпси векторів варіацій, векторні діаграми.

3. Визначити параметри К, М або .

4. Дати геологічну оцінку результатам обробки.

4.3.7 Форма звітності

1. Представити результати обробки телурограм.

2. Представити рисунки спряжених еліпсів векторів варіацій, або векторні діаграми.

3. Показати розрахунок параметрів К, М або .

Читайте також:

1. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
2. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
3. Алгоритм процедури реєстрації та ведення рахунків клієнтів
4. Аналіз впливу зміни температури довкілля і термо-залежного параметру на величину відхилення часових інтервалів
5. Аналіз останніх досліджень та публікацій.
6. Аналіз результатів за відхиленнями
7. Анотація опрацьованих наукових публікацій
8. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
9. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
10. Вади розвитку – це порушення внутрішньоутробного розвитку, відхилення від нормальної будови організму. Найлегші ступені вад розвитку називають аномаліями, найважчі – потворністю.
11. Веймарська республіка
12. Веймарська республіка.

Переглядів: 333