Принципи спеціальної корекційно-педагогічної діяльності

1. Принцип системності корекційних, профілактичних і розвиваючих задач, де системність і взаємообумовленість задач відображають нерівномірність розвитку. Закон нерівномірності розвитку особистості дитини свідчить про те, що кожна людина знаходиться на різних рівнях розвитку в різних станах в одному і тому ж віковому періоді: на рівні благополуччя, відповідно нормі розвитку, на рівні ризику, на рівні актуальних труднощів розвитку, що виражаються в різного роду відхиленнях від нормативного ходу розвитку. Слід не забувати при цьому, що всі аспекти розвитку особистості, її свідомості і діяльності також взаємопов'язані і взаємообумовлені. Тому при визначенні мети і задач корекційно-педагогічної діяльності необхідно виходити з найближчого прогнозу розвитку дитини, а не сьогоденної ситуації її поведінки, що відхиляється від норми. Своєчасно вжиті превентивні (профілактичні) заходи дозволять уникнути непотрібних ускладнень в її розвитку і поведінці. Будь-яка програма корекції розвитку вихованця повинна бути направлена не стільки на корекцію відхилень у розвитку і поведінці, на їх попередження, скільки на створення сприятливих умов для якнайкращої реалізації потенційних можливостей гармонійного розвитку особистості дитини.

2. Принцип єдності діагностики і корекції забезпечує цілісність педагогічного процесу. Неможливо вести ефективну корекційну роботу, не знаючи початкових даних про об'єкт.

3. Принцип врахування індивідуальних і вікових особливостей дитини варто розглянути в площині принципу нормативності розвитку особистості як послідовності вікових стадій онтогенетичного розвитку. Поняття психологічний вік ввів Л.С.Виготській, який бачив в цьому „новий тип особистості і її діяльності, ті психічні і соціальні зміни, які визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її внутрішнє і зовнішнє життя, весь хід її розвитку в даний період”. Д.Б.Ельконін виділяє три параметри, які необхідно враховувати при формулюванні корекційної мети і організації корекційно-педагогічного процесу.

1. „соціальна ситуація розвитку” (за Л.С.Виготським);

2. рівень сформованості психологічних новоутворень;

3. рівень розвитку провідної діяльності.

4. Діяльнісний принцип корекції визначає тактику проведення корекційної роботи і способи реалізації поставленої мети, підкреслюючи, що початковим моментом в їх досягненні є організація активної діяльності.

5. Принцип комплексного використання методів і прийомів корекційно-педагогічної діяльності. Ні в педагогіці, ні в психології не існує універсальних прийомів дій, сприяючих переорієнтації, зміні напряму особистості, різкій зміні поведінки дитини. Тому в корекційній педагогіці необхідна якась сукупність способів і засобів, методів і прийомів, що враховують і індивідуально-психологічні особливості особистості, і стан соціальної ситуації, і рівень матеріально-технічного і навчально-методичного забезпечення педагогічного процесу, і підготовленість до його проведення педагогів.

6. Принцип інтеграції зусиль найближчого соціального оточення. Успіх корекційної роботи з дитиною без співпраці з батьками або іншими дорослими, без опори на взаємостосунки з однолітками залежно від характеру відхилення в розвитку і поведінці є або недостатньо ефективним, або безрезультатним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи корекційно-педагогічної діяльності	\|	Методи педагогічної корекції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.