Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації НС

По своїм цілям, методам реалізації, технічному забезпеченню, а також напрямкам завдань і рівням професійної орієнтації АРІНР можна якісно розділити на аварійно-рятувальні роботи, роботи невідкладного характеру, а також відновні.

Аварійно-рятувальні роботи - це роботи, спрямовані на пошук, порятунок і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей і захист навколишнього середовища при виникненні надзвичайних ситуацій, вимагаючих залучення працівників, що мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту і оснащення. Левина частка зусиль при проведенні аварійно-рятувальних робіт спрямована безпосередньо на захист людини, Ії життя і здоров'я.

Аварійно-рятувальні роботи при виникненні НС і її ліквідації включають:

- розвідку маршрутів аварійно-рятувальних сил і ділянок, об'єктів зон проведення робіт;

- локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках робіт;

- пошук уражених і витягання їх з ушкоджених і палаючих будинків, загазованих, затоплених і задимлених приміщень, завалів;

- розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених споруджень і порятунок людей, що перебувають у них.

Характер і обсяги АРР багато в чому визначаються конкретною ситуацією і масштабами (рівнем) НС. У загальному виді АРР включають:

- розвідку зон поразки при техногенних НС і районів стихійних лих при НС природного характеру;

- визначення в умовах НС маршрутів висування до небезпечних зон (районів) і усередині них;

- пошук потерпілих у зонах (районах) НС і витягання їх із завалів, ушкоджених палаючих будинків, засипаних, затоплених споруджень, загазованих, задимлених приміщень;

- розкриття завалених підвальних і інших приміщень;

- надання першої медичної (долікарської) і лікарської допомоги постраждалих, евакуації їх у лікувальні установи;

- вихід (вивіз) населення із зон (районів) НС у безпечні місця (райони);

- санітарну обробку уражених і знезаражування їхнього одягу;

- знезаражування територій, споруджень, транспорту виробничих і житлових будинків (при необхідності);

- оточення і охорону території з метою забезпечення характерних і інших заходів.

Не менше значення в ході ліквідації НС має також якісне і своєчасне проведення цілого комплексу інших невідкладних робіт. У відміні від АРР, націлених на надання допомоги постраждалим, ці роботи, як правило, спрямовані на розширення можливостей і якості аварійно-рятувальних робіт, а також відновлення окремих елементів життєдіяльності територій.

Комплекс невідкладних і відбудовних робіт при ліквідації НС передбачає:

- тимчасове відновлення транспортних шляхів і дорожніх споруджень для забезпечення пересування аварійно-рятувальних формувань у зони поразки і райони лих;

- локалізація техногенних аварій, флегматизація розвитку аварійних ситуацій і переростання їх у НС вищих рівнів на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;

- тимчасове відновлення ушкоджених і зруйнованих ліній зв'язку, електропередач і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення більше ефективного проведення аварійно-рятувальних робіт;

- зміцнення або обвалення нестійких конструкцій, що загрожують обвалом, що перешкоджають безпечному руху і веденню рятувальних робіт;

- тимчасове відновлення водозабірників і очищення води;

- забезпечення охорони і вивозу (виносу) з небезпечних зон (пожеж, затоплень) значних матеріальних цінностей (банківських, музейних, торговельних точок) і т.д.;

- здійснення залежно від необхідних заходів щодо недопущення виникнення вторинних органів і факторів.

Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи здійснюються в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання: по екстреному захисту населення; по попередженню розвитку або зменшенню впливу наслідків; по підготовці до виконання РІНР.

На другому етапі проводяться: пошук потерпілих; витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, ушкоджених транспортних засобів; евакуація людей із зони ураження, аварії, осередку зараження; надання медичної допомоги; санітарна обробка людей; знезаражування одягу, майна, техніки, територій; проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання по забезпеченню життєдіяльності населення в районах, що потерпіли від наслідків НС: відновлення і будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезаражування продуктів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезаражування майна, території, техніки.

Всіма АРІНР керує уповноважений керівник по ліквідації НС, призначуваний відповідно до діючого законодавства. Йому ж підкоряються і всі сили, виділені для ліквідації НС. Основу цих сил становлять професійні аварійно-рятувальні формування державних і комунальних аварійно-рятувальних служб, а також сили і засоби функціональних підсистем і їхніх ланок і аварійно-рятувальні служби громадських організацій і об'єктів господарської діяльності. Залежно від класу, групи виду НС до її ліквідації можуть залучатися формування професійних спеціалізованих аварійно-рятувальних служб при НС, пов'язаних з небезпечними хімічними речовинами, газовими викидами, підводними і надводними роботами і т.д.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Особливості проведення АРІНР

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.