Класифікація нафтопродуктів

Продукцією нафтопереробних заводів можна умовно розділити на три групи: палива, масла та інші продукти. Палива, що отримують з нафти, за призначенням поділяються на зріджені та стиснені гази; палива для двигунів з воспламенением від стискування, реактивних двигунів, для котельних установок.

До групи масел входять: моторні; індустріальні, трасмісійні, консистентні, спеціальні мастила. Інші: розчинники, керосин, парафін, вазелин, бітуми.

Особа група – сировина для органічного та нафтохімічного ситезу. Це метан, пропан, бутан, етилен, пропилен, бензол, толуол, нафталин.

Мастильні матеріали – речовини, які вводять у вузли тертя для зменшення сил тертя і зносу, охолодження поверхонь тертя, видалення продуктів зносу.

За агрегатним станом мастильні матеріали поділяють на масла, які знаходяться при робочих температурах у рідкому стані, та змазки, які перебувають у мазеподібному стані. У свою чергу змазки розподіляються на консистентні (при звичайній температурі знаходяться у мазеподібному стані, а при нагріванні переходять у рідкий стан) та тверді, які не змінюють свого стану під дією підвищених температур.

За призначенням мастильні матеріали поділяють на моторні, трансмісійні, індустріальні, компресійні, турбінні тощо.

Основу мастильних матеріалів складають нафтові (мінеральні) дистиляти.

Розширується використання синтетичних (полімеризаційних) рідин.

До основних властивостей мастильних матеріалів відноситься в’язкість, яка вимірюється у сантистоксах, залежність в’язкості від температури, температура застигання та спалаху, хімічна стійкість, маслянистість (здатність утворювати на поверхні матеріалу міцні маслянисті плівки), коксуємість, зольність, наявність кислотних, лужних та сірчаних з’єднань.

Моторні масла використовують у двигунах внутрішнього згорання. В їх позначення першою входить літера М, далі цифра, що вказує середню в’язкість масла при 100⁰С у сСт. Зимові масла мають меншу в’язкість (8) у порівнянні з літніми (12). У залежності від ступеню форсованості двигунів масла поділяються

на 6 груп: А – для нефорсованих, Б – малофорсованих, В – середньофорсованих,

Г – високофорсованих двигунів. Після літери, позначаючої групи, в марку масел входить цифровий індекс: 1 – для карбюраторних; 2 – для дизельних двигунів (М8Г₁, М12Г₂). До складу всесезонних масел додатково вводять загущуючі присадки. В їх маркування додатково включають в’язкість при – 18⁰С та літеру 3 (загущене масло): М6₃/12Г₁.

Трансмісійні масла використовують для змащування зубчатих передач. Для цієї групи масел характерна підвищена в’язкість та міцність масляної плівки.

Індустріальні масла призначені для змащування виробничого технологічного обладнання, яке працює в закритих опалюємих приміщеннях, без дії агресивних середовищ. В маркування входить літера И та цифра – в’язкість при 50⁰С (И 12, И20, И40).

Компресійні масла призначені для змащування робочих органів компресорів та холодильних машин. Наприклад:

К – 12 – компресійне масло з в’язкістю 12сСт;

ХА-30 – компресійне масло для холодильних машин, працюючих на аміаку;

ХФ –22 – компресійне масло для холодильних машин, працюючих на фреоні. Масла, що використовуються в холодильних машинах затвердівають при температурах –40⁰С…- 110⁰С.

Консистентні змазки мають колоїдну структуру, утворену шляхом загущення масел. У якості загущувачів використовують мила (солі вищих жирних кислот), тверді вуглеводні (парафіни), неорганічні речовини (графіт). За призначенням консистентні змазки поділяють на антифрикційні, консервуючі та ущільнюючі. До найбільш розповсюджених антифрикційних змазок відноситься солідол жировий УС-1, УС-2 (робочі температури від –25⁰С- 65⁰С), літол –24 (робочі температури від –40⁰С - 120⁰С). У якості твердих змазок використовують графіт, дисульфід молібдена, тальк, полімерні матеріали тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Виробництво каучуку та гуми	\|	ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІЛИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.