Метаморфічні породи регіонального метаморфізму

Гірські породи регіонального метаморфізму представлені трьома групами:

а) група гірських порід прогресивною метаморфізму;

б) група гірських порід регресивного метаморфізму;

в) група гірських порід ультраметаморфізму.

Метаморфічні гірські породи
прогресивного метаморфізму

Формування цих гірських порід проходить на значних глибинах при високих температурах 700-800°С) і тисках (до 1000 МПа). Найбільш поширеними серед них є гнейси різного складу, високотемпературні гранітові амфіболіти та еклогіти.

Гнейси– метаморфічні гірські породи, які складаються із кварцу, калієвого польового шпату, плагіоклазу і темноколірних мінералів. За характером вихідних порід виділяють na-рагнейси та ортогнейси. Перші утворюються в процесі глибокого метаморфізму осадових гірських порід, а другі - магматичних гірських порід. За мінеральним складом виділяють плагіоклазові, біотитотові, мусковітові, двослюдяні, амфіболові, піроксенові та інші гнейси. Особливий вид –лужні гнейси, які містять темноколірні лужні піроксени та амфіболи.

За структурними і текстурними ознаками розрізняють деревоподібні, очкові, стрічкові, листуваті та інші гнейси. Найбільш типові гнейси для давніх докембрійських комплексів. Серед них знаходяться так звані сірі гнейси, які належать до одних з найдавніших утворень Землі.

Фізико-механічні властивості гнейсів залежно від властивостей і ступеня розсланцьованості коливаються в значнихмежах: густина – 2650-2870 кг/м³; пористість – 0,5-3,0%; водопоглинання – 0,2-2,3%.

Гнейсові породи застосовуються переважно для одержання щебеню та бутового каменю. Найбільш щільні різновидності гнейсогранітів використовуються як облицювальний камінь. Із специфічними лужними гнейсами пов’язані великі родовища руд рідкісних елементів (ніобію, танталу, рідкісних земель, берилу та ін.)

Амфіболіти– тонкозернисті гірські метаморфічні породи, які складаються з амфіболу, плагіоклазу та іноді гранату. Утворюються вони при регіональному і контактовому метаморфізмі. Текстура амфіболітів масивна, листувата або лінійна. Структура – гранобластова, нематоблас-това або фібробластова. Листуватість порід зазвичай зумовлена орієнтованим розташуванням рогової обманки та біотиту.

Амфіболіти утворюються за рахунок вихідних порід різноманітного складу - із вивержених порід основного складу, рідше за рахунок ультраосновних вивержених порід, осадків мергелистого складу, а також туфів та туфогенно-осадових порід. За характерними мінералами розрізняють біотитові, гранатові, кварцові, кіанітові та інші амфіболіти. Зустрічаються вони переважно в районах розвитку метаморфічних порід докембрійського віку.

Густина амфіболітів 2900-3150 кг/м³; пористість 0,1–0,34%; опір стисненню 81-264 МПа.

Використовуються амфіболіти як будівельний камінь, а його чорні різновидності як облицювальний камінь. Переважно вони не утворюють великих родовищ і розробляються разом із вміщуючими породами – гнейсами і гранітогнейсами.

Еклогіти- глибинні метаморфічні гірські породи, які складаються із гранату і піроксену. Як другорядні та акцесорні мінерали зустрічаються рутил, графіт, алмаз, флогопіт та інші мінерали. Структура – гранобластова, текстура – масивна. За хімічним складом він відповідає базальтам і габро. Експериментально встановлено, що еклогіти утворюються в широкому діапазоні температур (350-1200°С) при високому тиску понад (0,75 ГПа). Зустрічаються в різних геологічних обстановках. Вони часто у вигляді ксенолітів зустрічаються в алмазоносних кімберлітових трубках. З еклогітом пов’язані родовища рутилу та алмазів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метаморфічні породи локального метаморфізму	\|	Метаморфічні породи регресивного метаморфізму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.