ДІЕЛЕКТРИКИ

Контактні матеріали

Сплави для нагрівальних елементів

Ці сплави, крім високого ρ і низького температурного коефіцієнту повинні бути і жаростійкими. Для нагрівальних елементів використовують сплави зі структурою твердого розчину на нікелевій основі Ni- Cr (ніхроми) та Fe –Ni-Cr (фероніхроми).

Х20Н80– ніхром, Х13Ю4– фехраль,

Х15Н60 – фероніхром 0Х25ЮГ – хромаль.

Електричні контактні поділяють на нерухомі, ковзні та розривні.

Головна вимога – забезпечити низький та стабільний перехідний електроопір.

Нерухомі контакти (клеми, зажими, шини) матеріали для них повинні мати високу електропровідність ЕП, малу твердість і добру корозійну стійкість (окисні плівки погано проводять струм) Це Cu, латунь, алюміній.

Ковзні контакти додатково повинні мати високу зносостійкість та опір зварюванню. Використовують кадмієві таа берилієві бронзи. Іноді покривають сріблом.

Широко поширені металографітні металографітні контакти марок МГ-3, МГ-5, СГ-3, СГ5. Це суміш порошків Cu-Гр, Cu або Ag та 3 – 5% графіту, який утруднює зварювання контактів.

Розривні контакти найбільш поширені в електро- та радіотехніці. Вони служать для періодичного замикання та розмикання електричних ланцюгів, а тому працюють в тяжких умовах. Під впливом електродуги вони можуть зварюватись.

Для слабо- і середньонавантажених контактів застосовують благородні метали: платину, паладій, Аu, Аg. Але вони схильні до зварювання.

Для середньо- та високонавантажених контактів – Мо, W , металокерамічні матеріали. Мо i W протистоять ерозії та зварюванню (висока t пл.)

Металокерамічні CdO-Ag, Ag-Ni. Пористий Мо або W пропитують рідким Аg або Сu.

Це матеріали, які мають високий ρ та здібність поляризуватись у електричному полі. В техниці широко застосовують тверді “Д” – пластмаси та кераміку, а також різні композиційні матеріали. Діелектрична властивість цих матеріалів залежить від багатьох зовнішніх факторів: температури, вологості, тиску. Електропровідність діелектриків зростає з підвищенням температури і збільшенням вологості.

Тому, при використанні діелектрики враховуються такі характеристики:

стійкість до нагрівання, до термоударів, хімічна стійкість, водостійкість, поглинання вологи, старіння та ін.

1. Поліетилен– ізоляція кабелів та дрібних литих деталей.

2. Фторопласти– це кращий високочастотний діелектрик. Використовується як діелектрик високої надійності при високих і низьких температурах – деталі, друковані схеми, ізоляція. При високих напругах він не використовується, тому що швидко руйнується при коронному розряді.

Полістерол – поступається поліетилену і фторопласту. Термореактивні.

Преспорошки – для дрібних виробів – вилки, кнопки.

Гетінакс – дешевий електроізоляційний матеріал.Використовується при різних частотах.

Текстоліт –

Склотекстоліт –панелі, друковані схеми, міжвиткова ізоляція.

Матеріали з використанням слюди.

Слюдовий електроізоляційних папір, міканит, слюдиніт, слюдопласт.

Електроізоляційний лак, лакотканини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сплави підвищеного електроопору	\|	ТЕМА 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.