Основні теоретичні положення

При незмінній дійсній товщині шару ширина його на відслоненні і на карті залежить від кута нахилу шару, форми земної поверхні (характеру рельєфу) і напрямку падіння шару по відношенню до нахилу поверхні рельєфу.

Товщини шару розрізняють:

- дійсну – найкоротша відстань від покрівлі до підошви;

- видиму – найкоротша відстань; заміряна на зрізі шару рельєфом;

- - вертикальну – відстань від покрівлі до підошви в вертикальному напрямку;

- горизонтальному – відстань від покрівлі до підошви в горизонтальному напрямку перпендикулярно простяганню.

Не треба плутати горизонтальну товщину а шириною виходу шару; тобто з проекцією видимої товщини на горизонтальну площину (на геологічних картах показана саме ширина виходу шару).

Крім того слід пам’ятати, що верхній шар, що піддався ерозії (розмиву) має практично завжди неповну товщину.

На відслоненні дійсну товщину шару можна визначити шляхом безпосереднього заміру рулеткою відстані від покрівлі до підошви в зрізах за падінням (рисунок 7.1).

Знаючи кут падіння і ширину виходу (або горизонтальну товщину) дійсну товщину можна обчислити за формулою:

Якщо відома вертикальна товщина

Складніше обчислювати дійсну товщину, якщо безпосередньо на відслоненні заміряють тільки відстань по схилу (видима товщина), а поверхня зрізу проходить не горизонтально, а теж нахилено.

Рисунок 7.1

З варіантами обчислень студенти знайомляться самостійно за літературою [1. с.133-135]; [2, с.80-83] та ін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Хід виконання роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.