• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ДОБОВІ ЕНЕРГОВИТРАТИ ЛЮДИНИ

ТЕМА 1

ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ХАРЧОВИХ РЕЧОВИН

У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

ДОБОВІ ЕНЕРГОВИТРАТИ ЛЮДИНИ

Їжа є джерелом пластичних, енергетичних і захисних речовин для організму. Потреба в них залежить від стану здоров’я, віку, статі, характеру трудової діяльності, умов побуту, клімату, сезону року.

Харчування забезпечує найважливішу функцію організму, поставляючи йому енергію для покриття енерговитрат на процеси життєдіяльності. Оновлення клітин і тканин також відбувається завдяки надходженню в організм з їжею пластичних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Крім того, їжа є джерелом для утворення ферментів, гормонів та інших біологічно активних речовин, що забезпечують регуляцію обміну речовин в організмі. Тобто від характеру харчування залежить обмін речовин в організмі, структура і функції клітин, тканин і органів.

Правильне складання раціонів харчування з урахуванням умов життя, праці та побуту забезпечує стабільність внутрішнього середовища організму людини, злагоджену діяльність різних органів і систем, що є обов'язковою умовою міцного здоров'я, гармонійного розвитку, високої працездатності.

Неправильне харчування значно знижує захисні сили організму і працездатність, порушує обмін речовин, призводить до передчасного старіння, може сприяти виникненню захворювань. Наприклад, надмірне або недостатнє харчування, особливо в поєднанні з нервовим перевантаженням, малорухливим способом життя, вживанням алкогольних напоїв та курінням, може призвести до виникнення багатьох порушень у стані здоров’я. Знижується імунітет та працездатність, породжується розвиток низки захворювань. При цьому у дітей сповільнюється зростання і розумовий розвиток, порушується процес утворення кісток, виникають зміни в печінці та підшлунковій залозі.

Раціональне харчування, яке побудоване з урахуванням основних принципів збалансованого харчування, є найбільш досконалим.

Біологічна цінність їжі визначається наявністю в ній необхідних організму незамінних харчових речовин – повноцінних білків, жирів, що багаті на ненасичені жирні кислоти, вуглеводів, які містять харчові волокна, вітамінів, що є дефіцитними, та низки мінеральних речовин.

Джерелами харчових речовин є продукти харчування тваринного та рослинного походження, які умовно розділяють на декілька груп. До першої групи віднесені молоко та молочні продукти (сир, тверді сири, кефір, кисле молоко, ацидофілін, вершки й ін.); до другої – м’ясо, птахи, риба, яйця і виготовлені з них продукти; до третьої – хлібобулочні, макаронні, кондитерські вироби, крупи, цукор, картопля; до четвертої – жири; до п'ятої – овочі, фрукти, ягоди, зелень; до шостої – прянощі, чай, кава та какао.

У природі не існує ідеальних продуктів харчування, які містили б усі харчові речовини, необхідні людині (виключення складає материнське молоко для немовлят). У разі змішаного харчування, що складається з продуктів тваринного та рослинного походження, в організм людини, як правило, надходить достатня кількість поживних речовин. Різноманітність продуктів харчування в раціоні позитивно впливає на його харчову цінність, оскільки різні продукти доповнюють один одного недостатніми компонентами. Крім того, різноманітне харчування сприяє кращому засвоюванню їжі.

Основними принципами раціонального та збалансованого харчування є:

– відповідність енергетичної цінності їжі, що надходить у організм людини, його енерговитратам;

– надходження в організм певної кількості харчових речовин у оптимальних співвідношеннях;

– наявність у їжі незамінних харчових речовин (незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин);

– наявність у їжі захисних компонентів;

– забезпечення смакових достоїнств їжі, що сприяють кращому її травленню;

– застосування методів технологічної обробки, що забезпечують засвоювання їжі, видалення шкідливих речовин та не зменшують біологічну цінність їжі;

– дотримання режиму харчування.

Функція харчових речовин.У організмі людини постійно відбуваються процеси оновлення різних елементів клітин і тканин. Одні клітини гинуть, а замість них утворюються нові.

Харчові речовини (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни), що надходять у організм, є важливими джерелами пластичного матеріалу, з якого будуються клітини і тканини, гормони, ферменти і інші життєво важливі речовини.

Білки є основним будівельним матеріалом для живих організмів. Обмін білків є центральною ланкою біохімічних процесів, що лежать у основі життя. На частку білків припадає 15…20 % маси різних тканин організму людини, тоді як на жири і вуглеводи – всього 1…5 %. З білків і ліпідів побудовано біологічні мембрани, що виконують найважливішу роль у функціях клітин. У значній кількості входить білок у м'язову тканину, серце, печінку, мозок, кістки. Єдиним джерелом білків і незамінних амінокислот для людини є їжа. Майже у всіх продуктах, за винятком цукру та олії, містяться різні білки. Внаслідок помірного нагрівання і відварювання, поживна цінність білкових продуктів збільшується, оскільки вони краще засвоюються.

Білки складають основу ферментів, які виконують функції каталізаторів у обміні речовин, побудові специфічних для людини клітинних структур. За допомогою ферментів у організмі синтезуються енергетичні речовини, які потім руйнуються з виділенням енергії.

Важлива функція білків полягає в забезпеченні захисних сил організму, тобто його імунітету.

У складних сполуках з ліпідами, вуглеводами, вітамінами, мінеральними солями, металами, пігментами, киснем, вуглекислим газом білки виконують транспортну функцію, переносячи ці речовини до різних органів і тканин. Крім того, білки сприяють підтримці певної кількості води в клітинах і міжклітинному просторі.

Жири та жироподібні речовини (ліпоїди) є структурними елементами живих клітин і забезпечують фізіологічні функції організму. Жировий шар навколо внутрішніх органів черевної порожнини захищає їх від механічних пошкоджень. А підшкірний жир, як поганий провідник тепла, обмежує тепловіддачу і захищає організм від переохолодження. Він є джерелом ендогенної води, яка утворюється в організмі.

Вуглеводи виконують у організмі важливі функції. Так, гетеро- полісахариди є структурними компонентами сполучної тканини, хрящів, рідин. Глікоген є запасним вуглеводом. Глюкоза та крохмаль є основними джерелами енергії, особливо для роботи головного мозку та м’язів.

Вітаміни є незамінним фактором харчування, хоча добова потреба в них дуже мала (мг або мкг). Вітаміни забезпечують обмін речовин. Фізіологічну дію вітаміни здатні виконувати у складі відповідних ферментів, що каталізують біохімічні реакції обміну речовин.

Мінеральні речовини беруть участь у обмінних процесах клітин різних тканин. Особливе значення вони мають у побудові кісткової та зубної тканин, стійкість яких до фізичних навантажень залежить від вмісту сполук кальцію і фосфору. Мінеральні речовини беруть участь у забезпеченні багатьох ферментативних процесів, впливають на кровотворення, осмотичний тиск у клітинах і позаклітинній рідині, беруть участь у перенесенні кисню до тканин, входять до складу багатьох гормонів і інших біологічно активних сполук.

Вода і її складові є основою живої клітини. Всі біохімічні процеси, що протікають у організмі, можуть здійснюватися лише у присутності води. У організмі людини вагою 60 кг міститься близько 40 л води, з яких 25 л знаходиться у середині клітин, 15 л – в позаклітинній рідині. Обмін води в організмі відбувається дуже інтенсивно. Від 1,5 до 2,5 л води щодня виділяється з сечею, калом і повітрям, що видихується. Потовиділення регулює температуру тіла. При інтенсивному фізичному навантаженні та підвищенні температури навколишнього середовища потовиділення різко посилюється. Ось чому регулярне споживання рідини є важливим чинником підтримки постійності внутрішнього середовища організму, а також структури і функцій всіх клітин і тканин.

Таким чином, усі харчові речовини, які надходять до організму, виконують певну роль у структурі клітин, внутрішньоклітинних утворень і біологічно активних речовин, що виконують різні біологічні функції.

Їжа як джерело енергії.Обмін речовин та енергії – це сукупність хімічних перетворень речовин, що надходять у організм з їжею. Перетворення речовин у клітинах приводять до утворенні енергії, необхідної для здійснення багатьох функцій організму.

Обмін речовин та енергії є основою життєдіяльності всіх живих організмів. У основі обміну лежать ферментативні процеси двох типів, які тісно пов’язані один із одним і взаємозумовлені. Перший тип – асиміляція або анаболізм – пов’язаний із споживанням енергії та приводить до засвоювання клітинами сполук, що надходять із зовнішнього середовища, синтезу в клітинах з простих більш складних молекул. Другий тип – дисиміляція або катаболізм – це є розщеплення речовин, що входять до складу клітин організму. Енергія, що при цьому утворюється, використовується для багатьох процесів життєдіяльності: скорочення м’язів, проведення нервових імпульсів, підтримки сталої температури тіла, різних процесів синтезу, всмоктування, секреції травних соків та ін. Головним наслідком енергетичних процесів є теплоутворення, тому вся енергія, що утворюється в організмі, може бути визначена в кілокалоріях. Величина енергетичного обміну – це показник загального стану та фізичної активності організму. Рівень енерговитрат залежить від статі, віку, росту, величини поверхні тіла, конституції, стану здоров’я у т.ч. ендокринної системи, інтенсивності та тривалості м’язової діяльності, характеру харчування, клімату, метеорологічних факторів, сезону року, часу доби.

Проте, харчові речовини в тому вигляді, в якому вони надходять у організм, мають складну будову (полімери) і не можуть засвоюватися організмом. Вони заздалегідь розщеплюються в травній системі під дією ферментів до простіших складових частин – компонентів, що засвоюються організмом (мономерів). Білки розщеплюються до амінокислот, складні вуглеводи до простих – моносахарів, жири перетворюються на гліцерин і вищі жирні кислоти. Мономери, що утворилися з полімерів, всмоктуються в кров і по великому колу кровообігу розносяться по організму, надходячи в кожну клітину. У клітинах мономери окиснюються, в результаті чого утворюються вуглекислий газ, вода і енергія. Вуглекислий газ видаляється з організму з повітрям, що видихається, вода використовується організмом для здійснення біохімічних процесів.

У разі повного розпаду (окиснення) з 1 г білків і 1 г вуглеводів виділяється по 4 ккал енергії, з 1 г жиру – 9 ккал, з етилового спирту – 7 ккал, з органічних кислот (лимонної, яблучної, оцтової, молочної та ін.) – відповідно по 2,5-2,4-3,5- 3,6 ккал. Інші харчові речовини не є джерелами енергії.

Енергія, що утворюється під час окиснення мономерів, частково виділяється у вигляді тепла і використовується для підтримки температури тіла. Більша частина енергії витрачається на підтримку процесів життєдіяльності організму – роботу мозку, серця, легенів, нирок, органів дихання, м’язів, на професійну діяльність, побут, відпочинок, заняття спортом тощо.

Для отримання величини добових енерговитрат необхідно враховувати витрати енергії на усі види діяльності:

– основний обмін – витрати енергії на роботу внутрішніх органів;

– витрати енергії на специфічно-динамічну дію їжі (обмін речовин);

– витрати енергії на виконання різних видів робіт на виробництві і в побуті.

Основний обмін вимірюють у стані повного спокою.

Енергетичні витрати на основний обмін можливо приблизно вважати рівними 1 ккал на 1 кг маси тіла на годину. Основний обмін можна визначити за табличними даними з урахуванням росту, маси тіла, статі та віку.

На добові енерговитрати також впливає травлення і засвоювання їжі. Це визначається таким поняттям, як специфічно-динамічна дія їжі. Витрати енергії на специфічно-динамічну дію їжі складають 10 % від добової величини основного обміну.

Енерговитрати можуть бути визначені наступними методами:

– пряма калориметрія;

– посередня (непряма) калориметрія;

– хронометражно-табличний метод.

Пряма калориметрія встановлює енерговитрати за кількістю теплоти, що виділяється людиною, оскільки всі види енергії в організмі врешті решт перетворюються на теплову. Проте, для цього методу потрібні громіздкі теплоізоляційні камери, в яких важко створити умови для визначення енерговитрат за різних видів діяльності, наприклад, виробничої.

Посередня калориметрія заснована на вимірюванні кількості основних продуктів окиснення органічних речовин (СО₂, азотистих продуктів розпаду) і розрахунку енергетичної цінності вихідних сполук із використанням відповідних калориметричних коефіцієнтів.

Хронометражно-табличний метод заснований на використанні хронограми дня та даних про витрати енергії на окремі види діяльності, що здійснюється протягом доби. Потреба в енергії може визначатися з розрахунку на 1 кг середньої нормальної маси тіла (ідеальна маса). Установлено, що потреба в енергії на 1 кг ідеальної маси у чоловіків і жінок практично однакова й складає для 1-ї групи інтенсивності праці – 40 ккал, 2-ї – 43 ккал, 3-ї – 46 ккал, 4-ї – 53 ккал. Основним джерелом енергії є вуглеводи, жири і, частково, білки.

У нашій державі в 1999 р. Міністерством охорони здоров’я затверджені норми харчових речовин та калорійності для різних верств населення. У відповідності з нормами всіх працюючих за інтенсивністю праці поділяють на 4 групи: до 1-ї групи віднесені особи, що зайняті розумовою працею; до 2-ї групи – люди, що виконують легку фізичну працю; до 3-ї групи – особи, що виконують працю середньої важкості; до 4-ї – особи, що зайняті важкою та особливо важкою фізичною працею. Кожна група поділяється на 3 вікові групи: 18-29, 30-39, 40-59 років. Причому, калорійність раціону у жінок на 15 % нижча, ніж у чоловіків у зв’язку з меншою масою тіла та менш інтенсивним обміном речовин. Коефіцієнт фізичної активності для І групи складає 1,4; для ІІ – 1,6; для ІІІ – 1,9; для ІV – 2,3 (чоловіки) (табл. 1.1).

Залежно від групи фізичної активності працездатного населення добову потребу дорослого населення в харчових речовинах та енергії наведено в таблицях 1.2-1.7.

Таблиця 1.1 – Групи працездатного населення

Переглядів: 6018