Поняття контролю та державного контролю

Тема 3. ПРАВОВІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ (ІНСПЕКТУВАННЯ)

План

Поняття контролю та державного контролю

Суть і значення фінансового контролю (інспектування).

Види фінансового контролю

Методи фінансового контролю

Організація та органи проведення фінансового контролю

Спеціалізований контроль з боку уповноважених фінансових органів

Бюджетний контроль та аудит

Література

1. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту.- К.: Вища школа.; 1994.

2. Горун О.В. Суть і призначення фінансового контролю / Проблеми фінансового права. Випуск 1. - Ч.: Рута, 1996. – с. 268.

3. Про Положення про Державну фінансову інспекцію України: Указ Президента України від 23 квітня 2011 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=499%2F2011

4. Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами: Постанова Кабінету міністрів України 20 квітня 2006 р. N 550 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=550-2006-%EF

5. Дорош Н.І. Актуальні проблеми розвитку аудиторського контролю в Україні // Світ бухгалтерського обліку. - 1997.- № 5.- с. 38-42.

6. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шлях вдосконалення // Фінанси України. - 1998.- № 1.- с.47-56.

7. Каленський М.М. Стефанюк І.Б. До питання розвитку державної контрольно-ревізійної служби. - Фінанси України. - 1999. - № 2. - 144с.

8. Манченко О.В. Правові проблеми класифікації інституту фінансового контролю. //Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. Випуск ХІV.- Івано-Франківськ. - Плай.-2004.-с.55.

9. Манченко О.В. Правова природа аудиту як особливого виду фінансового контролю. //Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні. Матеріали Регіональної міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів. - Івано-Франківськ. - Плай.-2003.-с.106.

10. Марченко В.Б. Поняття фінансового контролю. // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. - 2000. - № 1. - 224с.

11. Пушкар М.С., Гавришко Н.В., Романів Р.В. Історія обліку та контролю господарської діяльності. Навч. посібник.- Тернопіль: Карт-бланш, 2003.- 223с.

12. Сухарева Л.О. Еволюція функції контролю // Фінанси України - 2000. - № 8 - 160с.

Поняття контролю та державного контролю

Функцію контролю у сфері управління здійснює у різних галузях та формах більшість державних органів. Із засобу покарання контроль набув інформаційно-аналітичного характеру, став невід'ємним фактором подальшого розвитку управління. На рівні органів виконавчої влади контроль трансформує функцію, яка може бути основною діяльністю або виступати тільки елементом більш широкої діяльності.

Система державного контролю складається з державних та органів посадових осіб, що наділені будь-якими контрольними функціями щодо органів державного управління. Разом вони як єдина система, яка виконує функцію контролю, від системи державного контролю система органів контролю є більш вузьким поняттям. Здебільшого юридично конкретизований і механізм її виконання. Тому в ряді випадків для контакту та взаємодія зі спеціальними функціональними підрозділами й органами здійснюються координаційні заходи для практичного здійснення дій з метою підвищення дієвості контролю.

Під впливом процесів, які відбуваються у сфері державного управління, формується певна система контролю. Вона є частиною управлінської системи державного контролю в інших сферах і має свої особливості як формування, так і функціонування, обумовлені конкретним типом контрольної діяльності та органами, які її здійснюють.

Виходячи із сучасної реальності та тих завдань, що стоять перед контролем, уявляється можливим виділити такі основні принципи контролю як: об'єктивність, дієвість, гласність, систематичність, регулярність.

Об'єктивність контролю дає змогу реально оцінити ситуацію, що склалася у сфері управлінської діяльності тієї чи іншої галузі, співставити її із завданнями і визначити потребу втручання з боку відповідних державних органів. Так, наприклад, проведені перевірки та аналіз відомчого законодавства показали наявність великої кількості актів, які не відповідають реальним умовам, суперечать чинному законодавству та перевищують повноваження деяких органів. В результаті з'явилися Указ Президента України про обов'язкову реєстрацію Міністерством юстиції України, відомчих актів, що стосуються прав громадян, та затверджене Урядом України Положення про порядок реєстрації таких актів.

Принцип об'єктивності контролю передбачає аналіз реальних фактів та всебічність їх розгляду і хоча будь-яке управлінське рішення несе в собі елемент суб'єктивності, однак воно має базуватися на об'єктивних, реальних фактах. Так і контрольна діяльність має ґрунтуватися на дійсності, реальності, конкретності фактів. Об'єктивність контролю випливає із точного вивчення фактів і документів, заслуховування пояснень, що перевіряються зацікавленими особами, проведення необхідних підрахунків, аналізів, вимірів, співставлень, виявлення причин порушень, недоліків або помилок. І лише узагальнення всіх отриманих таким шляхом даних і приводить до правильних, обґрунтованих висновків, виробляє уміння докопатися до суті заради встановлення істини. Все це дає змогу знайти правильне рішення при усуненні порушень або попередити від небажаних наслідків.

Дієвість контролю полягає в реальних наслідках виявлення порушень чинного законодавства, прийнятих норм і правил. На нього покладено обов'язок не лише виявити допущені порушення, але й глибоко їх проаналізувати, зробити висновки щодо можливих наслідків, дати хід державному механізму захисту. Призначення контролю полягає у створенні передумов та здійсненні управлінської діяльності, виходячи з інтересів людини та суспільства, попередженні неправомірної діяльності органів управління та посадових осіб.

Принцип гласності контролю передбачає не лише виявлення недоліків та обов'язкове покарання, а й постановку актуальних проблем, обговорення проектів управлінських рішень, підготовку громадської думки.

При здійсненні контролю необхідно дотримуватися принципу систематичності та регулярності. Це вносить певний порядок і дисципліну в роботу як того, кого контролюють, так і того, хто контролює.

До того ж систематичний контроль дає змогу краще орієнтуватися в конкретній галузі управління та постійно аналізувати стан справ, а також виявляти недоліки в управлінській діяльності, відшукувати резерви або попереджати непередбачені наслідки. Принцип регулярності контролю стимулює саму контрольну діяльність до підвищення ефективності та позитивного впливу на досягнення результату. Створюючи сильну, дієздатну державу, не слід забувати про її основні призначення надійно - захищати інтереси та права людини. Для цього необхідно сформувати відповідний механізм, який створював би умови реалізації, засоби захисту цих прав та сприяв подальшому їх здійсненню. Однією із гарантій такого служіння інтересам людини у сфері управління може бути контроль.

В Україні триває процес пошуку та становлення ефективної системи державного управління, побудови організаційної структури системи органів та їх діяльності. У відповідності до цього процесу створюється і система контролю у сфері виконавчої влади.

З урахуванням різноманітності змісту державного управління відбувається формування окремих видів контролю. Залежно від критерію, який є визначальним при класифікації на види, виділяють внутрішній та зовнішній контроль, відомчий (галузевий) і надвідомчий, загальний і спеціальний.

Система внутрішнього контролю складається із відомчого (галузевого) та надвідомчого контролю, які перебувають у безпосередній залежності від співвідношення централізації і децентралізації у системі державного управління. Ці види контролю тісно переплітаються і взаємодії дають можливість отримати об'єктивну інформацію. Тісне поєднання цих видів контролю не дає підстав для їх ототожнення. Між ними існують суттєві відмінності. Вони стосуються різних сторін контрольної діяльності й самого характеру контролю.

Так, для галузевого контролю характерною є організаційна підпорядкованість того, хто контролює, з тим, кого контролюють. При надвідомчому контролі така залежність відсутня. Відмінність і видів контролю полягає й у різних правових формах реалізації контролюючих повноважень і правових методів впливу, і в обсязі їх здійснення. Якщо відомчий контроль є суто внутрішнім і може стосуватися різних сторін діяльності підпорядкованого суб'єкту, то надвідомчий контроль, як правило, торкається конкретної функції чи певної управлінської діяльності.

Види контролю за змістом: фінансовий, банківський податковий контроль, контроль за виконанням управлінських відносин.

На основі ревізій та перевірок робиться глибокий аналіз, який дає можливість подавати пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. При проведенні фінансового контролю керуються Конституцією України, Порядком фінансового інспектування, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Важливе місце у сфері державного управління посідає банківський контроль, який здійснює Національний банк України у сфері кредитно-грошових відносин.

Одним із видів державного контролю, який перебуває у стані формування, є контроль за дотриманням антимонопольного законодавства щодо захисту інтересів підприємців та добросовісної конкуренції. Правовим забезпеченням цього виду контролю є Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» та Закон України «Про Антимонопольний комітет України». У відповідність до цих законів приведена вся нормативна база: рішення уряду України, центральних органів виконавчої влади, які регулюють відносини у цій сфері.

Конкретизація функцій такого виду контролю у практичній діяльності може бути зведена до протидії монопольним зазіханням окремих видів виробників, дотримання законів про демонополізацію суб'єктів господарювання, підготовки рекомендацій уряду або органів законодавчої влади на основі детального аналізу виробничих процесів, контролю за проведенням приватизації і роздержавлення, контролю за дотриманням законодавства про банкрутство, де мова йде про прийняття своєчасних рішень стосовно переорієнтації або ліквідації збиткових виробництв або навіть окремих галузей.

Зважаючи на складну ситуацію в сфері економіки України, важливого значення набув митний контроль. Такий вид контролю існує в усіх країнах, але наші умови накладають на нього свої особливості, більш жорсткі підходи до обсягів при вивезенні за межі митної території України та ввезенні на неї товарів та інших предметів.

Окреме місце в системі контролю посідає статистичний контроль, який разом із тим може використовуватися при здійсненні інших видів контрольної діяльності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Договір оренди (у тому числі нерухомості, автомобіля і землі)	\|	Суть і значення фінансового контролю (інспектування)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.