Застосування рекомендацій щодо банківського нагляду систем Базель ІІ та Базель ІІІ.

Тема 10. РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯДУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ.

1. Застосування рекомендацій щодо банківського нагляду за вимогами систем Базель ІІ та Базель ІІІ. (СРС)

2. Нагляд за діяльністю банківських груп в Україні та світі.

3. Підвищення рівня координованості заходів макропруденційного нагляду України із відповідними заходами зарубіжних країн.

4. Напрями удосконалення банківського регулювання та нагляду в Україні.

Застосування рекомендацій щодо банківського нагляду систем Базель ІІ та Базель ІІІ.

Процес адаптації вітчизняної банківської системи до європейських стандартів вимагає певного перехідного періоду. Разом з тим, ключові та принципові зміни у законодавстві мають бути зроблені до початку функціонування розширеної та поглибленої ЗВТ. У зв’язку з цим виникає питання визначення послідовності та пріоритетності запровадження змін у банківське регулювання.

Вирішення цього завдання передбачає вивчення наслідків запровадження в Україні норм і правил діяльності банків в ЄС, в основі яких лежать правила Базельського комітету з питань банківського нагляду. На даний час в ЄС запроваджуються Треті правила цього Комітету (Базель-ІІІ), які з’явилися як відповідь на світову фінансово-економічну кризу.

Суть правил Базель-ІІІ полягає в акцентуванні уваги на трьох аспектах банківської діяльності. А саме:

1) Посиленні вимог до якості капіталу. Формування «антициклічного буферу» капіталу. Це дозволить досягти наступних результатів на різних рівнях:

· на рівні банку – підвищення якості капіталу, що дозволить протидіяти шоковим впливам, ефективніше управляти ринковим, кредитним та операційними ризиками. Разом з тим загострення потреби в додатковому капіталі, насамперед, у малих та середніх банків, зумовить зниження прибутків, перегляд моделі ведення банківського бізнесу за рахунок відмови від участі у високоризикованих, але прибуткових операціях, та повернення до простих схем бізнесу;

· на рівні банківської системи – прискорення процесів капіталізації, запобігання занадто швидкому зростанню зовнішніх запозичень банків у фазі економічного піднесення, що передує кризі, посилення тенденцій консолідації та монополізації, (витіснення з ринку слабких і нестійких, а також малих та середніх банків), послаблення конкуренції і полегшення державного контролю за банківською системою;

· на макроекономічному рівні – підвищення стійкості фінансової системи як основи збереження макроекономічної стабільності, згладжування економічних циклів за рахунок послаблення проциклічного впливу банківського кредитування, забезпечення сталих темпів розвитку економіки.

2) Запровадженні коефіцієнту левериджу (відношення обсягу позичкових коштів до власних) на рівні 3 % та нових коефіцієнтів ліквідності: коефіцієнту ліквідного покриття та коефіцієнту чистого стабільного фінансування. Це дозволить досягти наступних результатів на різних рівнях:

· на рівні банку – покращання системи ризикменеджменту за рахунок розширення інструментів і можливостей банку контролювати рівень ліквідності та якість джерел залучення коштів, запобігання прискореному росту боргового навантаження, ретельніше врахування ризиків позичальників у кредитній політиці банків, що позначиться на прибутковості операцій та стимулюватиме банки до розробки нових банківських продуктів і послуг;

· на рівні банківської системи – послаблення ризиків ліквідності, посилення конкуренції за надійні джерела фінансування; зміцнення банківської системи;

· на макроекономічному рівні - зниження ризиків боргової кризи, упередження кризи ліквідності за одночасного звуження фінансових можливостей щодо розширеного кредитування економічного розвитку.

3) Реформуванні механізмів гарантування вкладів населення. Рекомендований мінімум для банків країн ЄС встановлено на рівні 100 тисяч євро (в Україні – 200 тис. грн). Це дозволить досягти наступних результатів на різних рівнях:

· на рівні банку – стимулювання припливу депозитів, зниження ризиків раптового відпливу депозитів у разі розгортання панічних настроїв;

· на рівні банківської системи – посилення конкуренції на депозитному ринку, розширення і покращання якості ресурсної бази;

· на макроекономічному рівні – підвищення довіри до банківської системи та стримування панічних настроїв серед вкладників, стимулювання процесу заощадження, покращання умов для ефективної роботи механізму трансформації заощадження в інвестиції.

Таким чином, процес адаптації законодавства в сфері банківського регулювання до норм, прийнятих в ЄС, закладає цілу низку ключових напрямів розвитку фінансової системи в цілому і банківської зокрема на найближчі роки.

Наслідки євроінтеграції банківської системи повинні відповідати стратегічному пріоритету фінансової політики України − забезпеченню стабільності банківської системи. Антикризова і антициклічна спрямованість новацій Базель-ІІІ дає підстави стверджувати, що імплементація Україною цих правил сприятиме:

· забезпеченню ефективного і належного захисту інвесторів і покращенню інвестиційного клімату, активізації руху інвестиційного капіталу через кордони України;

· стабільності та надійності банківської системи;

· вдосконаленню нормативно-правової бази для здійснення нагляду на консолідованій основі за фінансовими групами, до складу яких входять банки;

· підвищенню якості корпоративного управління, систем ризик‑менеджменту та внутрішнього контролю в банках;

· забезпеченню цілісності фінансової системи, що є умовою ефективної співпраці її суб’єктів.

Джерело: "Щодо інтеграції банківської системи України до банківської системи Європейського Союзу". Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України.

Основними перевагами «Базеля ІІІ» можна вважати: підвищення якості, гармонійності та прозорості капіталу через застосування жорсткіших вимог до фінансових інструментів, що входять до його структури, зокрема, капіталу першого рівня; управління ризиком через висування мінімальних вимог до забезпечення операцій з деривативами, викупом фінансових інструментів, їх фінансування за рахунок позичкових коштів; поєднання вимог, що передбачають безпосередню прив’язку обсягу забезпечення до рівня ризикованості, а також вимог, що не базуються на ризикованості (нормування показника левериджу); скорочення проциклічних та впровадження контрциклічних резервів капіталу, спрямованих на покриття втрат у майбутньому; формування засадних підходів до оцінки та управління систематичного ризику.

Слід зазначити, що ефективність нових стандартів буде визначатися часом. При цьому слід виділити основні обмеження до реалізації «Базель ІІІ», які визначено В. Ворочек.

По-перше, лише посилення вимог до банківського капіталу недостатньо для того, щоб гарантувати недопущення фінансових криз у майбутньому, – необхідно ретельніше контролювати кредитну діяльність банків, удосконалювати регулювання фінансового сектора в цілому.

По-друге, успішність впровадження «Базель ІІІ» безпосередньо пов’язана зпосиленими наглядом та регулюванням за іншими напрямками, зокрема, формуванням фінансової звітності учасників ринку. Окремі положення національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та фінансової звітності (МСФЗ) потребують перегляду з метою повного та достовірного відображення суттєвої інформації. Компанії повинні засвоїти урок фінансової кризи 2008 – 2009 років, коли задекларована згідно з МСБО частка проблемних кредитів була нижча, ніж за оцінками аналітиків. С тандарти фінансової звітності різних країн потребують подальшої конвергенції з метою співставності та зрозумілості широким колом користувачів фінансової інформації.

По-третє, впровадження нових, жорсткіших правил неминуче призведе до гальмування розвитку банківської системи, що нарешті починає активізуватись після масштабних потрясінь. Проте значні труднощі очікують на невеликі банки, що наразі не витримують норм, установлених «Базель ІІІ».

По-четверте, аналітики застерігають щодо негативного впливу мінімальних вимог до достатності капіталу на загальне економічне зростання. Банки, що не відповідають таким вимогам, відчуватимуть тиск з боку інвесторів та будуть змушені збільшувати розмір капіталу ще до граничного терміну у 2019 році. Це, в свою чергу, обмежуватиме їх у можливостях кредитування в той час, коли вкраїнах G-20, і не тільки, ще не розв’язані проблеми високого рівня безробіття та спаду активності бізнесу [11].

По-п’яте, існує ризик, що разом із встановленням нових правил збільшиться рівень «тінізації» на ринку фінансових послуг, що посилить імовірність розгортання чергової фінансової кризи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
до практичної роботи №2	\|	О. Г. Поправка Стратегічні пріоритети реформування банківського нагляду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.