МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Аналіз використання трудових ресурсів, продуктивності і оплати праціФінанси Для аналізу забезпеченості й ефективного використання робочої сили застосовується статистична форма 1-Т. Склад працюючих на підприємстві поділяється на дві великі групи: 1. Промислово-виробничий персонал (ПВП) - працівники беруть участь у виробничому процесі. 2. Невиробничий персонал - працівники, зайняті в основному в соціальній сфері. За видом участі у виробничому процесі виділяються наступні категорії ПВП: робітники, інженерно-технічний персонал (ІТП), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП), учні, охорона. Крім того, за формою залучення до трудової діяльності виділяються наступні групи працюючих на підприємстві: штатні працівники, сумісники і працюючі за договорами цивільно-правового характеру. До основних напрямків аналізу складу і структури працюючих на підприємстві відносяться наступні: 1. Аналіз наявності й зміни чисельності працюючих за основними групами і категоріями ПВП. 2. Визначається показник середньооблікової чисельності працюючих. 3. Аналіз структури ПВП за професіями і категоріями. 4. Аналіз відповідності складу працюючих характеру робіт і їх кваліфікації. У процесі аналізу вивчається співвідношення між основними і допоміжними робітниками, установлюється тенденція зміни цього співвідношення, і якщо воно не на користь основних робітників, то необхідно здійснити заходу щодо усунення негативної тенденції. Продуктивність праці характеризується двома основними показниками, пов'язаними з використанням трудових ресурсів: 1. Виготовлення товарної продукції в розрахунку на одного працівника. 2. Трудомісткість (витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції). Розрізняють річну, місячну, годинну й інші види продуктивності праці. Основні групи факторів зміни продуктивності праці: 1) підвищення технічного рівня виробництва; 2) удосконалювання управління організацією виробництва і роботи; 3) структурні зрушення виробництва; 4) зміна обсягу виробництва на збільшення продуктивності роботи; 5) інші фактори. Порядок визначення впливу факторів на підвищення продуктивності роботи: визначається зміна трудомісткості випуску продукції в результаті впровадження заходів, що входять до тієї чи іншої групи факторів; визначаються відносне чи умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження окремих заходів; визначається зміна продуктивності роботи за рахунок того чи іншого фактора; визначається узагальнююче визначення впливу факторів на збільшення продуктивності роботи (за методом ланцюгових підстановок). Фонд оплати роботи складається: 1) із фонду основної зарплати. 2) фонду додаткової оплати роботи. 3) інших заохочень і компенсаційних виплат Крім цього, для аналізу засобів, спрямованих на оплату праці, використовуються наступні показники: 1) зміна фонду оплати праці з окремих категорій працівників; 2) зіставлення темпів зростання оплати праці та її продуктивності; 3) зміна заробітку одного працівника промислово-виробничого персоналу (ПВП) і окремих категорій. Оплата праці службовців виробляється за встановленими посадовими окладами, тобто прямо не пов'язана з обсягом виробництва.
|
||||||||
|