Конституційне закріплення загальних засад конституційного ладу в Конституції України.

Конституційний лад України - це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

Зміст конституційного ладу наповнюється тими правовідносинами, які визначені і гарантовані Конституцією України. Зокрема, розділи І, III, XIII визначають основні засади конституційного ладу України.

Розділ І Конституції України має назву "Загальні засади". Ця назва є вкрай невдалою, оскільки не відбиває змісту самого розділу. Назва розділу є половинчастою і незрозумілою, оскільки виникає питання: загальні засади чого регулює Конституція України. Українські парламентарі невиправдано залишили поза увагою структурну побудову радянських конституцій. Зокрема, розділ І Конституції СРСР від 7 жовтня 1977 року називався "Основи суспільного ладу і політики СРСР", містив п'ять глав: "Політична система", "Економічна система", "Соціальний розвиток і культура", "Зовнішня політика", "Захист соціалістичної Вітчизни". Таким чином, розділ І Конституції СРСР, який визначав загальні засади державного ладу, був чітко структурований.

Розділ І Конституції України є невеликим за обсягом - містить лише двадцять статей, які позбавлені будь-якої систематизації і становлять, скоріш за все, сукупність, ніж систему конституційних норм і принципів. Цей розділ Конституції України регламентує основи конституційного ладу України, містить базові положення системоутворюючого характеру, які визначають нормативне підґрунтя для розвитку інших конституційних положень. Особливість розділу І полягає в тому, що більшість його норм є нормами-принципами, які, з одного боку, визначають загальні стандарти конституційно-правового регулювання у суспільстві і державі, а з іншого - потребують нормативної конкретизації.

Розділ III Конституції України - "Вибори. Референдум" - розвиває ті положення, які в своїй основі закладені в її першому розділі, - принцип народного суверенітету, принцип народовладдя, принцип безпосередньої і представницької демократії.

Розділ XIII "Внесення змін до Конституції України" засвідчує фундаментальний характер Основного Закону України, його найвищу юридичну силу. Співвіднесеність положень цього розділу з явищем конституційного ладу має інструментальне значення: він містить положення про внесення змін до названих трьох розділів Конституції України, що конкретизують її вимогу про виняткове право народу визначати й змінювати конституційний лад в Україні.

Формування конституційного ладу відбувається на основі принципів, які закріплюють основи організації публічної влади та основи конституційного статусу суб'єктів конституційно-правових відносин. Такі принципи у своїй єдності становлять засади конституційного ладу.

Основними засадами конституційного ладу є:

* демократія;

o народний, національний та державний суверенітет;

o правовий статус особи;

* поділ влади;

- територіальна цілісність держави;

o визнання Конституції України нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили;

o законність і правопорядок;

* визнання і гарантування місцевого самоврядування;

* статус української мови як державної;

* політична, економічна та ідеологічна багатоманітність,

* суверенна І незалежна держава;

* правова держава;

* соціальна спрямованість держави.

Співвідношення конституційного та державного ладу.

Загальна характеристика конституційного ладу України буде неповною, якщо не дослідити витоки його формування. Конституційний лад - це не абстрактне явище, а множинна інституція, яка розвивається з категорії суспільного й державного ладу. Конституційний лад є об'єктивним якісним надбанням цивілізованого гуманістичного розвитку суспільства і держави.

Суспільний лад-це фактичний та реальний стан суспільних відносин, що існують у зв'язку із функціонуванням інститутів суспільства (політичних партій, громадських організацій). За змістом суспільний лад становить певну систему політичних, економічних, соціальних, духовних (культурних) та інших суспільних відносин.

Державний лад - це фактичний та реальний стан суспільних відносин, які існують у зв'язку з функціонуванням інститутів держави (парламенту, президента, правосуддя, правоохоронних органів та ін.). За змістом державний лад становить певну систему суспільних відносин, насамперед, політичного характеру щодо організації державної влади та здійснення владних повноважень.

Поза межами суспільства і держави виникнення, розвиток і функціонування конституційного ладу неможливі. Першоосновою виникнення конституційного ладу є державний лад, у свою чергу державний лад виникає на базі суспільного ладу. Поза межами соціуму, тобто людської спільноти, не може виникнути і розвиватися ні державний, ні конституційний лад. Відтак складається принцип трьохсистемної піраміди: суспільний лад, державний лад, конституційний лад. Історія виникнення такої "піраміди" може налічувати не одну тисячу років.

Конституційний лад співвідноситься із суспільним та державним ладом як частина і ціле, проте не кожний державний лад є конституційним. Державний лад є конституційним за умови здійснення публічної влади у державі та суспільстві правовим шляхом, який визначений конституцією або іншими легітимними нормативно-правовими актами. Тому конституційний лад набуває реального або фактичного стану лише за умови підпорядкування організації держави правовим приписам, які випливають із конституції держави. Отже, державний лад є ширшим поняттям, ніж конституційний, оскільки будь-який конституційний лад є завжди державним, а не навпаки.

За змістом конституційний лад становлять передбачені і гарантовані конституційними нормами державний та суспільний лад, основи національної безпеки, система безпосереднього народовладдя, правовий статус людини і громадянина, територіальний устрій, організація та діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування, статус української мови як державної та інші виключно важливі інститути конституційно-правових відносин.

За формою конституційний лад становить передбачену Конституцією України форму держави, що є основним видом організації та діяльності суспільства й держави, а також форму безпосереднього народовладдя, наприклад, вибори, референдуми тощо.

В Україні повинен формуватися правовий, соціальний, демократичний конституційний лад, у центрі уваги якого має бути людина, тобто ЇЇ життя і здоров'я, честь, гідність і безпека, а також зміцнення громадянської злагоди і єдності як у суспільстві, так і в державі.

25. Народний суверенітет i його співвідношення з національним i державним суверенітетом.Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність адміністративних та інших органів держави.

Ідея суверенітету народу як носія державної влади остаточно сформувалася у XVIII ст., знайшла вираження при утворенні національних держав в Європі, про що свідчить ст. З Декларації прав людини і громадянина 1789 р.; нині визначення народу носієм (джерелом) державної влади міститься в конституціях Бельгії, Іспанії, Люксембургу, Польщі, Туреччини та ін.). У ст. 5 Конституції України записано: "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади і органи місцевого самоврядування". Суверенітет народу (народовладдя), закріплений у конституції,- це якісна характеристика демократії, демократичного режиму в державі; він передбачає забезпечення кожному громадянину політичної свободи і рівності. Без свободи і рівності громадян суверенітет народу, задекларований в конституціях, перетворюється на фікцію.

Основні права народу: 1) бути джерелом і носієм верховної влади в державі; 2) формувати представницькі органи влади; 3) делегувати свої повноваження представницьким органам влади; 4) мати свій статус у державі, що закріплюється в конституції; 5) брати участь у законотворчій діяльності та ін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття конституційного ладу.	\|	Співвідношення суверенітету держави і суверенітету народу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.