Плата за використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду.

Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, передбачене статтею 89, встановлюється виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

До спеціального використання лісових ресурсів належить: заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо); побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та очерету).

Деревина від рубок головного користування і живиця належить до лісових ресурсів державного значення. Другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісових ресурсів місцевого значення.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозволом – лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком та є платним. Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та для проведення науково-дослідних робіт встановлюється, виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням їх якості та доступності.

Такси на лісові ресурси державного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України, а такси (нормативи збору) на лісові ресурси місцевого значення – Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Плата за земельні ділянки лісового фонду, зайняті сільськогосподарськими угіддями, відповідно до статті 6 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату за землю» встановлюється у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах:

· для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1;

· для багаторічних насаджень – 0,03.

Плата за земельні ділянки лісового фонду в межах населених пунктів, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі З відсотків від суми земельного податку, відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю», а за межами населених пунктів – 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області відповідно до статті 10 цього Закону.

Контрольні питання:

Розкрийте сутність плати як економічний інструмент природокористування.
Назвіть об’єктів та суб’єктів плати за використання природних ресурсів.
Які із природних ресурсів належатьдозагальнодержавного значення?
Види платежів (зборів) за використання природних ресурсів.
Охарактеризуйте механізм плати за використання земельних ресурсів.
Дайте визначення понять «земельний податок», «ставка податку», «грошова оцінка».
Як нараховують ставки земельного податку за використання земель?
Охарактеризуйте основні засади економічного механізму водовикористання.
Що таке загальне та спеціальне використання водних ресурсів?
Які види зборів справляють за користування водними ресурсами?
Що таке ліміт використання води?
Поясніть як здійснюється плата за користування надрами для видобування корисних копалин?
Поясніть основні економічні засади спеціального використання лісових ресурсів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Плата за користування надрами для видобування корисних копалин.	\|	Плата за забруднення навколишнього природного середовища

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.