Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Клас Зигоміцети – Zygomycetes

III

II

I

Тема 4: Відділ Зигомікотові гриби – Zygomycota

Порядок Спіцеломіцетальні – Spizellomycetales.

V

Вегетативне тіло - плазмодій або ризоміцелій.

Рід ольпідіум - ОІрidіит.Види роду уражують переважно різноманітні органи наземних рослин. До найбільш небезпечних фітопатогенних видів належить Оірidіит brassicae— ольпідіум капустяний,який паразитує на хрестоцвітих і викликає хворобу капусти, відому під назвою «чорна ніжка капустяної розсади».

Зооспора має довгий джгутик ззаду клітини. При попаданні на поверхню кореня зооспора одягається оболонкою, розчиняє покриви господаря і переливає свій вміст в епідермальну клітину, далі проникає в більш глибокі шари. Довгий час не одягається оболонкою; ядро ділиться, протопласт стає багатоядерним, потім одягається оболонкою і перетворюється в зооспорангій, який утворює довгі вирости, які пронизують оболонки клітин господаря і виходять на поверхню, через них проходять зооспори, які і здійснюють перезараження. Такий цикл проходить за декілька днів. При затримці проростання зооспорангія, зооспори, які з нього виходять, можуть попарно копулювати (як гамети). Можуть копулювати зооспори з різних зооспорангіїв. Дводжгутикова зигота потрапляє на поверхню клітини господаря, покривається оболонкою, заражає рослину як і зооспора, далі протопласт розростається, одягається зірчастою оболонкою і перетворюється на цисту, яка деякий час перебуває в стані спокою а потім утворюються зооспори.

Зараження відбувається в парниках. Запобіжні заходи: добра вентиляція, ошпарювання грунту, засипка піском.

Cправжні гриби, для яких характерні вегетативні тіла у вигляді несептованого, рідше септованого міцелію. Ядра у вегетативних клітинах гаплоїдні. Монадні стадії повністю відсутні

Відділ нараховує біля 1100 видів та майже 200 родів. Зигомікотові – це переважно сапротрофи, що розвиваються на різноманітних субстратах. Рідше паразитують на різних організмах або вступають з ними у симбіоз. Частина зигомікотових представлена хижими грибами.



Интернет реклама УБС

Біохімічні особливості та живлення. За комплексом біохімічних ознак зигомікотові є справжніми грибами. Зокрема, вони синтезують лізин грибним шляхом – через α-аміноадипінову кислоту. Синтез триптофану відбувається за допомогою четвертої групи ферментів, подібно до деяких базидіомікотових грибів. Кінцевим продуктом метаболізму є сечовина, а запасною поживною речовиною – глікоген.

Живлення зигомікотових виключно абсорбційне, причому як джерело вуглецю та азоту використовується широкий спектр органічних сполук.

На відміну від інших відділів справжніх грибів, зигомікотові не синтезують сидерамінів.

Гормоном, який індукує статевий процес – зигогамію, - у зигомікотових є триспорова кислота, яка не виявлена в інших справжніх грибів.

Цитологічні особливості. Клітинні покриви зигомікотових найчастіше представлені хітин-хітозановими оболонками, хоча в одного з порядків (Zoopagales) оболонки хітин-глюканові. Міцелій або несептований, або поділений септами на окремі клітини. В останньому випадку септи можуть бути мікропоровими, хоча частіше вони доліпорові.

Мітохондрії мають пластинчасті кристи. Комплекс Гольджі, як і у всіх справжніх грибів, відсутній. У клітинах наявні літичні везикули та хітосоми, які концентруються на верхівках вегетативних гіф і обумовлюють їх апікальний ріст.

Джгутикові стадії у зигомікотових повністю відсутні.

Вегетативне тіло найчастіше представлене розгалуженим багатоядерним несептованим міцелієм. При старінні у такому міцелії можуть утворюватися септи. У деяких зигомікотових міцелій септований, причому клітини є одноядерними.

Розмноження. Нестатеве розмноження здійснюється як вегетативним шляхом внаслідок фрагметації міцелію, так і за допомогою ендогенних спор, що утворюються у спорангіях – спорангіоспор.

Статевий процес – зигогамія – здійснюється шляхом копуляції двох багатоядерних клітин, що утворюються на верхівках гіф. У результаті статевого процесу розвивається товстостінна зигота з багатьма диплоїдними ядрами – зигоспора. Після періоду спокою і редукційного поділу ядер вона проростає у спорангій з гаплоїдними спорангіоспорами.

Життєвий цикл гаплофазний, із зиготичною редукцією, без зміни поколінь та без дикаріонтичних стадій.

Система відділу. Відділ включає один клас – зигоміцети (Zygomycetes). Крім того, до зигомікотових як групу з нез’ясованим місцем у системі відносять т. зв. трихоміцетів, яких часто розглядають як формальний клас Trichomycetes.

Об’єднує зигомікотові гриби, в яких наявний статевий процес зигогамія. Цей клас різні автори поділяють на 7-10 порядків, серед яких найпоширенішими є чотири – Mucorales, Enthomophorales, Endogonales та Zoopagales. В основу поділу на порядки покладено, в першу чергу, тип нестатевого спороношення, будову повітряних гіф, наявність чи відсутність септ та їх ультраструктуру, морфологію зигоспор, а також екологічні особливості.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок Хітридіальні – Chytridiales | Порядок Мукоральні - Mucorales

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.