Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Економіка підприємства

1. Організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери національної економіки, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконані робіт і надані послуг це:

1. – цех;

2. – галузь;

3. +підприємство;

4. - дільниця.

2. Головне завдання підприємства полягає у:

1. + задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;

2. - ефективному використанню активів виробництва;

3. - підвищенні продуктивності праці;

4. - підвищенні якості продукції.

3. Певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання називається:

1. - колективний договір;

2. - розклад робочого дня на підприємстві;

3. + статут підприємства;

4. - трудовий договір.

4. Склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх виробничих підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку це:

1. - організаційно-правова форма існування підприємства;

2. + виробнича структура підприємства;

3. - цехова структура підприємства;

4. - загальна структура підприємства.

~~5. Виробнича структура підприємства може бути:~~

~~1. – спеціалізована;~~

~~2. + цехова;~~

~~3. – універсальна;~~

~~4. – неспеціалізована~~.

6. Яка з наведених характеристик не є ознакою підприємства?

1. - фінансово-економічна самостійність;

2. - виробничо-технічна єдність;

3. + єдність з конкурентами у боротьбі за споживача;

4. - організаційно-соціальна єдність.

7. Що підтверджує набуття підприємством прав юридичної особи?

1. - відкриття рахунків в установах банків;

2. + свідоцтво про державну реєстрацію;

3. - статут та установчий договір;

4. - всі відповіді правильні.

8. Який напрямок діяльності підприємства забезпечує потребу в обладнанні, сировині, матеріалах та енергії?

1. - виробничий;

2. - інвестиційний;

3. + матеріально-технічне постачання;

4. - фінансовий.

9. Угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією підприємства, що укладається щорічно і не може суперечити чинному законодавству України:

1. - трудовий договір;

2. + колективний договір;

3. - статут;

4. - штатний розпис.

10. Здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів – це:

1. – реорганізація;

2. – модернізація;

3. – санація;

4. + реструктуризація.

11. Оновлення устаткування і технології – це:

1. – реорганізація;

2. + модернізація;

3. – санація;

4. - реструктуризація.

12. Рівень освоєння земель визначається як відношення:

1. + площі с-г угідь до загальної земельної площі;

2. - площі посіву до площі ріллі;

3. - площі ріллі до площі с-г угідь;

4. - площі ріллі до загальної земельної площі.

13. Основний документ земельного законодавства, яким регулюються земельні відносини з метою створення необхідних умов для раціонального використання й охорони земель – це:

1. + Земельний кодекс України;

2. – земельний кадастр;

3. – державний акт;

4. – земельний сертифікат.

14. Припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу майна – це:

1. + ліквідація;

2. – банкрутство;

3. - санація;

4. - реструктуризація.

15. Документ, який засвідчує що особа, якій його видано, є повноправним власником земельної частки (паю) – це:

1. - Земельний кодекс України;

2. – земельний кадастр;

3. + державний акт;

4. – земельний сертифікат.

16. Право на земельну частку засвідчує спеціальний документ…

1. - Земельний кодекс України;

2. – земельний кадастр;

3. – державний акт;

4. + земельний сертифікат.

17. Земельний фонд України – це:

1. - землі сільськогосподарського призначення;

2. - землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

3. + площа всіх земель, взята на облік;

4. - рілля.

18. Під структурою сільськогосподарських угідь розуміють:

1. - процентне відношення посівних площ до загальної кількості землі;

2. - процентне відношення ріллі до сільськогосподарських угідь;

3.+ процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їх загальної площі;

4. - процентне співвідношення площі зернових культур до сільськогосподарських угідь.

19. Форма підприємництва, яка заснована на власності однієї особи
або сім’ї, називається:

1. - індивідуальною;

2. + приватною;

3. - сімейною;

4. - корпоративною.

20. Земельний кадастр – це:

1. – сукупність необхідних відомостей про природні властивості земель і ефективність їхнього використання;

2. – сукупність необхідних відомостей про господарський і правовий стан земель та рівень їхнього використання;

3. + сукупність необхідних і обґрунтованих відомостей про природні властивості земель, їхній господарський і правовий стан;

4. – сукупність необхідних відомостей про ефективність використання земель і їхній правовий стан в умовах ринкових відносин.

21. До натуральних показників, що характеризують рівень використання землі належать:

1. + урожайність сільськогосподарських угідь, виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на 100га відповідних земельних угідь;

2. - вартість валової продукції з розрахунку на 1га сільськогоспо-дарських угідь;

3. - вартість товарної продукції з розрахунку на 1га сільськогоспо-дарських угідь;

4. - вартість валової продукції з розрахунку на 1га посівних площ.

22. Рівень розораності земель визначається як відношення:

1. - площі с-г угідь до загальної земельної площі;

2. - площі посіву до площі ріллі;

3. + площі ріллі до площі с-г угідь;

4. - площі ріллі до загальної земельної площі.

23. Яка із специфічних особливостей землі має найбільш важливе значення для підвищення продуктивності сільського господарства?

1. - площа землі обмежена і незамінна;

2. - земля відзначається постійним місцем її знаходження;

3. + земля при раціональному її використанні не зношується, може підвищувати свою продуктивність;

4. - земля неоднорідна за якістю.

24. Критерієм економічної ефективності використання землі є:

1. - урожайність зернових культур;

2. - валовий дохід з 1 га сільськогосподарських угідь;

3. + прибуток з 1 га сільськогосподарських угідь;

4. - окупність витрат.

25. Дохід, який створюється на кращих і середніх за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над нормативним (середнім) рівнем є:

1. - валовий дохід;

2. - чистий дохід;

3. + диференціальний рентний дохід;

4. - абсолютний рентний дохід.

26. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

1. - урожайність с/г культур;

2. - виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь;

3. + виробництво валової продукції, товарної продукції і прибутку на 100 га с/г угідь;

4. - виробництво певних видів продукції рослинництва на 100 га ріллі.

27. Процентне співвідношення площ окремих культур або їх груп у загальній посівній площі називається:

1. - трансформацією земельних угідь;

2. - бонітуванням;

3. + структурою посівних площ;

4. - кадастровим зонуванням.

28. Землезабезпеченість – це:

1. + показник, що визначається діленням площі сільськогосподарських угідь і окремо ріллі на кількість населення країни (області, району);

2. - процентне відношення окремих складових цих угідь до загальної їх площі;

3. - перехід одних видів земельних угідь у категорію інших земельних угідь;

4. - немає вірної відповіді.

29. Доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей – це:

1. - навчання;

2. + праця;

3. - виховання.

4. – процес удосконалення.

30. Сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності – це:

1. - трудовий колектив;

2. + персонал підприємства;

3. - кадри підприємства;

4. - трудовий потенціал.

31. Співвідношення чисельності працівників підприємства, що вибули чи звільнились за даний період до середньооблікової чисельності за той же період характеризує коефіцієнт …. персоналу

1. + плинності;

2. - прийому;

3. - вибуття;

4. - сталості.

32. Комплекс теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для виконання певної роботи в одній із галузей виробництва це:

1. - спеціальність;

2. + професія;

3. – кваліфікація;

4. - категорія.

33. Розподіл праці в межах професії це:

1. + спеціальність;

2. - професія;

3. – кваліфікація;

4. - категорія.

34. Сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності - це:

1. - спеціальність;

2. - професія;

3. + кваліфікація;

4. - категорія.

35. Чисельність працівників, яка визначається шляхом підрахунку чисельності облікового складу за кожний календарний день звітного місяця і діленням отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця:

1. + середньооблікова чисельність;

2. - обліковий склад;

3. - явочний склад;

4. - структура кадрів підприємства.

36. Склад персоналу показує, скільки працівників, що є в списку з’явились на роботу це:

1. - середньооблікова чисельність;

2. - обліковий склад;

3. + явочний склад;

4. - структура кадрів підприємства.

37. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є:

1. - трудомісткість праці;

2. - рентабельність;

3. + продуктивність праці;

4. - прибутковість.

38. Продуктивність праці – це:

1. - кількість затраченого часу на вироблену продукцію;

2. + кількість виробленої продукції за одиницю часу;

3. - кількість виробленої продукції за звітний період;

4. - кількість витраченої сировини на одиницю продукції.

39. Фактори підвищення продуктивності праці – це причини, під впливом яких рівень продуктивності праці:

1. - змінюється;

2. - знижується;

3. + зростає;

4. - залишається сталим.

40. Трудомісткість виробництва – це:

1. + кількість затраченого часу на виробництво одиниці продукції;

2. - кількість виробленої продукції за одиницю часу;

3. - кількість виробленої продукції за звітний період;

4. - кількість витраченої сировини на одиницю продукції.

41. На трудомісткість вирощування продукції рослинництва впливають такі фактори:

1. - урожайність і валовий збір продукції;

2. + затрати праці на 1га та урожайність;

3. - затрати праці на 1га на фондозабезпеченість;

4. - грошові витрати на 1га та урожайність культур.

42. На трудомісткість вирощування мяса ВРХ впливають такі фактори:

1. - продуктивність і валовий вихід продукції;

2. + затрати праці на 1 голову та продуктивність однієї голови;

3. - затрати праці на 1 голову на фондозабезпеченість;

4. - порода, вік і продуктивність тварини.

43. Винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за виконану роботу це:

1. - доплати;

2. + заробітна плата;

3. - соціальна допомога;

4. - додаткова плата.

44. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування):

1. - додаткова заробітна плата;

2. + основна заробітна плата;

3. - заохочувальні і компенсаційні виплати;

4. - преміальна заробітна плата.

45. Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та особливі умови праці:

1. + додаткова заробітна плата;

2. - основна заробітна плата;

3. - заохочувальні і компенсаційні виплати;

4. - преміальна заробітна плата.

~~46. Виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, компенсаційні та інші матеріальні виплати:~~

~~1. - додаткова заробітна плата;~~

~~2. - основна заробітна плата;~~

~~3. + заохочувальні і компенсаційні виплати;~~

~~4. – преміальна заробітна плата.~~

47. Співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі – це:

1. - організація заробітної плати;

2. + структура заробітної плати;

3. - планування заробітної плати;

4. - тарифікація заробітної плати.

48. При якій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно тарифної ставки за відпрацьований час?

1. – відрядній;

2. + почасовій;

3. – основній;

4. - додатковій.

49. При якій формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція, а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості.

1. + відрядній;

2. - почасовій;

3. – основній;

4. - додатковій.

50. Трудові ресурси в економіці - це:

1. - усі особи працездатного віку;

2. + сукупність осіб працездатного віку, а також підлітки та пенсіонери, які працюють;

3. - будь-яка чисельність людей, працюючих в народному господарстві;

4. - сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності.

51. Кадрова політика підприємства - це:

1. - система підготовки керівників найвищої кваліфікації;

2. - сукупність заходів щодо вирішення соціальних проблем колективу;

3. - сукупність працівників різних категорій та перспективи зміни її структури;

4. + система заходів щодо забезпечення кожного робочого місця персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації.

52. Резерви зростання продуктивності праці - це:

1. - затрати праці на одиницю продукції;

2. + можливості, реалізація яких забезпечила б досягнення мінімальних затрат праці на одиницю продукції, робіт або послуг;

3. - зменшення валових витрат при збереженні обсягів виробництва;

4. - заходи, які сприяють зростанню виробітку.

53. Методи вимірювання продуктивності праці:

1. - натуральний, вартісний, речовий;

2. - трудовий, вартісний, речовий;

3. + вартісний, трудовий, натуральний;

4. - вартісний, порівняльний, факторний.

54. До основних систем заробітної плати не належить:

1. - відрядно-преміальна;

2. - погодинна проста;

3. - непряма відрядна;

4. + непряма погодинна.

~~55. Планування витрат на оплату праці передбачає врахування таких співвідношень:~~

1. ~~- темпи росту середньої заробітної плати переважають темпи росту~~

~~продуктивності праці;~~

2. ~~+ темпи росту середньої заробітної плати нижчі від темпів росту продуктивності праці;~~

3. ~~- мінімальна заробітна плата більша від середньої заробітної плати;~~

56. Стимулююча функція заробітної плати полягає у:

1. - засіб залучення людей до праці;

2. - засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонам країни;

3. - забезпечення соціальної справедливості;

4. + встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості і якості праці.

57. Коефіцієнт використання машин в роботі розраховується як:

1. + відношення кількості відпрацьованих днів автопарком до кількості машино-днів перебування в господарстві;

2. - відношення кількості машино-днів перебування в господарстві до кількості відпрацьованих днів автопарком;

3. - відношення машино-днів перебування в господарстві за мінусом машино-днів в роботі до машино-днів перебування в господарстві;

4. - відношення пробігу машини з вантажем до загального пробігу машин.

58. Коефіцієнт використання пробігу розраховується як:

1. - відношення кількості відпрацьованих днів автопарком до кількості машино-днів перебування в господарстві;

2. - відношення загального пробігу машин до пробігу машини з вантажем;

4. + відношення пробігу машини з вантажем до загального пробігу машин.

59. Відношення кількості електричних потужностей до середньооблікової чисельності працівників це:

1. + електроозброєність праці;

2. - енергоозброєність праці;

3. - фондоозброєність праці;

4. - фондовіддача.

60. Споживання всіх видів енергії на одного працівника за певний період це:

1. - електроозброєність праці;

2. + енергоозброєність праці;

3. - фондоозброєність праці;

4. - фондовіддача.

61. Умовно-еталонні гектари визначають:

1. – діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві;

2. – діленням усього обсягу відпрацьованих тракторним парком машино-днів на середньорічну кількість тракторів;

3 + множенням кількості виконаних нормозмін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток;

4. – діленням усього обсягу відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість тракторів.

62. Коефіцієнт використання тракторного парку визначається:

1.+ діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві;

3. - множенням кількості виконаних нормозмін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток;

4. – діленням усього обсягу відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість тракторів.

63. Коефіцієнт використання автопарку визначають:

1. + діленням автомобіле-днів перебування в господарстві на автомобіле-дні в роботі;

2. – множенням автомобіле-днів перебування в господарстві на автомобіле-дні в роботі;

3. – діленням загального пробігу автомобілем на час перебування в русі;

4. - діленням загального пробігу автомобілем на час перебування в русі.

64. Частина виробничих фондів у вигляді сукупності засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи при цьому власну натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість на вартість готового продукту частинами, у міру спрацювання – це:

1. – фонди обігу;

2. – засоби праці;

3. + основні фонди;

4. – оборотні фонди.

65. Грошовий вираз зносу основних фондів – це:

1. – модернізація;

2. + амортизація;

3. – знос;

4. – новація.

66. Фондовіддача – це:

1. + відношення вартості валової продукції до вартості основних фондів;

2. - відношення вартості основних фондів до вартості земельних угідь;

3. - відношення вартості основних засобів до середньої кількості працюючих;

4. - відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції.

67. Фондомісткість – це:

1. - відношення вартості валової продукції до вартості основних фондів;

2. - відношення вартості основних фондів до вартості земельних угідь;

3. – відношення вартості основних засобів до середньої кількості працюючих;

4. + відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції.

68. Середньорічна вартість основних виробничих фондів з розрахунку на одиницю земельної площі характеризує:

1. - фондомісткість;

2. - фондовіддачу;

3. + фондозабезпеченість;

4. - фондоозброєність.

69. Середньорічна вартість основних виробничих фондів з розрахунку на середньорічного працівника характеризує:

1. - фондомісткість;

2. - фондовіддачу;

3. + фондоозброєність;

4. - фондозабезпеченість;

70. Коефіцієнт оновлення основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, введених у звітному році до:

1. - середньорічної вартості основних засобів;

2. - вартості засобів на початок року;

3. + вартості засобів на кінець року;

4. - вартості основних засобів, що вибули.

71. Коефіцієнт вибуття основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, що вибули у звітному році до:

1. - середньорічної вартості основних засобів;

2. + вартості засобів на початок року;

3. - вартості засобів на кінець року;

4. - вартості основних засобів, що вибули.

72. Для аналізу технічного стану основних фондів використовують коефіцієнти:

1. - оновлення;

2. - змінності;

3. - вибуття;

4. + придатності.

73. Термін окупності капітальних інвестицій визначається як відношення:

1. - річного приросту прибутку до обсягу капітальних інвестицій;

2. + обсягу капітальних інвестицій до річного приросту прибутку;

3. - економічної ефективності до обсягу капітальних інвестицій;

4. - обсягу капітальних інвестицій до економічної ефективності капітальних вкладень.

74.Загальна ефективність освоєння капітальних вкладень визначається як:

1. + відношення ефекту до суми капітальних вкладень, які його зумовили;

2. - відношення суми капітальних вкладень до ефекту, який вони зумовили;

3. - відношення строку окупності капітальних вкладень до річного приросту прибутку;

4. - відношення суми капітальних інвестицій до вартості основних засобів.

75. Як визначити коефіцієнт оборотності оборотних засобів?

1. + це відношення суми обороту (грошова виручка від реалізації продукції + вартість молодняка переведеного в основне стадо мінус вартість вибракуваної дорослої худоби з основного стада) до середньорічних залишків оборотних засобів;

2. - це відношення середньорічних залишків оборотних засобів до підсумку балансу;

3. - це відношення середньорічної вартості оборотних засобів до суми обороту;

4. - час періоду обороту поділити на коефіцієнт оборотності.

76. Тривалість 1 обороту оборотних активів в днях - це:

1. - відношення обсягу реалізованої продукції до середніх залишків обігових коштів;

2. + відношення числа днів, що аналізується, до коефіцієнта оборотності оборотних коштів;

3. - оборотність оборотних коштів;

4. - відношення середніх залишків обігових коштів до чистого доходу.

77. Який показник характеризує швидкість обороту обігових коштів підприємства?

1. + коефіцієнт оборотності;

2. - коефіцієнт завантаження;

3. - тривалість 1 обороту;

4. - усі відповіді вірні.

78. Які показники характеризують використання оборотних засобів?

1. - фондомісткість і фондовіддача;

2. - продуктивність праці, рентабельність капіталу;

3.+ коефіцієнт оборотності, тривалість 1 обороту оборотних коштів, коефіцієнт завантаження коштів в обороті;

4. - фондозабезпеченість і фондоозброєність.

79. Прискорення оборотності оборотних засобів призводить до:

1. - залучення оборотних засобів у господарський оборот;

2. – погіршення фінансового стану підприємства та його платоспроможність;

3. - збільшення тривалості обороту оборотних активів;

4. + вивільнення оборотних засобів з господарського обліку.

80. Первісна вартість основних засобів — це:

1. - ринкова вартість на момент оцінки;

2. + фактична вартість на момент придбання і взяття на баланс;

3. - вартість основних засобів після їх переоцінки;

4. - початкова вартість основних засобів, що вибувають з експлуатації.

81. Залишкова вартість основних фондів відображає:

1. + ще не перенесену на вироблену продукцію, послуги частину їх вартості;

2. - можливу ціну продажу основних фондів;

3. - різницю між відновлювальною і первісною вартістю основних фондів;

4. - повністю перенесену на вироблену продукцію частину їх вартості.

82. Під моральним зношуванням основних засобів слід розуміти:

1. - втрату основними засобами споживчих властивостей внаслідок інтенсивного використання;

2. - появу на ринках імпортних основних засобів аналогічного призначення;

3. - передчасний, до закінчення терміну фізичної служби, вихід з дії обладнання;

4. + втрату вартості основними засобами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних засобів.

83. Процес амортизації основних засобів можна охарактеризувати як:

1. - вихід з ладу окремих об'єктів основних засобів підприємства;

2. + перенесення вартості основних засобів на вартість новоствореної продукції;

3. - відшкодування витрат на ремонт основних засобів з прибутку підприємства;

4. - списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних засобів.

84. Норма амортизації основних засобів - це:

1. - процент втрати ними своєї первісної вартості;

2. + щорічний (щомісячний) відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних засобів;

3. - процент щорічного оновлення основних засобів;

4. - щорічна частка амортизаційного фонду підприємства, яка використовується для ремонту основних засобів.

85. Прискорена амортизація основних засобів використовується з метою:

1. + пожвавлення процесу відтворення основних засобів;

2. - запобігання проникненню на вітчизняний ринок зарубіжних аналогів основних засобів;

3. - приведення до співставного виду первісної і відновної вартості основних засобів;

4. - захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення.

86. Оборотні фонди підприємства - це частина виробничих фондів, яка:

1. - являє собою сукупність засобів виробництва;

2. - переносить свою вартість на продукцію протягом одного виробничого циклу;

3. + включає предмети праці, які використовується протягом одного виробничого циклу і втрачає свою натурально-речову форму;

4. - включає фінансові кошти і готову продукцію та обслуговує процес обігу.

87. До елементів оборотних фондів не належить:

1. - запаси сировини, матеріалів, палива;

2. - незавершене виробництво;

3. - вартість напівфабрикатів власного виготовлення;

4. + вартість готової продукції.

88. Оборотні кошти підприємства складаються з:

1. - суми оборотних засобів і готової продукції;

2. - різниці між оборотними фондами і фондами обігу;

3. - суми оборотних засобів і коштів на рахунках підприємства;

4. + суми оборотних фондів і фондів обігу підприємства.

89. Нормативи оборотних коштів — це:

1. + науково-обґрунтовані величини елементів оборотних коштів у виробничих запасах, у незавершеному виробництві, у витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції;

2. - нормативна величина оборотних коштів, що визначається як добуток денної потреби в ресурсі і норми запасу в днях;

3. - мінімальні потреби в ресурсах на один цикл виробництва у грошовій формі;

4. - норми витрат матеріалів і сировини на готову продукцію протягом року.

90. Рентабельність оборотних коштів — це величина, що показує:

1. - скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції і визначається відношенням середнього залишку оборотних коштів за певний період до вартості реалізованої продукції;

2. - тривалість одного обороту коштів у днях і визначається відношенням кількості календарних днів у періоді до кількості оборотів за період (рік);

3. + відношення одержаного прибутку до суми оборотних коштів за той чи інший період;

4. - кількість оборотів за період (рік) і визначається відношенням вартості реалізованої продукції за цей період до середнього залишку нормованих оборотних коштів.

91. Основним чинником зниження собівартості продукції є:

1. - структурні зрушення у виробництві;

2. - зміна обсягу виробництва продукції;

3. + вдосконалення організації праці і виробництва;

4. - всі фактори рівноцінні.

92. Зі зменшенням обсягу виробництва частка постійних витрат у загальній їх сумі:

1. - зменшується;

2. - збільшується;

3. + залишається незмінною;

4. - спочатку зменшується, а згодом зростає.

93. Змінні витрати - це витрати, величина яких:

1. - змінюється на одиницю продукції внаслідок НТП;

2. - залежить від продуктивності праці;

3. - нестабільна у часі;

4. + залежить від обсягу виробництва.

94. До постійних належать витрати, величина яких:

1. - однакова для різних видів продукції;

2. + не залежить від обсягу продукції в межах даної виробничої потужності;

3. - постійна на одиницю продукції;

4. - постійно зростає.

95. Граничні витрати - це:

1. - максимальні сукупні витрати підприємства;

2. - допустимі сукупні витрати підприємства;

3. - допустимі витрати підприємства на одиницю продукції;

4. + приріст сукупних витрат підприємства внаслідок зростання обсягу виробництва на гранично малу величину.

96. Зі збільшенням обсягу виробництва в межах даної виробничої потужності собівартість продукції:

1. + зростає;

2. - знижується;

3. - залишається незмінною;

4. - спочатку знижується, а згодом зростає;

~~97. Собівартість 1 ц цукрового буряка визначають:~~

~~1. - суму витрат на виробництво множать на валовий вихід продукції;~~

~~2. - від витрат на виробництво коренів віднімають вартість гички;~~

~~3. - вартість побічної продукції ділять на вихід коренів;~~

4. + загальну суму витрат на виробництво коренів за мінусом вартості побічної продукції ділять на валовий збір коренів.

98. Собівартість є основною для:

1. + встановлення ціни;

2. - вибору виду підприємницької діяльності;

3. - визначення фондовіддачі;

4. - визначення точки беззбитковості.

99. Нормативна собівартість – це:

1. – одержана собівартість одиниці продукції в конкретному господарстві;

2. + собівартість продукції визначена в технологічній карті;

3. - середня собівартість продуктів по району, області;

4. - витрати понесені на виробництво продукції.

100. Фактичною собівартістю одиниці продукції є:

1. + собівартість продукції за рік;

2. - очікувана (провізорна) собівартість;

3. - собівартість фактична за 9 місяців плюс собівартість очікувана за 3 місяці;

4. - вірної відповіді немає.

101. Грошове вираження вартості товару, або сума грошей, за яку покупець згоден купити товар, а виробник продати цей товар – це:

1.+ ціна;

2. – вартість;

3.- собівартість;

4 - прибуток.

102. Основу структури ціни продукції становить:

1. – ефективність;

2. + собівартість і прибуток;

3. – інтенсифікація;

4. – ефект.

103. Функція ціни, яка забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування:

1. – стимулююча;

2. – розподільча;

3. – регулююча;

4. + обліково-виробнича.

104. Функція ціни, яка сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному процесу, оновленню асортименту:

1.+ стимулююча;

2. – розподільча;

3. – регулююча;

4. - обліково-виробнича.

105. Функція, яка впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів суспільства:

1. – стимулююча;

2. + розподільча;

3. – регулююча;

4. - обліково-виробнича.

106. Функція, яка здійснюється збалансуванням між окремими виробництвами, попитом і пропозицією:

1. – стимулююча;

2. – розподільча;

3. + регулююча;

4. - обліково-виробнича.

107. Процес встановлення ціни на конкретний товар – це:

1. – принцип;

2. + ціноутворення;

3. – функція;

4. – конкурентоспроможність.

108. Ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення.

1. + оптові;

2. – роздрібні;

3. – світові;

4. – ринкові.

109. Ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб.

1. - оптові;

2. + роздрібні;

3. – світові;

4. – ринкові.

110. Ціни угод на великі партії товарів, укладених в основних центрах світової торгівлі на умовах платежу у вільноконвертованій валюті.

1. - оптові;

2. – роздрібні;

3. + світові;

4. – ринкові.

111. До виробничих запасів належить:

1. - грошові кошти в касі;

2. + паливно – мастильні матеріали на складі ГСМ;

3. - предмети праці, що пройшли частину стадій технологічної обробки, але готової продукції ще не отримано;

4. - бракована продукція.

112. Витрати аграрного підприємства поділяються на прямі і непрямі за:

1. - економічним характером витрат;

2. - ступенем їх однорідності;

3. + способом обчислення на одиницю продукції;

4. - реакцією витрат на зміну обсягу виробництва.

113. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:

1. + змінними;

2. - постійними;

3. - прямими;

4. - непрямими.

114. Від обсягу виробництва не залежать:

1. - змінні витрати;

2. - валові витрати;

3. + постійні витрати;

4. - середні витрати.

115. Як співвідносяться оптові і роздрібні ціни?

1. + оптові ціни включають в роздрібні;

2. - роздрібні ціни включають в оптові;

3. - вони рівні за розміром;

4. - ніяк не співвідносяться.

116. Якщо оптова ціна товару враховує транспортні витрати на його поставку покупцеві, то вона називається:

1. - вільна;

2. - регульована;

3. + ціна-франко;

4. - демпінгова.

117. Валовий прибуток підприємства — це:

1. - частина виручки, що запишається після відшкодування витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства;

2. + різниця між чистою виручкою від реалізації продукції та виробничою собівартістю;

3. - різниця між загальним доходом підприємства та податками з продажу;

4. - суми будь-яких витрат, що здійснюються як компенсація товарів (робіт, послуг).

118. Чистий прибуток - це:

1. - різниця між доходами і витратами;

2. - різниця між виручкою від реалізації, податковими платежами і виробничою собівартістю продукції;

3. - сума прибутку від основної діяльності, від іншої діяльності, від не операційної діяльності;

4. + сума коштів, що залишається в розпорядженні підприємства після відшкодування витрат на виробництво, реалізацію продукції, сплати всіх податків і обов’язкових платежів.

119. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування — це:

1. - різниця між доходами і витратами;

2. - різниця між виручкою від реалізації. податковими платежами і виробничою собівартістю продукції;

3. + загальний фінансовий результат від операційної та фінансово – інвестиційної діяльності;

4. - різниця між: загальним прибутком і податком з прибутку.

120. Ціни, які формуються під впливом попиту і пропозиції, що склалися під час реалізації продукції.

1. - оптові;

2. – роздрібні;

3. + вільні ринкові ціни;

4. – договірні.

121. Ціни, які визначаються на засадах домовленості між виробником продукції (продавцем) і споживачем (покупцем) при укладанні між ними договорів купівлі продажу.

1. - оптові;

2. – роздрібні;

3. - вільні ринкові ціни;

4. + договірні.

122. Ціни, які визначаються на основі нормативної галузевої собівартості та мінімального прибутку для розширеного відтворення.

1. - оптові;

2. – роздрібні;

3. - вільні ринкові ціни;

4. + підтримки.

123. Результат тих чи інших заходів, які проводяться в сільськогосподарському виробництві, і характеризуються підвищенням урожайності культур та продуктивності тварин :

1. - інновація;

2. + ефект;

3. - інтенсифікація;

4. - спеціалізація.

124. Узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності живої та уречевленої праці це:

1. - інновація;

2. - інтенсифікація;

3. + ефективність виробництва;

4. - спеціалізація.

125. Ефективність, яку відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати:

1. + економічна;

2. - соціальна;

3. – екологічна;

4. - виробнича.

126. Процентне відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції – це:

1. + рентабельність;

2. - норма прибутку;

3. - дохід;

4. - виручка.

127. Які фактори впливають на зміну рівня рентабельності від реалізації продукції?

1. - ціна і повна собівартість реалізованої продукції;

2. + прибуток і повна собівартість реалізованої продукції;

3. - прибуток і виробнича собівартість реалізованої продукції;

4. - ціна і кількість реалізованої продукції.

128. Основною умовою одержання підприємством прибутку є:

1. - задоволення попиту споживачів;

2. + перевищення доходів над витратами;

3. - здійснення господарської діяльності в певному обсязі;

4. - перевищення витрат над доходами.

129. Валовий дохід підприємства визначається як:

1. - різниця між матеріальними витратами і прибутком;

2. + різниця між виручкою та матеріальними витратами;

3. - різниця між чистим прибутком і собівартістю;

4. - різниця між виручкою і прибутком.

130. На суму виручки від реалізації продукції впливають такі основні фактори:

1. - попит на продукцію і ціна;

2. - собівартість і ціна;

3. - собівартість і кількість реалізованої продукції;

4. + кількість реалізованої продукції і ціна.

131. Прибуток підприємства – це:

1. - виручка від реалізації продукції;

2. - грошове вираження вартості товару;

3. - різниця загального доходу і ПДВ;

4.+ частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції.

132. Спосіб ведення господарства, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій це:

1. – результативність;

2. – ефективність;

3. - ефект;

4. + інтенсифікація.

133. Постійне повторення і безперервне відновлення процесу сільськогосподарського виробництва це:

1. – спеціалізація;

2. – інтенсифікація;

3. + відтворення;

4. – інновації.

134. Рівень товарності – це:

1. - відношення кількості виробленої продукції до реалізованої;

2. + відношення кількості реалізованої продукції до виробленої;

3. - відношення кількості продукції, яка є на підприємстві до кількості реалізованої продукції;

4. – відношення кількості продукції до товарної продукції.

135. Які фактори впливають на зміну товарності с-г продукції?

1. - кількість виробленої продукції, її якість, строки реалізації, рівень собівартості 1ц та канали реалізації;

2. - кількість реалізованої продукції, її якість і середня реалізаційна ціна;

3. + зміна обсягу валової продукції та внутрігосподарського споживання;

4. – ціна реалізації, строки реалізації.

136. Частина вартості валової продукції сільського господарства, яка використовується для відновлення спожитих у процесі виробництва засобів і предметів праці - це:

1. – фонд споживання;

2. – фонд надходження;

3. + фонд відшкодування;

4. – норма нагромадження.

137. Частина створеного в сільському господарстві валового доходу, який використовується для особистого і суспільного (невиробничого) споживання – це:

1. + фонд споживання;

2. – фонд надходження;

3. - фонд відшкодування;

4. – норма нагромадження.

138. Частина чистого доходу, яка використовується для розширеного відтворення сільськогосподарського виробництва – це:

1. – фонд споживання;

2. + фонд надходження;

3. - фонд відшкодування;

4. - норма нагромадження.

139. Відношення фонду нагромадження до чистого доходу, виражене в процентах – це:

1. – фонд споживання;

2. – фонд надходження;

3. - фонд відшкодування;

4. + норма нагромадження.

140. Основний показник, який безпосередньо свідчить про розміри господарства – це:

1. – площа земельних угідь;

2. - вартість товарної продукції;

3. + вартість валової продукції;

4. – площа ріллі.

141. Які показники характеризують інтенсивну форму розширеного відтворення в рослинництві?

1. – розширення посівних площ с.-г. культур;

2. + підвищення врожайності с.-г. культур;

3. – розширення площі с.-г. угідь;

4. – підвищення питомої ваги ріллі в с.-г. угіддях.

142. Процес зосередження виробничих ресурсів (земельних, матеріальних, трудових) з метою збільшення виробництва продукції та підвищення її економічної ефективності-це:

1. – спеціалізація;

2. + концентрація;

3. – розміщення;

4. - інтеграція.

143. Переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах-це:

1. + спеціалізація;

2. – концентрація;

3. – розміщення;

4. - інтеграція.

144. Кооперування і зближення сільських господарств та промислових галузей-це:

1. - міжгосподарська кооперація;

2. – розміщення;

3. + вертикальна інтеграція;

4. - спеціалізація.

145. Об’єднання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для організації спільного виробництва окремих видів продукції-це:

1. + міжгосподарська кооперація;

2. – розміщення;

3. - вертикальна інтеграція;

4. - спеціалізація.

146. Основний показник рівня концентрації сільськогосподарського виробництва.

1. + обсяг валової продукції;

2. - наявність основних фондів;

3. - наявність сільськогосподарських угідь;

4. - одержаний прибуток.

147. Галузі, які формують виробничий напрям підприємства, його спеціалізацію:

1. – додаткові;

2. + головні;

3. – підсобні;

4. - структурні.

148. Галузі, що мають незначне товарне значення:

1. – додаткові;

2. – головні;

3. + підсобні;

4. – структурні.

149. Галузі, які мають, як правило товарне значення:

1. + додаткові;

2. – головні;

3. – підсобні;

4. – структурні.

150. Частка від ділення фактично одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід-це:

1. + загальний коефіцієнт якості;

2. - коефіцієнт сортності;

3. – коефіцієнт заліковості;

4. – коефіцієнт товарності.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	ВАРІАНТ № 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.103 сек.