МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Економіка підприємства1. Організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери національної економіки, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконані робіт і надані послуг це: 1. – цех; 2. – галузь; 3. +підприємство; 4. - дільниця.
2. Головне завдання підприємства полягає у: 1. + задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку; 2. - ефективному використанню активів виробництва; 3. - підвищенні продуктивності праці; 4. - підвищенні якості продукції.
3. Певна сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та його взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання називається: 1. - колективний договір; 2. - розклад робочого дня на підприємстві; 3. + статут підприємства; 4. - трудовий договір.
4. Склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх виробничих підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку це: 1. - організаційно-правова форма існування підприємства; 2. + виробнича структура підприємства; 3. - цехова структура підприємства; 4. - загальна структура підприємства.
6. Яка з наведених характеристик не є ознакою підприємства? 1. - фінансово-економічна самостійність; 2. - виробничо-технічна єдність; 3. + єдність з конкурентами у боротьбі за споживача; 4. - організаційно-соціальна єдність.
7. Що підтверджує набуття підприємством прав юридичної особи? 1. - відкриття рахунків в установах банків; 2. + свідоцтво про державну реєстрацію; 3. - статут та установчий договір; 4. - всі відповіді правильні.
8. Який напрямок діяльності підприємства забезпечує потребу в обладнанні, сировині, матеріалах та енергії? 1. - виробничий; 2. - інвестиційний; 3. + матеріально-технічне постачання; 4. - фінансовий.
9. Угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією підприємства, що укладається щорічно і не може суперечити чинному законодавству України: 1. - трудовий договір; 2. + колективний договір; 3. - статут; 4. - штатний розпис.
10. Здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів – це: 1. – реорганізація; 2. – модернізація; 3. – санація; 4. + реструктуризація.
11. Оновлення устаткування і технології – це: 1. – реорганізація; 2. + модернізація; 3. – санація; 4. - реструктуризація.
12. Рівень освоєння земель визначається як відношення: 1. + площі с-г угідь до загальної земельної площі; 2. - площі посіву до площі ріллі; 3. - площі ріллі до площі с-г угідь; 4. - площі ріллі до загальної земельної площі.
13. Основний документ земельного законодавства, яким регулюються земельні відносини з метою створення необхідних умов для раціонального використання й охорони земель – це: 1. + Земельний кодекс України; 2. – земельний кадастр; 3. – державний акт; 4. – земельний сертифікат.
14. Припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу майна – це: 1. + ліквідація; 2. – банкрутство; 3. - санація; 4. - реструктуризація.
15. Документ, який засвідчує що особа, якій його видано, є повноправним власником земельної частки (паю) – це: 1. - Земельний кодекс України; 2. – земельний кадастр; 3. + державний акт; 4. – земельний сертифікат.
16. Право на земельну частку засвідчує спеціальний документ… 1. - Земельний кодекс України; 2. – земельний кадастр; 3. – державний акт; 4. + земельний сертифікат.
17. Земельний фонд України – це: 1. - землі сільськогосподарського призначення; 2. - землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; 3. + площа всіх земель, взята на облік; 4. - рілля.
18. Під структурою сільськогосподарських угідь розуміють: 1. - процентне відношення посівних площ до загальної кількості землі; 2. - процентне відношення ріллі до сільськогосподарських угідь; 3.+ процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їх загальної площі; 4. - процентне співвідношення площі зернових культур до сільськогосподарських угідь.
19. Форма підприємництва, яка заснована на власності однієї особи 1. - індивідуальною; 2. + приватною; 3. - сімейною; 4. - корпоративною.
20. Земельний кадастр – це: 1. – сукупність необхідних відомостей про природні властивості земель і ефективність їхнього використання; 2. – сукупність необхідних відомостей про господарський і правовий стан земель та рівень їхнього використання; 3. + сукупність необхідних і обґрунтованих відомостей про природні властивості земель, їхній господарський і правовий стан; 4. – сукупність необхідних відомостей про ефективність використання земель і їхній правовий стан в умовах ринкових відносин.
21. До натуральних показників, що характеризують рівень використання землі належать: 1. + урожайність сільськогосподарських угідь, виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на 100га відповідних земельних угідь; 2. - вартість валової продукції з розрахунку на 1га сільськогоспо-дарських угідь; 3. - вартість товарної продукції з розрахунку на 1га сільськогоспо-дарських угідь; 4. - вартість валової продукції з розрахунку на 1га посівних площ.
22. Рівень розораності земель визначається як відношення: 1. - площі с-г угідь до загальної земельної площі; 2. - площі посіву до площі ріллі; 3. + площі ріллі до площі с-г угідь; 4. - площі ріллі до загальної земельної площі.
23. Яка із специфічних особливостей землі має найбільш важливе значення для підвищення продуктивності сільського господарства? 1. - площа землі обмежена і незамінна; 2. - земля відзначається постійним місцем її знаходження; 3. + земля при раціональному її використанні не зношується, може підвищувати свою продуктивність; 4. - земля неоднорідна за якістю.
24. Критерієм економічної ефективності використання землі є: 1. - урожайність зернових культур; 2. - валовий дохід з 1 га сільськогосподарських угідь; 3. + прибуток з 1 га сільськогосподарських угідь; 4. - окупність витрат.
25. Дохід, який створюється на кращих і середніх за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над нормативним (середнім) рівнем є: 1. - валовий дохід; 2. - чистий дохід; 3. + диференціальний рентний дохід; 4. - абсолютний рентний дохід.
26. До вартісних показників ефективності використання землі відносять: 1. - урожайність с/г культур; 2. - виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних угідь; 3. + виробництво валової продукції, товарної продукції і прибутку на 100 га с/г угідь; 4. - виробництво певних видів продукції рослинництва на 100 га ріллі.
27. Процентне співвідношення площ окремих культур або їх груп у загальній посівній площі називається: 1. - трансформацією земельних угідь; 2. - бонітуванням; 3. + структурою посівних площ; 4. - кадастровим зонуванням.
28. Землезабезпеченість – це: 1. + показник, що визначається діленням площі сільськогосподарських угідь і окремо ріллі на кількість населення країни (області, району); 2. - процентне відношення окремих складових цих угідь до загальної їх площі; 3. - перехід одних видів земельних угідь у категорію інших земельних угідь; 4. - немає вірної відповіді.
29. Доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей – це: 1. - навчання; 2. + праця; 3. - виховання. 4. – процес удосконалення.
30. Сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності – це: 1. - трудовий колектив; 2. + персонал підприємства; 3. - кадри підприємства; 4. - трудовий потенціал.
31. Співвідношення чисельності працівників підприємства, що вибули чи звільнились за даний період до середньооблікової чисельності за той же період характеризує коефіцієнт …. персоналу 1. + плинності; 2. - прийому; 3. - вибуття; 4. - сталості.
32. Комплекс теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для виконання певної роботи в одній із галузей виробництва це: 1. - спеціальність; 2. + професія; 3. – кваліфікація; 4. - категорія.
33. Розподіл праці в межах професії це: 1. + спеціальність; 2. - професія; 3. – кваліфікація; 4. - категорія.
34. Сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності - це: 1. - спеціальність; 2. - професія; 3. + кваліфікація; 4. - категорія.
35. Чисельність працівників, яка визначається шляхом підрахунку чисельності облікового складу за кожний календарний день звітного місяця і діленням отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця: 1. + середньооблікова чисельність; 2. - обліковий склад; 3. - явочний склад; 4. - структура кадрів підприємства.
36. Склад персоналу показує, скільки працівників, що є в списку з’явились на роботу це: 1. - середньооблікова чисельність; 2. - обліковий склад; 3. + явочний склад; 4. - структура кадрів підприємства.
37. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є: 1. - трудомісткість праці; 2. - рентабельність; 3. + продуктивність праці; 4. - прибутковість.
38. Продуктивність праці – це: 1. - кількість затраченого часу на вироблену продукцію; 2. + кількість виробленої продукції за одиницю часу; 3. - кількість виробленої продукції за звітний період; 4. - кількість витраченої сировини на одиницю продукції.
39. Фактори підвищення продуктивності праці – це причини, під впливом яких рівень продуктивності праці: 1. - змінюється; 2. - знижується; 3. + зростає; 4. - залишається сталим.
40. Трудомісткість виробництва – це: 1. + кількість затраченого часу на виробництво одиниці продукції; 2. - кількість виробленої продукції за одиницю часу; 3. - кількість виробленої продукції за звітний період; 4. - кількість витраченої сировини на одиницю продукції.
41. На трудомісткість вирощування продукції рослинництва впливають такі фактори: 1. - урожайність і валовий збір продукції; 2. + затрати праці на 1га та урожайність; 3. - затрати праці на 1га на фондозабезпеченість; 4. - грошові витрати на 1га та урожайність культур.
42. На трудомісткість вирощування мяса ВРХ впливають такі фактори: 1. - продуктивність і валовий вихід продукції; 2. + затрати праці на 1 голову та продуктивність однієї голови; 3. - затрати праці на 1 голову на фондозабезпеченість; 4. - порода, вік і продуктивність тварини.
43. Винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за виконану роботу це: 1. - доплати; 2. + заробітна плата; 3. - соціальна допомога; 4. - додаткова плата.
44. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування): 1. - додаткова заробітна плата; 2. + основна заробітна плата; 3. - заохочувальні і компенсаційні виплати; 4. - преміальна заробітна плата.
45. Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та особливі умови праці: 1. + додаткова заробітна плата; 2. - основна заробітна плата; 3. - заохочувальні і компенсаційні виплати; 4. - преміальна заробітна плата.
47. Співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі – це: 1. - організація заробітної плати; 2. + структура заробітної плати; 3. - планування заробітної плати; 4. - тарифікація заробітної плати.
48. При якій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно тарифної ставки за відпрацьований час? 1. – відрядній; 2. + почасовій; 3. – основній; 4. - додатковій.
49. При якій формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція, а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості. 1. + відрядній; 2. - почасовій; 3. – основній; 4. - додатковій.
50. Трудові ресурси в економіці - це: 1. - усі особи працездатного віку; 2. + сукупність осіб працездатного віку, а також підлітки та пенсіонери, які працюють; 3. - будь-яка чисельність людей, працюючих в народному господарстві; 4. - сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності.
51. Кадрова політика підприємства - це: 1. - система підготовки керівників найвищої кваліфікації; 2. - сукупність заходів щодо вирішення соціальних проблем колективу; 3. - сукупність працівників різних категорій та перспективи зміни її структури; 4. + система заходів щодо забезпечення кожного робочого місця персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації.
52. Резерви зростання продуктивності праці - це: 1. - затрати праці на одиницю продукції; 2. + можливості, реалізація яких забезпечила б досягнення мінімальних затрат праці на одиницю продукції, робіт або послуг; 3. - зменшення валових витрат при збереженні обсягів виробництва; 4. - заходи, які сприяють зростанню виробітку.
53. Методи вимірювання продуктивності праці: 1. - натуральний, вартісний, речовий; 2. - трудовий, вартісний, речовий; 3. + вартісний, трудовий, натуральний; 4. - вартісний, порівняльний, факторний.
54. До основних систем заробітної плати не належить: 1. - відрядно-преміальна; 2. - погодинна проста; 3. - непряма відрядна; 4. + непряма погодинна.
56. Стимулююча функція заробітної плати полягає у: 1. - засіб залучення людей до праці; 2. - засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонам країни; 3. - забезпечення соціальної справедливості; 4. + встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості і якості праці.
57. Коефіцієнт використання машин в роботі розраховується як: 1. + відношення кількості відпрацьованих днів автопарком до кількості машино-днів перебування в господарстві; 2. - відношення кількості машино-днів перебування в господарстві до кількості відпрацьованих днів автопарком; 3. - відношення машино-днів перебування в господарстві за мінусом машино-днів в роботі до машино-днів перебування в господарстві; 4. - відношення пробігу машини з вантажем до загального пробігу машин.
58. Коефіцієнт використання пробігу розраховується як: 1. - відношення кількості відпрацьованих днів автопарком до кількості машино-днів перебування в господарстві; 2. - відношення загального пробігу машин до пробігу машини з вантажем; 3. - відношення машино-днів перебування в господарстві за мінусом машино-днів в роботі до машино-днів перебування в господарстві; 4. + відношення пробігу машини з вантажем до загального пробігу машин.
59. Відношення кількості електричних потужностей до середньооблікової чисельності працівників це: 1. + електроозброєність праці; 2. - енергоозброєність праці; 3. - фондоозброєність праці; 4. - фондовіддача.
60. Споживання всіх видів енергії на одного працівника за певний період це: 1. - електроозброєність праці; 2. + енергоозброєність праці; 3. - фондоозброєність праці; 4. - фондовіддача.
61. Умовно-еталонні гектари визначають: 1. – діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві; 2. – діленням усього обсягу відпрацьованих тракторним парком машино-днів на середньорічну кількість тракторів; 3 + множенням кількості виконаних нормозмін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток; 4. – діленням усього обсягу відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість тракторів.
62. Коефіцієнт використання тракторного парку визначається: 1.+ діленням тракторо-днів у роботі на тракторо-дні перебування в господарстві; 2. – діленням усього обсягу відпрацьованих тракторним парком машино-днів на середньорічну кількість тракторів; 3. - множенням кількості виконаних нормозмін трактором відповідної марки на його змінний еталонний виробіток; 4. – діленням усього обсягу відпрацьованих машино-змін на середньорічну кількість тракторів.
63. Коефіцієнт використання автопарку визначають: 1. + діленням автомобіле-днів перебування в господарстві на автомобіле-дні в роботі; 2. – множенням автомобіле-днів перебування в господарстві на автомобіле-дні в роботі; 3. – діленням загального пробігу автомобілем на час перебування в русі; 4. - діленням загального пробігу автомобілем на час перебування в русі.
64. Частина виробничих фондів у вигляді сукупності засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи при цьому власну натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість на вартість готового продукту частинами, у міру спрацювання – це: 1. – фонди обігу; 2. – засоби праці; 3. + основні фонди; 4. – оборотні фонди.
65. Грошовий вираз зносу основних фондів – це: 1. – модернізація; 2. + амортизація; 3. – знос; 4. – новація.
66. Фондовіддача – це: 1. + відношення вартості валової продукції до вартості основних фондів; 2. - відношення вартості основних фондів до вартості земельних угідь; 3. - відношення вартості основних засобів до середньої кількості працюючих; 4. - відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції.
67. Фондомісткість – це: 1. - відношення вартості валової продукції до вартості основних фондів; 2. - відношення вартості основних фондів до вартості земельних угідь; 3. – відношення вартості основних засобів до середньої кількості працюючих; 4. + відношення вартості основних фондів до вартості валової продукції.
68. Середньорічна вартість основних виробничих фондів з розрахунку на одиницю земельної площі характеризує: 1. - фондомісткість; 2. - фондовіддачу; 3. + фондозабезпеченість; 4. - фондоозброєність.
69. Середньорічна вартість основних виробничих фондів з розрахунку на середньорічного працівника характеризує: 1. - фондомісткість; 2. - фондовіддачу; 3. + фондоозброєність; 4. - фондозабезпеченість;
70. Коефіцієнт оновлення основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, введених у звітному році до: 1. - середньорічної вартості основних засобів; 2. - вартості засобів на початок року; 3. + вартості засобів на кінець року; 4. - вартості основних засобів, що вибули.
71. Коефіцієнт вибуття основних засобів розраховується як відношення вартості основних засобів, що вибули у звітному році до: 1. - середньорічної вартості основних засобів; 2. + вартості засобів на початок року; 3. - вартості засобів на кінець року; 4. - вартості основних засобів, що вибули.
72. Для аналізу технічного стану основних фондів використовують коефіцієнти: 1. - оновлення; 2. - змінності; 3. - вибуття; 4. + придатності.
73. Термін окупності капітальних інвестицій визначається як відношення: 1. - річного приросту прибутку до обсягу капітальних інвестицій; 2. + обсягу капітальних інвестицій до річного приросту прибутку; 3. - економічної ефективності до обсягу капітальних інвестицій; 4. - обсягу капітальних інвестицій до економічної ефективності капітальних вкладень.
74.Загальна ефективність освоєння капітальних вкладень визначається як: 1. + відношення ефекту до суми капітальних вкладень, які його зумовили; 2. - відношення суми капітальних вкладень до ефекту, який вони зумовили; 3. - відношення строку окупності капітальних вкладень до річного приросту прибутку; 4. - відношення суми капітальних інвестицій до вартості основних засобів.
75. Як визначити коефіцієнт оборотності оборотних засобів? 1. + це відношення суми обороту (грошова виручка від реалізації продукції + вартість молодняка переведеного в основне стадо мінус вартість вибракуваної дорослої худоби з основного стада) до середньорічних залишків оборотних засобів; 2. - це відношення середньорічних залишків оборотних засобів до підсумку балансу; 3. - це відношення середньорічної вартості оборотних засобів до суми обороту; 4. - час періоду обороту поділити на коефіцієнт оборотності.
76. Тривалість 1 обороту оборотних активів в днях - це: 1. - відношення обсягу реалізованої продукції до середніх залишків обігових коштів; 2. + відношення числа днів, що аналізується, до коефіцієнта оборотності оборотних коштів; 3. - оборотність оборотних коштів; 4. - відношення середніх залишків обігових коштів до чистого доходу.
77. Який показник характеризує швидкість обороту обігових коштів підприємства? 1. + коефіцієнт оборотності; 2. - коефіцієнт завантаження; 3. - тривалість 1 обороту; 4. - усі відповіді вірні.
78. Які показники характеризують використання оборотних засобів? 1. - фондомісткість і фондовіддача; 2. - продуктивність праці, рентабельність капіталу; 3.+ коефіцієнт оборотності, тривалість 1 обороту оборотних коштів, коефіцієнт завантаження коштів в обороті; 4. - фондозабезпеченість і фондоозброєність.
79. Прискорення оборотності оборотних засобів призводить до: 1. - залучення оборотних засобів у господарський оборот; 2. – погіршення фінансового стану підприємства та його платоспроможність; 3. - збільшення тривалості обороту оборотних активів; 4. + вивільнення оборотних засобів з господарського обліку.
80. Первісна вартість основних засобів — це: 1. - ринкова вартість на момент оцінки; 2. + фактична вартість на момент придбання і взяття на баланс; 3. - вартість основних засобів після їх переоцінки; 4. - початкова вартість основних засобів, що вибувають з експлуатації.
81. Залишкова вартість основних фондів відображає: 1. + ще не перенесену на вироблену продукцію, послуги частину їх вартості; 2. - можливу ціну продажу основних фондів; 3. - різницю між відновлювальною і первісною вартістю основних фондів; 4. - повністю перенесену на вироблену продукцію частину їх вартості.
82. Під моральним зношуванням основних засобів слід розуміти: 1. - втрату основними засобами споживчих властивостей внаслідок інтенсивного використання; 2. - появу на ринках імпортних основних засобів аналогічного призначення; 3. - передчасний, до закінчення терміну фізичної служби, вихід з дії обладнання; 4. + втрату вартості основними засобами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних засобів. 83. Процес амортизації основних засобів можна охарактеризувати як: 1. - вихід з ладу окремих об'єктів основних засобів підприємства; 2. + перенесення вартості основних засобів на вартість новоствореної продукції; 3. - відшкодування витрат на ремонт основних засобів з прибутку підприємства; 4. - списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних засобів.
84. Норма амортизації основних засобів - це: 1. - процент втрати ними своєї первісної вартості; 2. + щорічний (щомісячний) відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних засобів; 3. - процент щорічного оновлення основних засобів; 4. - щорічна частка амортизаційного фонду підприємства, яка використовується для ремонту основних засобів.
85. Прискорена амортизація основних засобів використовується з метою: 1. + пожвавлення процесу відтворення основних засобів; 2. - запобігання проникненню на вітчизняний ринок зарубіжних аналогів основних засобів; 3. - приведення до співставного виду первісної і відновної вартості основних засобів; 4. - захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення.
86. Оборотні фонди підприємства - це частина виробничих фондів, яка: 1. - являє собою сукупність засобів виробництва; 2. - переносить свою вартість на продукцію протягом одного виробничого циклу; 3. + включає предмети праці, які використовується протягом одного виробничого циклу і втрачає свою натурально-речову форму; 4. - включає фінансові кошти і готову продукцію та обслуговує процес обігу.
87. До елементів оборотних фондів не належить: 1. - запаси сировини, матеріалів, палива; 2. - незавершене виробництво; 3. - вартість напівфабрикатів власного виготовлення; 4. + вартість готової продукції. 88. Оборотні кошти підприємства складаються з: 1. - суми оборотних засобів і готової продукції; 2. - різниці між оборотними фондами і фондами обігу; 3. - суми оборотних засобів і коштів на рахунках підприємства; 4. + суми оборотних фондів і фондів обігу підприємства.
89. Нормативи оборотних коштів — це: 1. + науково-обґрунтовані величини елементів оборотних коштів у виробничих запасах, у незавершеному виробництві, у витратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції; 2. - нормативна величина оборотних коштів, що визначається як добуток денної потреби в ресурсі і норми запасу в днях; 3. - мінімальні потреби в ресурсах на один цикл виробництва у грошовій формі; 4. - норми витрат матеріалів і сировини на готову продукцію протягом року.
90. Рентабельність оборотних коштів — це величина, що показує: 1. - скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції і визначається відношенням середнього залишку оборотних коштів за певний період до вартості реалізованої продукції; 2. - тривалість одного обороту коштів у днях і визначається відношенням кількості календарних днів у періоді до кількості оборотів за період (рік); 3. + відношення одержаного прибутку до суми оборотних коштів за той чи інший період; 4. - кількість оборотів за період (рік) і визначається відношенням вартості реалізованої продукції за цей період до середнього залишку нормованих оборотних коштів.
91. Основним чинником зниження собівартості продукції є: 1. - структурні зрушення у виробництві; 2. - зміна обсягу виробництва продукції; 3. + вдосконалення організації праці і виробництва; 4. - всі фактори рівноцінні.
92. Зі зменшенням обсягу виробництва частка постійних витрат у загальній їх сумі: 1. - зменшується; 2. - збільшується; 3. + залишається незмінною; 4. - спочатку зменшується, а згодом зростає. 93. Змінні витрати - це витрати, величина яких: 1. - змінюється на одиницю продукції внаслідок НТП; 2. - залежить від продуктивності праці; 3. - нестабільна у часі; 4. + залежить від обсягу виробництва. 94. До постійних належать витрати, величина яких: 1. - однакова для різних видів продукції; 2. + не залежить від обсягу продукції в межах даної виробничої потужності; 3. - постійна на одиницю продукції; 4. - постійно зростає.
95. Граничні витрати - це: 1. - максимальні сукупні витрати підприємства; 2. - допустимі сукупні витрати підприємства; 3. - допустимі витрати підприємства на одиницю продукції; 4. + приріст сукупних витрат підприємства внаслідок зростання обсягу виробництва на гранично малу величину. 96. Зі збільшенням обсягу виробництва в межах даної виробничої потужності собівартість продукції: 1. + зростає; 2. - знижується; 3. - залишається незмінною; 4. - спочатку знижується, а згодом зростає;
98. Собівартість є основною для: 1. + встановлення ціни; 2. - вибору виду підприємницької діяльності; 3. - визначення фондовіддачі; 4. - визначення точки беззбитковості.
99. Нормативна собівартість – це: 1. – одержана собівартість одиниці продукції в конкретному господарстві; 2. + собівартість продукції визначена в технологічній карті; 3. - середня собівартість продуктів по району, області; 4. - витрати понесені на виробництво продукції.
100. Фактичною собівартістю одиниці продукції є: 1. + собівартість продукції за рік; 2. - очікувана (провізорна) собівартість; 3. - собівартість фактична за 9 місяців плюс собівартість очікувана за 3 місяці; 4. - вірної відповіді немає.
101. Грошове вираження вартості товару, або сума грошей, за яку покупець згоден купити товар, а виробник продати цей товар – це: 1.+ ціна; 2. – вартість; 3.- собівартість; 4 - прибуток.
102. Основу структури ціни продукції становить: 1. – ефективність; 2. + собівартість і прибуток; 3. – інтенсифікація; 4. – ефект.
103. Функція ціни, яка забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування: 1. – стимулююча; 2. – розподільча; 3. – регулююча; 4. + обліково-виробнича.
104. Функція ціни, яка сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному процесу, оновленню асортименту: 1.+ стимулююча; 2. – розподільча; 3. – регулююча; 4. - обліково-виробнича.
105. Функція, яка впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів суспільства: 1. – стимулююча; 2. + розподільча; 3. – регулююча; 4. - обліково-виробнича.
106. Функція, яка здійснюється збалансуванням між окремими виробництвами, попитом і пропозицією: 1. – стимулююча; 2. – розподільча; 3. + регулююча; 4. - обліково-виробнича.
107. Процес встановлення ціни на конкретний товар – це: 1. – принцип; 2. + ціноутворення; 3. – функція; 4. – конкурентоспроможність.
108. Ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення. 1. + оптові; 2. – роздрібні; 3. – світові; 4. – ринкові.
109. Ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб. 1. - оптові; 2. + роздрібні; 3. – світові; 4. – ринкові.
110. Ціни угод на великі партії товарів, укладених в основних центрах світової торгівлі на умовах платежу у вільноконвертованій валюті. 1. - оптові; 2. – роздрібні; 3. + світові; 4. – ринкові.
111. До виробничих запасів належить: 1. - грошові кошти в касі; 2. + паливно – мастильні матеріали на складі ГСМ; 3. - предмети праці, що пройшли частину стадій технологічної обробки, але готової продукції ще не отримано; 4. - бракована продукція.
112. Витрати аграрного підприємства поділяються на прямі і непрямі за: 1. - економічним характером витрат; 2. - ступенем їх однорідності; 3. + способом обчислення на одиницю продукції; 4. - реакцією витрат на зміну обсягу виробництва.
113. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються: 1. + змінними; 2. - постійними; 3. - прямими; 4. - непрямими.
114. Від обсягу виробництва не залежать: 1. - змінні витрати; 2. - валові витрати; 3. + постійні витрати; 4. - середні витрати.
115. Як співвідносяться оптові і роздрібні ціни? 1. + оптові ціни включають в роздрібні; 2. - роздрібні ціни включають в оптові; 3. - вони рівні за розміром; 4. - ніяк не співвідносяться.
116. Якщо оптова ціна товару враховує транспортні витрати на його поставку покупцеві, то вона називається: 1. - вільна; 2. - регульована; 3. + ціна-франко; 4. - демпінгова.
117. Валовий прибуток підприємства — це: 1. - частина виручки, що запишається після відшкодування витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства; 2. + різниця між чистою виручкою від реалізації продукції та виробничою собівартістю; 3. - різниця між загальним доходом підприємства та податками з продажу; 4. - суми будь-яких витрат, що здійснюються як компенсація товарів (робіт, послуг).
118. Чистий прибуток - це: 1. - різниця між доходами і витратами; 2. - різниця між виручкою від реалізації, податковими платежами і виробничою собівартістю продукції; 3. - сума прибутку від основної діяльності, від іншої діяльності, від не операційної діяльності; 4. + сума коштів, що залишається в розпорядженні підприємства після відшкодування витрат на виробництво, реалізацію продукції, сплати всіх податків і обов’язкових платежів.
119. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування — це: 1. - різниця між доходами і витратами; 2. - різниця між виручкою від реалізації. податковими платежами і виробничою собівартістю продукції; 3. + загальний фінансовий результат від операційної та фінансово – інвестиційної діяльності; 4. - різниця між: загальним прибутком і податком з прибутку.
120. Ціни, які формуються під впливом попиту і пропозиції, що склалися під час реалізації продукції. 1. - оптові; 2. – роздрібні; 3. + вільні ринкові ціни; 4. – договірні.
121. Ціни, які визначаються на засадах домовленості між виробником продукції (продавцем) і споживачем (покупцем) при укладанні між ними договорів купівлі продажу. 1. - оптові; 2. – роздрібні; 3. - вільні ринкові ціни; 4. + договірні.
122. Ціни, які визначаються на основі нормативної галузевої собівартості та мінімального прибутку для розширеного відтворення. 1. - оптові; 2. – роздрібні; 3. - вільні ринкові ціни; 4. + підтримки.
123. Результат тих чи інших заходів, які проводяться в сільськогосподарському виробництві, і характеризуються підвищенням урожайності культур та продуктивності тварин : 1. - інновація; 2. + ефект; 3. - інтенсифікація; 4. - спеціалізація.
124. Узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображається у високій результативності живої та уречевленої праці це: 1. - інновація; 2. - інтенсифікація; 3. + ефективність виробництва; 4. - спеціалізація.
125. Ефективність, яку відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати: 1. + економічна; 2. - соціальна; 3. – екологічна; 4. - виробнича.
126. Процентне відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції – це: 1. + рентабельність; 2. - норма прибутку; 3. - дохід; 4. - виручка.
127. Які фактори впливають на зміну рівня рентабельності від реалізації продукції? 1. - ціна і повна собівартість реалізованої продукції; 2. + прибуток і повна собівартість реалізованої продукції; 3. - прибуток і виробнича собівартість реалізованої продукції; 4. - ціна і кількість реалізованої продукції.
128. Основною умовою одержання підприємством прибутку є: 1. - задоволення попиту споживачів; 2. + перевищення доходів над витратами; 3. - здійснення господарської діяльності в певному обсязі; 4. - перевищення витрат над доходами.
129. Валовий дохід підприємства визначається як: 1. - різниця між матеріальними витратами і прибутком; 2. + різниця між виручкою та матеріальними витратами; 3. - різниця між чистим прибутком і собівартістю; 4. - різниця між виручкою і прибутком.
130. На суму виручки від реалізації продукції впливають такі основні фактори: 1. - попит на продукцію і ціна; 2. - собівартість і ціна; 3. - собівартість і кількість реалізованої продукції; 4. + кількість реалізованої продукції і ціна.
131. Прибуток підприємства – це: 1. - виручка від реалізації продукції; 2. - грошове вираження вартості товару; 3. - різниця загального доходу і ПДВ; 4.+ частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробництво і реалізацію продукції.
132. Спосіб ведення господарства, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій це: 1. – результативність; 2. – ефективність; 3. - ефект; 4. + інтенсифікація.
133. Постійне повторення і безперервне відновлення процесу сільськогосподарського виробництва це: 1. – спеціалізація; 2. – інтенсифікація; 3. + відтворення; 4. – інновації.
134. Рівень товарності – це: 1. - відношення кількості виробленої продукції до реалізованої; 2. + відношення кількості реалізованої продукції до виробленої; 3. - відношення кількості продукції, яка є на підприємстві до кількості реалізованої продукції; 4. – відношення кількості продукції до товарної продукції.
135. Які фактори впливають на зміну товарності с-г продукції? 1. - кількість виробленої продукції, її якість, строки реалізації, рівень собівартості 1ц та канали реалізації; 2. - кількість реалізованої продукції, її якість і середня реалізаційна ціна; 3. + зміна обсягу валової продукції та внутрігосподарського споживання; 4. – ціна реалізації, строки реалізації.
136. Частина вартості валової продукції сільського господарства, яка використовується для відновлення спожитих у процесі виробництва засобів і предметів праці - це: 1. – фонд споживання; 2. – фонд надходження; 3. + фонд відшкодування; 4. – норма нагромадження.
137. Частина створеного в сільському господарстві валового доходу, який використовується для особистого і суспільного (невиробничого) споживання – це: 1. + фонд споживання; 2. – фонд надходження; 3. - фонд відшкодування; 4. – норма нагромадження.
138. Частина чистого доходу, яка використовується для розширеного відтворення сільськогосподарського виробництва – це: 1. – фонд споживання; 2. + фонд надходження; 3. - фонд відшкодування; 4. - норма нагромадження.
139. Відношення фонду нагромадження до чистого доходу, виражене в процентах – це: 1. – фонд споживання; 2. – фонд надходження; 3. - фонд відшкодування; 4. + норма нагромадження.
140. Основний показник, який безпосередньо свідчить про розміри господарства – це: 1. – площа земельних угідь; 2. - вартість товарної продукції; 3. + вартість валової продукції; 4. – площа ріллі.
141. Які показники характеризують інтенсивну форму розширеного відтворення в рослинництві? 1. – розширення посівних площ с.-г. культур; 2. + підвищення врожайності с.-г. культур; 3. – розширення площі с.-г. угідь; 4. – підвищення питомої ваги ріллі в с.-г. угіддях.
142. Процес зосередження виробничих ресурсів (земельних, матеріальних, трудових) з метою збільшення виробництва продукції та підвищення її економічної ефективності-це: 1. – спеціалізація; 2. + концентрація; 3. – розміщення; 4. - інтеграція.
143. Переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах-це: 1. + спеціалізація; 2. – концентрація; 3. – розміщення; 4. - інтеграція.
144. Кооперування і зближення сільських господарств та промислових галузей-це: 1. - міжгосподарська кооперація; 2. – розміщення; 3. + вертикальна інтеграція; 4. - спеціалізація.
145. Об’єднання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для організації спільного виробництва окремих видів продукції-це: 1. + міжгосподарська кооперація; 2. – розміщення; 3. - вертикальна інтеграція; 4. - спеціалізація.
146. Основний показник рівня концентрації сільськогосподарського виробництва. 1. + обсяг валової продукції; 2. - наявність основних фондів; 3. - наявність сільськогосподарських угідь; 4. - одержаний прибуток.
147. Галузі, які формують виробничий напрям підприємства, його спеціалізацію: 1. – додаткові; 2. + головні; 3. – підсобні; 4. - структурні.
148. Галузі, що мають незначне товарне значення: 1. – додаткові; 2. – головні; 3. + підсобні; 4. – структурні.
149. Галузі, які мають, як правило товарне значення: 1. + додаткові; 2. – головні; 3. – підсобні; 4. – структурні.
150. Частка від ділення фактично одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід-це: 1. + загальний коефіцієнт якості; 2. - коефіцієнт сортності; 3. – коефіцієнт заліковості; 4. – коефіцієнт товарності.
|
||||||||
|