Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Утворення й конституювання Центральної Ради.

3-4 березня 1917 року в Києві була орга­нізована Українська Центральна Рада (УЦР), яка об'єднала представників головних українських політичних партій. Ідея ство­рення Центральної Ради народилася на зборах Товариства українських поступовців (ТУП), яке було започатковане М. Грушевським, С. Єфремовим і Є.Чикаленком після Революції 1905-1907 pp. як міжпартійний політичний блок всеукраїнського масштабу.

Центральна Рада перетворилася на керів­ний осередок української націонал-демократичної революції, об'єднавши під революційними гас­лами політичні партії, інтелігенцію, представ­ників культурно-освітніх, селянських, коопера­тивних, військових, студентських товариств та речників церкви. Помітне місце в Центральній Раді, що стала своєрідним парламентом, посіли представники національних меншин: євреї, ро­сіяни, поляки.

Керівником (головою) Української Централь­ної Ради був обраний М.Грушевський, ви­датний український історик і політичний діяч. У 1917 році він належав до партії українських есерів. Від самого початку діяльності Централь­ної Ради М. Грушевський стояв на автономіст­ських позиціях. Його підтримував інший керів­ник Центральної Ради Володимир Винниченко, відомий український письменник, лідер Укра­їнської соціал-демократичної партії. Знаними діячами Центральної Ради були також Б.Мартос, С.Петлюра, І.Стешенко, П.Христюк тощо. Крім прибічників автономії України у складі Росії, до Центральної Ради входили й прибічники негайного проголошення незалежності України. Одним з них був Микола Міхновський, що ак­тивно виступав за створення українських держав­них інституцій, передусім українського війська. Між автономістами та самостійниками в Центральній Раді спалахнула боротьба, яка не могла не позначитися на єдності українського визвольного руху.

Найважливішою подією весни 1917 року ( 6-8 квітня) став Український національний конгрес, у роботі якого взяли участь 1500 осіб від політичних партій та різних селянських, військових, робітничих організацій. На кон­гресі були представлені всі регіони України. У перший день конгресу прийнято резолюцію про проголошення автономії України.

21 квітня відбулися вибори нового складу Центральної Ради. Головою УЦР став М. Грушевський, а його заступниками — С. Єфремов і В. Винниченко. Для постійної роботи між сесіями Центральної Ради була обра­на Мала рада, яка складалася з 20 осіб.

5-8 травня 1917 року в Києві відбувся військовий з'їзд делегатів від усіх партій, флотів та гарнізонів. У ньому взяли участь близько 700 деле­гатів. Головним питанням з'їзду було питання про став­лення українського населення до війни. Делегати ухвалили: добиватися миру без анексій і контрибуцій, а до його настання пропонували боронити здобутки революції.

На з'їзді була підтримана й вимога Центральної Ради про надання авто­номії Україні. Для того щоб Тимчасовий уряд і Петроградська рада окре­мим актом узаконили автономію України, з'їзд:

· обрав Військовий генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою;

· ухвалив резолюцію про потребу створення української армії.

 

У травні 1917 року близько 3 тис. солдатів створили український полк ім. Б.Хмельницького, із сільських меш­канців був сформований підрозділ вільного козацтва, а його почесним отаманом обрано командира 1-го Українського корпусу генерала П. Скоропадського, який запропонував передати в розпорядження Центральної Ради свій украї­нізований полк чисельністю 40 тис. бійців, але М.Грушевський і В. Винниченко заперечували необхідність мати регулярну армію.

Протягом травня - червня 1917 року в Петрограді від­бувалися переговори між делегацією Центральної Ради на чолі з В. Винниченком і Тимчасовим урядом та Петроградською радою робітничих і солдатських депутатів. Українська делегація подала «Декларацію Української Центральної Ради» з домаганням автономії України. Пет­роградський уряд негативно прореагував на прагнення українців.

 




Переглядів: 1190

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії. | І, ІІ Універсали Центральної Ради та їх значення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.