Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.)

Країна	Землі	Територія,	Населення,
Польща	Сх. Галичина, Зах. Волинь, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина	132,2 тис.км²	8,9 тис. чол
Румунія	Пн.Буковина,Хотинщина,Пд.Бессарабія,Марморощина	17,6 тис.км²	1240тис. чол
Чехословаччина	Закарпатська Україна	14,9 тис.км²	735 тис. чол

11 листопада 1918 року до Варшави прибув Ю.Пілсудський, який проголосив відновлення Польської держави. Після завершення Першої світової війни й національно-визвольної боротьби 1917-1921pp. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі: Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Західне Полісся, Посяння, Лемківщина.

Згідно зі статистичними даними 1921 року в Польщі жило 27 млн. осіб. Українці стали тут найчисленнішою національною групою (після поляків) — їх було понад 5 млн. осіб (15% від усього населення). Більше ніж 3 млн. українців Східної Галичини з Лемківщиною, що раніше перебували у складі Австро-Угорщини, належали в основному до греко-католицької церкви. Понад 2 млн. українців, які населяли землі, що входили до Російської імперії (Західна Волинь, Полісся, Холмщина і Підляшшя), сповідували православ'я.

Внутрішня політика Польщі була спрямована на поглинання «кресів» — земель національних меншин. Поглинання мало бути поетапним і спочатку державним, а потім — етнічним. Державна полонізація була спрямована на підпорядкування непольського населення установам, обов'язкам і правилам, які існували в усій Польщі, а також витіснення або ліквідацію українських організацій. Етнічна полонізація була спрямована на дітей.

У березні 1923 р. Рада послів Антанти надала Польщі юридичні права на володіння Східною Галичиною, офіційно визнавши східні кордони Польщі, які були встановлені Ризьким мирним договором. Це рішення позбавило Східну Галичину статусу міжнародної території. Польська держава обіцяла надати українцям широкі автономні права, але цієї обіцянки не дотримала. Натомість:

1. Були ліквідовані всі демократичні інституції ЗУHP;

2. Українські школи були перетворені на польсько-українські з перевагою польської мови;

3. Українців не приймали до Львівського ун-ту, у якому закрили всі українські кафедри;

4. Українців та представників тих національних меншин, які підтримували Західноукраїнську Народну Республіку, звільнено з керівних посад і державних закладів.

Польська влада повела наступ проти української культури та освіти. Відбувалася штучна колонізація: до українських міст були переселені 100 тис. осіб польського походження, а до сіл — 200 тис. осіб.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921-1939рр.	\|	Політика Польщі щодо українських земель (1921 —1939 pp.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.