МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Гіпербіотичні процеси.Гіпербіотичні процеси охоплюють процеси надмірного росту та розмноження тканин. Гіпертрофія – збільшення об'єму (і маси) органа (тканини) за рахунок збільшення розмірів окремих його клітин. Гіперплазія - збільшення об'єму (і маси) органа (тканини) за рахунок збільшення кількості клітин, що входять до складу органа. У чистому вигляді ці два процеси трапляються рідко. Фізіологічна гіпертрофія (робоча) – молочної залози в період лактації; матки – в період вагітності; м'язи тіла, серця – в період тренінгу. Патологічна - пов'язана з компенсаторними процесами під час хвороб. Справжня гіпертрофія – відбувається внаслідок збільшення маси специфічних клітин органа. Несправжня гіпертрофія – збільшення маси органа не за рахунок паренхіми, а за рахунок строми та інших неспецифічних тканин. Вікарна або заміщувальна гіпертрофія – виникає в разі патології як компенсація порушеної чи втраченої функції в т.ч. і парного органа (гіпертрофія нирки (права чи ліва); міокарда лівого шлуночка при гіпертонія). Кореляційна гіпертрофія – виникає як реакція на втрату функції іншим органом (гіпертрофія щитоподібної залози після видалення гіпофіза). Вакантна гіпертрофія – як реакція органа на зниження тиску з боку навколишніх органів. Регенераційна гіпертрофія – зумовлена регенераційними процесами (після видалення 4/5 частин печінки маса органа відновлюється за рахунок регенерації впродовж 6 міс.) Регенерація – процес відновлення втрачених структури і функції тканини чи органа. Фізіологічна регенерація – включає процеси постійного відновлення структури та функції тканин, які втрачають частину клітин через їх відмирання в процесі життєдіяльності (шкіра, епітелій слизової оболонки. Патологічна регенерація – це процес відновлення структури та функції тканин, які ушкоджені якимось чинником. Пухлинний ріст. Пухлини або новоутворення – це типовий патологічний процес, не пов'язаний із загальним планом будови та функцій організму. Характерні ознаки: -Безмежність росту пухлинних клітин – ліміту клітинного поділу клітин практично немає. -Відносна автономність пухлинного росту - ріст пухлини мало залежить від стану цілісного організму, його нервової та ендокринної систем. -Ріст з первинного осередку – пухлини ростуть з первинного осередку і не втягують у цей ріст навколишні тканини (ростуть “самі із себе”). Два типи росту: Експансивний – коли пухлини в процес росту розсувають навколишні тканини (доброякісні пухлини). Інфільтруючий – коли пухлини проникають у навколишні тканини по міжклітинних просторах (злоякісні пухлини). Розрізняють два типи пухлин: Доброякісні пухлини: - притаманний сповільнений ріст і їх клітини мають незначну відмінність у метаболізмі; - наявність чіткої межі між пухлиною та нормальною тканиною, капсули; - іноді досягають великих розмірів, але не дають метастазів; - часто множинні (папіломи); - не спричинюють кахексії; - деякі доброякісні пухлини можуть перетворюватися на злоякісні; - впливають на організм незначною мірою (обмеження росту); - деякі можуть спричинити порушення функції органа. Злоякісні пухлини: - ростуть значно швидше, ріст не обмежений; - проникають у міжклітинні простори здорової тканини; - здатні метастазувати – поширюватись по організму течією крові і лімфи; - спричинюють отруєння організму і кахексію (виснаження); - пухлини не встигають досягти великих розмірів через загибель організму; - утворюють дочірні джерела пухлинного росту, функція таких клітин не змінюється. Три етапи росту злоякісних пухлин: 1. Трансформація – нормальна клітина трансформується у пухлину. 2. Промація – необхідна додаткова стимулююча дія канцерогенних чинників і не тільки на трансформовані клітини для активізації поділу й утворення пухлинного вузла. 3. Прогресія – відбуваються прогресуючі кількісні та якісні зміни пухлинної тканини, притаманні даній пухлині: анаплазія, метаплазія біохімічного, морфологічного, імунобіологічного та функціонального характеру.
|
||||||||
|